Рішення № 40665699, 24.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.09.14р. Справа № 904/5502/14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛМ", м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гарант-Трейд", м. Дніпропетровськ

про розірвання Договору від 02.06.2003р. оренди земельної ділянки

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Устименко М.В.- представник, дов. від 11.08.2014р. б/н;

від відповідача: Горлакова Ю.В. -представник, дов. від 16.12.2013р. №4/10-628;

Абрамов Д.В. -представник, дов. від 04.09.2014р. №4/10-411 (був присутній у судовому засіданні 17.09.2014р.);

від третьої особи: Крутько А.О.- представник, дов. від 19.09.2014р. №0098/9-14.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить розірвати Договір від 02.06.2003р. оренди земельної ділянки, укладений між сторонами та зареєстрований за №3639 від 23.06.2003р.

Відповідач у відзиві (вх.№58032/14 від 17.09.2014р.) на позов та у відзиві (вх.№51991/14 від 17.09.2014р.) на позов, що надійшов електронною поштою, просить в задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи це тим, що: - факт знаходження об'єктів нерухомості на спірній земельній ділянці не підтверджується будь-якими доказами; - надані позивачем документи не мають ідентифікації земельної ділянки та прив'язки об'єкта нерухомого майна до земельної ділянки з кадастровим номером; - законодавчі підстави для розірвання спірного договору відсутні.

Третя особа у письмових поясненнях (вх. №59518/14 від 24.09.2014р.) проти задоволення позовних вимог не заперечує, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін та третьої особи заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2003 року між відповідачем - Дніпропетровською міською радою, як орендодавцем, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛМ", як орендарем, було укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір оренди земельної ділянки), відповідно до пункту 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду на умовах цього договору частку (77,3%) у користування земельною ділянкою загальною площею 0,0888 га (площа частки складає 0,686 га), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Панікахи, 77-а, для фактичного розміщення нежитлових приміщень, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 66079032 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Як вбачається вказаний Договір оренди земельної ділянки був посвідчений 02.06.2003р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №2327 та в подальшому зареєстрований у Дніпропетровському міському управлінні земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 23.06.2003р. за №3696.

Згідно з пунктом 4.1 Договору оренди земельної ділянки цільове призначення земельної ділянки: фактичне розміщення не житлових приміщень.

Відповідно до свідоцтва від 18.04.2014р., виданого приватним нотаріусом дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 на підставі Акту про проведення прилюдних торів з реалізації арештованого нерухомого майна в процедурі виконавчого провадження, Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гарант-Трейд" належить на праві власності майно, що складається з приміщення ковбасного цеху, яке складається з нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: місто Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 77 а, а саме в житловому будинку літ. А-9 на 1 поверсі вбудоване приміщення №3 поз. 1-38, загально площею 394,9 кв.м. у підвалі приміщення І-ІХ загальною площею 138,2 кв.м., а - ганок, узаконена загальна площа 533,1 кв.м.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.04.2014р. №20714142 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гарант-Трейд" є власником приміщення ковбасного цеху за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 77а, в житловому будинку літ. А-9 на 1 поверсі вбудоване приміщення №3 поз. 1-38, загальною площею 394,9 кв.м. у підвалі приміщення І-ІХ загальною площею 138,2 кв.м., а - ганок, узаконена загальна площа 533,1 кв.м.

Позивач у листі від 26.05.2014р., спрямованому відповідачу, повідомив останнього, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛМ" не здійснює підприємницьку діяльність на об'єкті оренди за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 77-а, та не користується земельною ділянкою, та просив підготувати додаткові угоди про розірвання договорів оренди земельної ділянки за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 77-а, зокрема Договору від 02.06.2003р. оренди земельної ділянки площею 0,0888 га. Вказаного листа було одержано відповідачем 26.05.2014р. та зареєстровано за вхідним номером 36/2789.

Отже, позивач з 18.04.2014р. не є власником нерухомого майна, що знаходиться у м. Дніпропетровську по вул. Панікахи, 77-А, право власності на це майно набула інша особа, а листом від 26.05.2014р. позивач фактично відмовився від права користування земельною ділянкою згідно Договору оренди земельної ділянки.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження надання відповідачем відповіді на зазначеного листа.

Відповідно до технічного паспорту на громадський будинок по вул. Панікахи, 77А, складеного Комунальним підприємством „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради станом на 01.09.2011р., житловий будинок має літери А-9, прибудови - А1-1, тобто склад об'єкту такий самий як і на момент видачі свідоцтва від 18.04.2014р.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до пунктів а), є) статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 31 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частина 3 статті 31 Закону України „Про оренду землі").

Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання врегульовано статтею 32 Закону України „Про оренду землі", згідно з частиною 1 якої на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як вбачається в даному випадку, відмова позивача від права користування земельною ділянкою була обумовлена відчуженням об'єкту нерухомості, для обслуговування якого надавалася така земельна ділянка.

Згідно з частиною другою статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з приписами статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування (оренди).

Законодавством передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Таким чином, у зв'язку з тим, що позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, фактичне користування якою здійснює новий власник розташованого на ній об'єкта нерухомості, заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, а вимоги про розірвання спірного договору в судовому порядку є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.06.2011 у справі №11/227, а в силу приписів ст. 11128 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що:

- відповідно до пункту 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни; якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили;

- отже, виходячи з вказаної правової норми, зобов'язання по Договору оренди землі припиняється з моменту набрання законної сили рішенням у даній справі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати Договір від 02.06.2003р. оренди земельної ділянки, укладений між Дніпропетровською міською радою (ідентифікаційний код 26510514) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛМ" (ідентифікаційний код 20228840), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №2327 та зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договір оренди землі за №3696 від 23.06.2003р.

Стягнути з Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75; ідентифікаційний код 26510514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛМ" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Калова, 12, оф. 419; ідентифікаційний код 20228840) 1 218 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„.29" вересня 2014р.