Ухвала суду № 40663440, 04.09.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 вересня 2014 року Справа № 923/318/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Вовка І.В.,суддів:Запорощенка М.Д., Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. Селіваненка В.П.розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 15.04.2014у справі№923/318/13за позовомЗаступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_6 провитребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.08.2013 у справі №923/318/13 відмовлено у задоволенні позову про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 у справі №923/318/13 рішення господарського суду Херсонської області від 14.08.2013 у справі №923/318/13 скасовано; позов Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" задоволено; витребувано з незаконного володіння Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на користь Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" об'єкт нерухомості вартістю 1363500 грн, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 912,6м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на користь держави в дохід державного бюджету 13635 грн судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2014 залишено без змін постанову суду апеляційної господарської інстанції.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернувся до Вищого господарського суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15.04.2014 у справі №923/318/13, в якій заявник, з урахуванням уточнень, просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 15.04.2014 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статті 388 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 24.07.2012 у справі №62/146, від 08.09.2010 у справі №18/76-09, від 02.07.2013 у справі №5002-26/4043-2012, від 29.11.2011 у справі №9/116(2010).

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Заявник стверджує про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права щодо підстав для витребування майна з чужого незаконного володіння в порядку статті 388 Цивільного кодексу України.

Так у постанові від 15.04.2014 у справі №923/318/13, суд касаційної інстанції залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції якою задоволено позов про витребування з незаконного володіння Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на користь позивача об'єкт нерухомості. При цьому, суд касаційної інстанції виходив зі встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, що ухвалою господарського суду у справі №12/68-Б затверджено мирову угоду укладену між ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" (боржник) та ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" (кредитор) відповідно до якої останньому передано будівлю; в подальшому рішенням суду в іншій справі визнано за кредитором право власності на спірну будівлю, в подальшому судовим рішенням від 30.02.2006 у справі №12/68-Б скасовано пункти ухвали суду, яким затверджено мирову угоду; 23.03.2006 між ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" та ФОП ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу спірного об'єкту; власником спірного майна є ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" і воно вибуло з його володіння не з його волі, а за прийнятими незаконними судовими актами, які в-подальшому були скасовані, а оскільки, ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" не було належним власником спірного нерухомого майна, відтак, і не мав право його відчужувати.

Водночас у постановах від 24.07.2012 у справі №62/146, від 08.09.2010 у справі №18/76-09, від 02.07.2013 у справі №5002-26/4043-2012, від 29.11.2011 у справі №9/116(2010) суд касаційної інстанції дійшов протилежного висновку щодо наявності підстав для витребування майна з чужого незаконного володіння.

Так у постанові від 24.07.2012 у справі №62/146, суд касаційної інстанції, в частині що стосується доводів заявника, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення первісних позовних вимог щодо витребування майна з чужого незаконного володіння. При цьому, суд касаційної інстанції у справі №62/146 виходив із обставин встановлених судами попередніх інстанцій, що відчуження добровільно заводом майна шляхом укладення правочину на підставі укладеної ним же з своїми кредиторами та затвердженої судом мирової угоди, навіть за умов скасування судом вищої інстанції ухвали про її затвердження, не є обставинами, в розумінні статті 388 ЦК України, які надають право особі витребувати річ з чужого незаконного володіння.

Таким чином, зі змісту наведених постанов вбачається, що суд касаційної інстанції дійшов неоднакових правових висновків, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення, тобто вбачаються ознаки неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Допустити справу №923/318/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяІ.ВовкСуддіМ.Запорощенко Л.Катеринчук Г.Коробенко В.Селіваненко