Ухвала суду № 40666565, 16.09.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №479/467/14-ц 03.07.2014 03.07.2014 16.09.2014

Провадження № 22-ц/784/1962/14 Головуючий першої інстанції: Кондрачук А.П.

Категорія: 27 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

16 вересня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М..,

суддів: Лівінського І.В.,

Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання: Яценко Л.В.,

за участі представника позивача - Мотельчук Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення та повернення зайво сплаченого судового збору за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2014 р. публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») звернулося з позовом до ОСОБА_4 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 22 вересня 2008 р. між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 675 (далі - Договір), за умовами якого Банк передав відповідачці кредит у розмірі 128000 грн. на споживчі цілі, які позичальник зобов'язувався повертати частинами в строк до 21 вересня 2018 р. з оплатою 20,5% річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 22 вересня 2008 р. між Банком (іпотекодержатель) та ОСОБА_4 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, за яким іпотекодавець передав в іпотеку Банку житловий будинок АДРЕСА_1.

Посилаючись на вказані обставини, уточнивши позовні вимоги позивач просив в рахунок погашення заборгованості за Договором, яка станом на 27 травня 2014 р. складає 245432 грн. 90 коп. (59645 грн. 67 коп. заборгованості за кредитом, 63019 грн. 33 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 43458 грн. 91 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 1889 грн. 18 коп. комісії та 77419 грн. 81 пені), позивач просив суд в рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на належний відповідачу будинок шляхом проведення публічних торгів, встановивши початкову ціну на рівні 183716 грн.

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 28 травня 2014 р. позов задоволено.

Постановлено в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором № 675 від 22 вересня 2008 р., укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 22 вересня 2008 р. на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями та побутовими спорудами, що в АДРЕСА_1 та належить на підставі свідоцтва про право власності, виданого 23 травня 2007 р. ОСОБА_4 шляхом продажу з публічних торгів за початковою ціною для його подальшої реалізації на рівні 183716 грн. Стягнуто з відповідачки на користь відповідача 2454 грн. 33 коп. судового збору.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 03 липня 2014 р. апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.

Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 28 травня 2014 р. постановлено змінити.

Доповнено резолютивну частину рішення суду висновком, що звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 22 вересня 2008 р. - нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями та побутовими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 та належить на підставі свідоцтва про право власності, виданого 23 травня 2007 р., ОСОБА_4 проводиться для погашення заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором № 675 від 22 вересня 2008 р., укладеним між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5, яка становить 198013 грн. 09 коп.: 59645 грн. 67 коп. заборгованості за кредитом, 63019 грн. 33 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 43458 грн. 91 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 1889 грн. 18 коп. комісії та 30000 грн. пені.

Також постановлено зазначити в резолютивній частині рішення, що реалізація предмета іпотеки здійснюватиметься за початковою ціною, встановленою на рівні не нижче за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 502 грн. 92 коп.

В решті рішення залишено без змін.

31 липня 2014 р. до апеляційного суду Миколаївської області надійшла заява від ОСОБА_4, в якій він просить вирішити питання про повернення зайво сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою судового збору в сумі 975 грн. 71 коп. та провести розподіл судових витрат по справі, а саме: сплаченого ним за апеляційну скаргу судового збору в сумі 251 грн. 46 коп., пропорційно до розміру задоволених вимог.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню частково із таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі зменшення позовних вимог або внесення судового збору в більшому розміру ніж встановлено законом.

Як визначено підпунктом 8 п.1 ч. 1 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір за ставкою 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50% ставки, обчисленої з оспорюваної суми.

Як убачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з апеляційною скаргою відповідачем було сплачено 1227 грн. 17 коп. судового збору, що становить 50% від суми судового збору, стягнутої з відповідача за рішенням суду першої інстанції.

В силу ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до цієї норми, ухвалюючи рішення та змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, апеляційний суд стягнув з відповідача на користь позивача 502 грн. 92 коп.

Отже, при оскарженні рішення суду першої інстанції відповідач мав сплатити 251 грн. 46 коп. замість 1227 грн. 17 коп. Отже ОСОБА_4 було зайво сплачено при зверненні з апеляційною скаргою 975 грн. 71 коп., які підлягають поверненню.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України, передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Між тим, при ухваленні рішення апеляційним судом було вирішено питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України, а тому відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 304 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Заяву ОСОБА_4 задовольнити частково.

Повернути ОСОБА_4 975 (дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 71 коп. зайво сплаченого ним 05 червня 2014 року судового збору за квитанцією № 15Н939829 у відділення №0081 публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».

В ухваленні додаткового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: