Вирок № 40661835, 01.09.2014, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-кп/593/9/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" вересня 2014 р.

Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

Головуючого судді: Музики Я.М.

при секретарі: Науменко О.О.

з участю:

прокурорів: Шуманського П.В.,

Сенюти В.Є., Левенця В.І.

обвинувачених: ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

захисників /адвокатів/: ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

потерпілого: ОСОБА_9

адвоката: ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бережанського районного суду Тернопільської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013210020000017 від 16.02.2013 року про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бережани Тернопільської області, українця, громадянина України, непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.355 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Бережани Тернопільської області, українця, громадянина України, непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, не судимого в силу ст. 89 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.355 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Прага, Чехія, українця, громадянина України, непрацюючого, одруженого, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, не судимого в силу ст. 89 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.355 КК України;

ВСТАНОВИВ:

В березні 2011 року ОСОБА_3, ОСОБА_5 з однієї сторони та ОСОБА_9, в усній формі, домовилися про ремонт квартири останнього, яка знаходиться в АДРЕСА_2, тобто між вказаними особами виникли цивільно-правові відносини, так як у відповідності до вимог ст. 11 ЦК України цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки.

На виконання вказаної домовленості, ОСОБА_3, ОСОБА_5 в складі інших працівників, протягом березня 2011 року проводили ремонтні роботи в квартирі ОСОБА_9.

По закінченні ремонтних робіт, ОСОБА_9 з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за виконані роботи не розрахувався, оплату не провів.

Приблизно в першій декаді лютого 2013 року за невстановлених слідством обставин, в ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_4, виник злочинний намір, направлений на примушування ОСОБА_9 виконати цивільно-правове зобов»язання щодо оплати виконання ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_2 на суму 2000 дол.США, з погрозою вбивства, та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров»я особи.

Реалізовуючи свій злочинний намір, 07 лютого 2013 року близько 18 год. ОСОБА_4 прийшов до потерпілого ОСОБА_9, за місцем його проживання, що за адресою: АДРЕСА_2, і пред'явив йому вимогу про повернення строком до 09 лютого 2013 року грошових коштів в сумі 2 тисячі доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 15986 гривень, за проведений ремонт квартири. Продовжуючи свій злочинний намір, направлений на примушування до виконання цивільно-правового зобов»язання, тобто проведення оплати за ремонт квартири ОСОБА_9, 09 лютого 2013 року близько 11 год. ОСОБА_4 знову прийшов до потерпілого за місцем його роботи в магазин «Скло-дзеркала», що за адресою: Тернопільська область м. Бережани вул. Шевченка, 55А, з вимогою повернення коштів.

Так, 14 лютого 2013 року близько 11 год., ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_4, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на примушування ОСОБА_9 виконати цивільно-правове зобов»язання щодо оплати виконання ремонтних робіт за проведений ремонт в квартирі АДРЕСА_2, прийшли до потерпілого ОСОБА_9 за місцем його роботи в магазин «Скло-дзеркала», що за адресою: Тернопільська область м. Бережани вул. Шевченка, 55А, де ОСОБА_5 запитав в останнього, чи є гроші. Почувши відповідь потерпілого ОСОБА_9, що ніяких грошей він нікому не винен, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 накинулися на нього, а саме ОСОБА_3 зловив його за ліву руку, а ОСОБА_4 за праву руку і не відпускали, таким чином, спричиняючи йому фізичний біль. В цей час ОСОБА_5, взявши з собою скотч-стрічку, почав з силою намотувати її кругом шиї та по обличчі потерпілого ОСОБА_9, спричиняючи при цьому йому сильну фізичну біль та, придушуючи за шию, не давав можливість вільно дихати. Після цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повалили його на підлогу, де продовжували тримати за руки та викручували їх так, щоб він не міг піднятися із підлоги, а ОСОБА_5 наніс йому шість ударів ногами в різні ділянки тіла, а саме в тулуб, в спину, в ноги та руки. Після цього, ОСОБА_5 взяв рулон із упакувальною плівкою та почав намотувати її кругом шиї та по обличчі потерпілого ОСОБА_9, спричиняючи при цьому йому сильну фізичну біль та удушення. Надалі, продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 вказаним рулоном із упакувальною плівкою наніс два удари в область обличчя потерпілого ОСОБА_9, спричинивши йому своїми діями сильний фізичний біль. Приблизно через 15 хвилин ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вибігли із приміщення вказаного магазину «Скло-дзеркала», при цьому ОСОБА_5 повідомив, що вони ще по нього повернуться.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в потерпілого ОСОБА_9, згідно висновку судово-медичної експертизи № 207 від 19 березня 2013 року, виявлено садно в правій привушній ділянці, сліди загоєння саден правих вушної часточки, щоки і виличної ділянки, слід загоєння тріщини шкіри в ділянці червоної облямівки правої половини верхньої губи, слід загоєння садна на передній поверхні правого надпліччя, синці на передній поверхні нижньої третини шиї, зовнішній поверхні середньої третини правого плеча і тильній поверхні лівої кисті в п'ястковій ділянці, нижнє-внутрішнього квадранту лівої сідниці та на зовнішній поверхні середньої і нижньої третин правої гомілки, що є легкими тілесними ушкодженнями, а також закритий перелом 4-ої п'ясткової кістки лівої кисті, що в клінічному перебігу супроводжується тривалим (більше 21 дня) розладом здоров'я та є тілесними ушкодженнями середнього ступеня тяжкості.

Крім цього, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на примушування ОСОБА_9 виконати цивільно-правове зобов»язання щодо оплати виконання ремонтних робіт за проведений ремонт, в період з 14 лютого 2013 року по 19 березня 2013 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 неодноразово телефонували до ОСОБА_9 з вимогою повернути грошові кошти в сумі 2 тисячі доларів США, при цьому 13 березня 2013 року в телефонній розмові ОСОБА_3 почав погрожувати йому спричиненням фізичного насильства у випадку не повернення грошових коштів, а саме повідомив, що він розіб'є йому голову.

Надалі, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на примушування ОСОБА_9 виконати цивільно-правове зобов»язання 14 березня 2013 року близько 11 год., коли потерпілий ОСОБА_9 перебував неподалік свого магазину «Скло-дзеркала», що по вул. Шевченка, 55А у м. Бережани Тернопільської області, до нього підійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який повідомив, що потрібно повертати їм гроші. Цього ж дня, у вечірню пору, до потерпілого ОСОБА_9 приходив ОСОБА_3, який запитував про повернення грошей.

Так, 19 березня 2013 року близько 11 год. під час проведення контролю за вчиненням злочину ОСОБА_9, попередньо домовившись із ОСОБА_3 про зустріч, перебуваючи в салоні свого автомобіля марки «Ауді 100», д.н.з. НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_2, передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1 тисячу доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 7993 гривні, який у нього вимагали ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Після цього, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були затримані працівниками міліції.

Досудовим слідством умисні дії ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.3 ст.355 КК України, тобто примушування до виконання цивільно-правового зобов»язання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та з погрозою вбивства, та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров»я особи.

В судовому засіданні допитаний обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що дійсно в березні 2011 року він та ОСОБА_5 з однієї сторони та ОСОБА_9, в усній формі, домовилися про ремонт квартири останнього, яка знаходиться в АДРЕСА_2., на виконання вказаної домовленості, він, ОСОБА_5 та інші працівники, протягом березня 2011 року проводили ремонтні роботи в квартирі ОСОБА_9, по закінченні ремонтних робіт, ОСОБА_9 з ним та ОСОБА_5 за виконані роботи не розрахувався, оплату не провів. На неодноразові нагадування про проведення оплати за вказаний ремонт ОСОБА_9 посилався на відсутність коштів та просив почекати. 14 лютого 2013 року близько 11 год., він /ОСОБА_3/ з метою повернення коштів за проведені ремонтні роботи, без попередньої домовленості з іншими обвинуваченими прийшов до потерпілого ОСОБА_9 за місцем його роботи в магазин «Скло-дзеркала», що за адресою: Тернопільська область м. Бережани вул. Шевченка, 55А, за декілька хвилин туди прийшли ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та пред»явили потерпілому вимогу розрахуватися з ними. Розмова про повернення боргу відбувалася на підвищених тонах, супроводжувалася нецензурною лайкою, почувши відмову вони надали потерпілому час для того, щоб він зібрав кошти та розрахувався з ними, під час розмови між обвинуваченим та потерпілим ОСОБА_9 відбулася «шарпанина», вони впали на підлогу магазина, однак жодних тілесних ушкоджень ніхто потерпілому не наносив. Зазначений конфлікт тривав близько 15 хв. Після чого він /ОСОБА_3/, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вийшли із приміщення вказаного магазину «Скло-дзеркала». Крім цього, з метою примусити ОСОБА_9 виконати цивільно-правове зобов»язання щодо оплати виконання ремонтних робіт, в період з 14 лютого 2013 року по 19 березня 2013 року він /ОСОБА_3/ неодноразово телефонував до ОСОБА_9 з вимогою повернути грошові кошти в сумі 2 тисячі доларів США, при цьому 13 березня 2013 року в телефонній розмові він почав погрожувати ОСОБА_9 спричиненням фізичного насильства у випадку не повернення грошових коштів, а саме повідомив, що «розіб'є йому голову», однак це він пояснив тим, що ОСОБА_9 майже 2 роки не розраховується з ними за виконаний ремонт і зазначену фразу він вигукнув в момент злості, наміру втілення погрози він не мав і жодних активних дій для цього не вчиняв. Вину у вчиненому визнав повністю, просить суд його суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 суду пояснив, що 14 лютого 2013 року він разом з ОСОБА_5 перебували на території «Сільгостехніки», що в м.Бережани, оскільки ОСОБА_5 ремонтував там автомобіль, близько 11 год. вони побачили, що в приміщення магазину ОСОБА_9 «Скло-дзеркала» зайшов ОСОБА_3, знаючи, що останній скоріш за все пішов до ОСОБА_9 з вимогою про повернення боргу за ремонт квартири пішли за ним. Зайшовши до магазину вони побачили, що між ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_9 відбувається розмова на підвищених тонах в процесі якої ОСОБА_3 та ОСОБА_9 почалися «шарпатися» і впали на землю, це все тривало близько 15 хв., жодних тілесних ушкоджень ніхто нікому не наносив, після чого вони з ОСОБА_5 залишили приміщення магазину і пішли до дому через декілька хвилин їх наздогнав ОСОБА_3 в магазині він опинився випадково, жодних попередніх домовленостей між ними не було. Крім того, пояснив, що потерпілий ОСОБА_9 був винен гроші ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за проведений ремонт в його квартирі і взв»язку з тим, що грошей ОСОБА_9 вже тривалий час не повертав, хлопці неодноразово зверталися до нього про повернення боргу, але ніхто потерпілого не бив, змови між ними не було, в магазині він опинився випадково. Вину у вчиненому визнав повністю просить суд його суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 пояснив, що він разом з ОСОБА_3 неодноразово висловлювали свої претензії потерпілому ОСОБА_9 з приводу не повернення ним грошей за проведений ремонт в його квартирі, однак ніхто йому не погрожував і ніякого насильства по відношенню до потерпілого не вчиняв, в магазині потерпілого всі троє опинилися випадково, ніякої попередньої домовленості між ними не було. В словесній формі вони просили потерпілого повернути борг за проведені ремонтні роботи в його квартирі. Вину у вчиненому визнав повністю просить суд його суворо не карати.

Вина у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 об'єктивного підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів проаналізованих в ході судового розгляду.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 суду показав, що будь-яких боргових зобов'язань перед обвинуваченими він не мав і не має, ремонт його квартири підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_5 робили без домовленості про грошову оплату, оскільки з обвинуваченими, до лютого 2013 року, він підтримував дружні відносини, бували один в одного в гостях, дружили сім»ями і про оплату ремонту, який відбувався у 2011 році, вони будь-яких претензій раніше не пред'являли. На початку лютого 2013 року, до нього в магазин прийшов ОСОБА_4, який повідомив, що у нього перед ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є борг в сумі 2000 дол.США, нічого при цьому не пояснюючи, а 14 лютого 2013 року, до нього в магазин прийшли троє обвинувачених і з застосуванням насильства, почали вимагати в нього 2 тис. дол. США. При цьому, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 тримали його за руки, а ОСОБА_5 наносив удари ногами і руками в різні частини тіла, а також здушував його шию руками та скотчем, крім цьогообвинувачені зломали йому пальця. Сприйнявши такі дії обвинувачених як реальну загрозу для життя, він вимушений був звернутися в органи міліції, повідомивши про вимагання, після чого, вже під контролем працівників міліції він передав частину грошей, а саме 1000 доларів США, які вимагали обвинувачені, ніби то виконуючи свої боргові зобов»язання перед ними. Крім цього, додав, що він не підтримує зміну обвинувачення прокурором з ч.3 ст.189 КК України на ч.3 ст.355 КК України, просить суд притягнути обвинувачених до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.189 КК України.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12, дала покази з яких слідує, що будучи дружиною потерпілого, 14 лютого 2013 року вона бачила у чоловіка, коли він прийшов додому, тілесні ушкодження, і після 14 лютого 2013 року, з телефону чоловіка, вона неодноразово чула телефонні розмови, в яких на адресу чоловіка лунали погрози, щоб він віддав гроші.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13, дала покази з яких вбачається, що будучи матір»ю потерпілого, 14 лютого 2013 року коли вона зайшла в магазин до сина, то побачила, що син непритомний і в нього на шиї та обличчі були сліди пальців. На запитання що сталося, син відповів, що до нього в магазин зайшло троє, двоє з яких тримало за руки, а один бив, вимагаючи при цьому 2 тис. доларів США. Крім цього їй відомо, що сину неодноразово погрожували і вимагали в нього 2000 дол. США;

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14, дав покази з яких випливає, що 14.02.2013 року він заходив в магазин до ОСОБА_9 забрати своє замовлення і побачив, що ОСОБА_9 сидів на столі, говорячи при цьому, що йому погано. Тоді він видзвонив ОСОБА_15, який працював у ОСОБА_9 і разом з ним, вони поклали останнього на стіл. Безпосереднім учасником конфлікту він не був.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15, пояснив, що 14.02.2013 року, біля 11 год., виходячи з магазину «Скло-дзеркала», він бачив як в магазин зайшли ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, і коли через деякий час, він зайшов в магазин, то побачив ОСОБА_9, який був задиханий і який йому пояснив, що його побили і вимагали 2 тис. доларів США, після чого вони в двох з ОСОБА_14 поклали ОСОБА_9 на стіл, викликавши швидку допомогу та повідомивши про інцидент матір потерпілого.

Крім цього свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 суду повідомили, що очевидцями злочину вони безпосередньо не були, знають про факт вимагання лише із слів потерпілого, жодних тілесних ушкоджень у потерпілого вони не бачили, так як не бачили слідів крові на потерпілому.

Показаннями свідка ОСОБА_16, з яких вбачається, що про конфлікт її зятя і обвинувачених 14 лютого 2013 року, їй відомо зі слів зятя, який розказав, що до нього на роботу прийшли ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які його побили, до подій 14 лютого 2013 року в ії зятя з обвинуваченими були нормальні відносини.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18, які є лікарями швидкої допомоги і виїжджали на виклик 14 лютого 2013 року повідомили, що жодних тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_9 вони не виявили і скарг з цього приводу від потерпілого не поступало. Причиною виклику була втрата свідомості ОСОБА_9, через хворобливий стан після перенесеного ГРВІ. Потерпілому була надана необхідна медична допомога і рекомендовано було звернутися до Бережанської ЦРКЛ для огляду, однак він цього не зробив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19, який працює рентгенологом, суду пояснив, що близько 16 год. 14 лютого 2013 року до нього звернувся ОСОБА_9 з проханням зробити рентген руки, однак жодного перелому ним виявлено не було, тоді ж ОСОБА_9 повідомив йому, що підсудні вимагають у нього гроші за проведений ними ремонт і це вони напали на нього. Жодних тілесних ушкоджень на потерпілому ОСОБА_9 свідок не замітив крім невеликого синяка на шиї, як він виразився -«засоса» такого як ставить коханка.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 суду пояснили, що їм відомо про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 разом з іншими працівниками виконали ремонт у квартирі потерпілого ОСОБА_9, за що ОСОБА_9 мав з ними розрахуватися в сумі 2000 доларів США, однак тривалий час цього не робив придумуючи різні причини, щоб не віддавати гроші. Стосовно обставин самого конфлікту, свідкам нічого не відомо.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_25 повідомив суду, що ним проводилася судово-медична експертиза №207 від 1 березня 2013 року, на підставі поданих потерпілим ОСОБА_9 довідки №2090 від 15 лютого 2013 року та рентген знімків, в процесі якої крім виявлених легких тілесних ушкоджень, був встановлений закритий перелом 4 п»ясткової кістки лівої кисті, що тілесним ушкодженням середнього ступеня тяжкості, крім цього повідомив суду, що факт перелому він встановлював виходячи із рентген знімків та довідки №2090 від 15 лютого 2013 року. Про те, що потерпілий ОСОБА_9 мав аналогічний перелом 15 листопада 2012 року йому відомо не було, але після перелому повинні були залишитися сліди, однак під час проведення експертизи він їх не виявив. Крім того експерт повідомив суду, що довідка №2090 від 15.02.2013 року на основі якої він складав висновок не містить мокрої печатки та кутового штампу закладу охорони здоров»я, однак перевірка достовірності наданих на експертизу медичних документів до його компетентності не відноситься.

Доведена вина обвинувачених і всіма іншими доказами по справі, оголошеними та дослідженими під час судового розгляду справи:

-протоколом проведення слідчого експерименту від 25 квітня 2013 року, з фото таблицями до вказаного протоколу, з яких випливає, що потерпілий ОСОБА_9 під час проведення слідчого експерименту, розповів і показав, хто і як саме наносили йому тілесні пошкодження 14 лютого 2013 року в магазині «Скло-дзеркала»

-протоколом огляду місця події від 19 березня 2013 року, який проведено після отримання ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 1000 дол. США від потерпілого ОСОБА_9

-актом огляду грошових коштів, які використовувались під час здійснення контролю за вчиненням злочину у формі іммітації злочину;

-протоколом про результати контролю за вчиненням злочину, де зафіксовано факт передачі ОСОБА_9 обвинуваченому ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 1000 дол. США.

-протоколом про результати аудіо-відеоконтролю особи, де зафіксовано розмову між потерпілим ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_3, де вони обговорювали умови передачі коштів;

-протоколами про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем, з номерів телефонів, якими користувалися ОСОБА_3 та ОСОБА_5, в яких зафіксовано факти вимагання повернення грошових коштів за проведений ремонт в потерпілого ОСОБА_9 та погрози на його адресу зі сторони вищевказаних осіб.

-висновком експерта № 207 від 19 березня 2013 року, з якого слідує, що виявлений у ОСОБА_9 перелом п'ясткової кістки в клінічному перебігу супроводжується тривалим (більше 21 дня) розладом здоров'я та за цією ознакою належить до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; синці, садна та тріщина шкіри є легкими тілесними ушкодженнями. Крім того, у ОСОБА_9 виявлені синці на передній поверхні нижньої третини шиї і зазначені тілесні ушкодження не були небезпечними для життя останнього.

-висновком експерта № 144 від 20 березня 2013 року, з якого вбачається, що кров на шматках щільної плівки, трьох фрагментах харчової пакувальної плівки може походити від особи, для крові якої властивий виявлений антиген Н, що не виключає можливості належати крові самому потерпілому ОСОБА_9

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_3 слідує, що він виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, в даний час усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. ОСОБА_3 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. По місцю проживання характеризується позитивно.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_4 вбачається, що він виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, в даний час усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. зареєстрований в КУТОР «Обласний центр профілактики та боротьби із СНІДОМ» з діагнозом Z-21, ОСОБА_4 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. По місцю проживання характеризується позитивно.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи він психічними розладами чи тимчасовими розладами психічної діяльності не страждав, тому міг давати звіт своїм діям та керувати ними. По місцю проживання характеризується позитивно. Має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, також є опікуном особи престарілого віку ІНФОРМАЦІЯ_9

Проаналізувавши зібрані в ході судового розгляду справи докази суд критично оцінює довідку Тернопільської МКЛШД №2090 від 15.02.2013 року про виявлені у ОСОБА_9 тілесні ушкодження /т.1.а.с.24/, на якій відсутній кутовий штамп закладу охорони здоров»я, який її видав та особиста печатка лікаря, чим порушено Інструкцію про порядок видачі довідок медичними закладами.

Крім цього із відповіді адміністрації Бережанської ЦРКЛ від 15.07.2013 року №544 вбачається, що ОСОБА_9 15.11.2012 року звертався за медичною допомогою до Бережанської ЦРКЛ з приводу закритого гвинтоподібного перелому 4 п»ясної кістки лівої кисті без зміщення. В ході судового розгляду на запитання чи будуть видимі на рентген знімку сліди від перелому, який стався декілька місяців тому судово-медичний експерт ОСОБА_25, пояснив, що на знімку повинні бути видимі зміни кісткових тканин, що залишилися від попереднього перелому. Аналогічні покази дав судові рентген лаборант Бережанської ЦРКЛ ОСОБА_19 Крім того, експерт ОСОБА_25 при огляді в судовому засіданні рентген знімка лівої кисті у прямій та боковій проекціях ствердно відповів, що на наданих на огляд знімках руки будь-яких слідів від іншого перелому не має. Також, оглянувши довідку Бережанської ЦРКЛ від 15.07.2013 року суду пояснив, що перелом отриманий ОСОБА_9 15.11.2012 року та перелом досліджений ним при проведенні експертизи є ідентичними, за виключенням того, що досліджений ним перелом має незначне ротаційне зміщення.

Згідно відповіді адміністрації Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги від 18.09.2013 року №1689 вбачається, що потерпілий ОСОБА_9 дійсно звертався 15.02.2013 року у травмпункт з приводу побутової травми і згідно іншої довідки №2090 наданої адміністрацією Тернопільської МКЛШД був оглянутий лікарем травматологом ОСОБА_26, який встановив діагноз: закрита травма грудної клітки, забій грудної клітини, забій лівої кисті, осаднення 4 пальця лівої руки. Надана допомога: поради. На відміну від довідки Тернопільської МКЛШД від 15.02.2013 року №2090 наданої потерпілим ОСОБА_9 для проведення судово-медичної експертизи експерту, у довідці наданій адміністрацією Тернопільської МКЛШД №2090 жодним чином у діагнозі не обумовлено забій, осадження шийного відділу та закритий перелом 4 п»ясної кістки лівої кисті, а в розділі надана допомога відсутні дані про накладення гіпсової пов»язки.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_9 близько 16 год. 14.02.2013 року звертався у рентген-кабінет Бережанської ЦРКЛ де свідок ОСОБА_19 працює рентген лаборантом з приводу травми руки, однак тоді жодних переломів у потерпілого виявлено не було.

Враховуючи вищенаведене, суд ставить під сумнів ту обставину, що потерпілим ОСОБА_9 на судово-медичну експертизу представлено саме ті рентген знімки лівої кисті, які зроблені саме 15.02.2013 року при зверненні у травмпункт Тернопільської МКЛШД, а не 15.11.2012 року, а тому судово-медичний висновок №207 від 19.03.2013 року в частині отримання ОСОБА_9 перелому 4 п»яскової кістки лівої кисті, що є тілесним ушкодженням середнього ступеня тяжкості суд при постановленні вироку не враховує.

Крім того, аналізуючи покази ОСОБА_9 про відсутність у нього будь-яких фінансових зобов»язань перед обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_5 приходить до висновку, що вони не відповідають фактичним обставинам справи, так згідно показів обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, обвинувачені в усні формі домовилися з потерпілим ОСОБА_9 про проведення ремонту у квартирі останнього, а ОСОБА_9 повинен був з ними розрахуватися. Як встановлено під час судового слідства на виконання цієї домовленості обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в складі інших працівників протягом двох місяців проводили ремонтні роботи в помешканні останнього, крім цього той факт, що обвинувачені неодноразово вимагали у потерпілого розрахуватися за проведені ними ремонтні роботи стверджується також протоколами про результат зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем, з номерів телефонів, якими користувалися ОСОБА_3 та ОСОБА_5

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 зміну обвинувачення державним обвинувачем із ч.3 ст.189 КК України на ч.3 ст.355 КК України не підтримав, просив суд обвинувачених визнати винними за ч.3 ст.189 КК України. Однак суд не вбачає в діях останніх складу злочину передбаченого ч.3 ст.189 КК України. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» роз»яснено, що при вимаганні винна особа керується корисливим умислом на заволодіння не належним їй майном чи правом на таке майно або бажає вчинення на її користь дій майнового характеру. Не є вимаганням примушування до оплати /вимога оплати/ наданих за угодою чи домовленістю послуг. Аналізуючи зібрані в процесі розгляду справи, суд вважає, що належних та допустимих доказів того, що винні особи вчинили кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.189 КК України не здобуто.

Крім цього, суд критично оцінює показання підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про те, що попередньої змови між ними не було, будь-якого фізичного насильства над потерпілим вони не вчиняли і тілесних ушкоджень йому не наносили, а лише просили потерпілого повернути їм борг за проведений ремонт квартири потерпілого, оскільки такі покази, на думку суду, є суперечливими і такими, що направлені на ухилення від відповідальності за вчинення злочину і є спростовані в судовому засіданні під час судового розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи показання обвинувачених, потерпілого, покази свідків, фактичні обставини встановлені судом, вищенаведені належні та допустимі докази, якими вони підтверджуються , суд вважає, що в ході судового розгляду не здобуто належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.355 КК України, а саме примушування до виконання цивільно-правового зобов'язання, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, та з погрозою вбивства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, поєднанне з насильсьтвом, небезпечним для життя чи здоров»я особи.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров»я та вважає необхідним кваліфікувати протиправні дії обвинувачених за ч.2 ст.355 КК України.

При призначенні покарання підсудним, у відповідності вимог ст.ст. 50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання, а саме:

підсудний ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, не працює, хворіє хронічним алкоголізмом, характеризується позитивно, обтяжуючих та пом»якшуючих обставин суд не встановив;

підсудний ОСОБА_4 в силу ст.89 КК України вважається не судимим, характеризується позитивно, не працює, хворіє хронічним алкоголізмом, зареєстрований в КУТОР «Обласний центр профілактики та боротьби із СНІДОМ» з діагнозом Z-21, має хвору матір, за якою потрібний сторонній догляд, обтяжуючих та пом»якшуючих обставин суд не встановив;

підсудний ОСОБА_5 в силу ст.89 КК України вважається не судимим, характеризується позитивно, не працює, має на утриманні двох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_10 та ІНФОРМАЦІЯ_11, крім того є опікуном над особою престарілого віку, ІНФОРМАЦІЯ_9, обтяжуючих та пом»якшуючих обставин суд не встановив;

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи наслідки які настали в результаті злочинних дій обвинувачених, суд вважає, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуттям, що є необхідним для виправлення винних та попередження скоєння ними злочинів в майбутньому в межах санкції ч.2 ст.355 КК України.

Питання про судові витрати, речові докази - вирішити згідно вимог кримінально-процесуального судочинства.

Обраний обвинуваченим запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити без змін- тримання під вартою.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд ,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушеня передбаченого ч.2 ст.355 КК України і призначити йому покарання у виді 3/трьох/ років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання з 19 березня 2013 року, зарахувавши строк перебування під вартою у строк відбуття покарання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній у виді тримання під вартою.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушеня передбаченого ч.2 ст.355 КК України і призначити йому покарання у виді 3/трьох/ років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу його затримання з 19 березня 2013 року, зарахувавши строк перебування під вартою у строк відбуття покарання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній у виді тримання під вартою.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушеня передбаченого ч.2 ст.355 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3/трьох/ років позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з часу його затримання з 19 березня 2013 року, зарахувавши строк перебування під вартою у строк відбуття покарання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити попередній у виді тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно в дохід держави судові витрати по справі:

за проведену комп'ютерно-технічна експертизу (висновок № 1-328/13 від 06 квітня 2013 року) -244/двісті сорок чотири/грн. 50 коп.;

за проведену комп'ютерно-технічну експертизу (висновок № 1-329/13 від 17 квітня 2013 року) - 305/триста п»ять/ грн. 90 коп.;

за проведену комп'ютерно-технічну експертизу (висновок № 1-327/13 від 19 квітня 2013 року) - 305/триста п»ять/ грн. 90 коп.;

за проведену судово-трасологічну експертизу (висновок № 1-431/13 від 26 квітня 2013 року) - 391,20 грн., всього на загальну 1247 /одна тисяча двісті сорок сім/грн. 50 коп.

Речові докази по справі, а саме:

рулон з пакувальною плівкою, два відрізки пакувальної плівки та один відрізок клейкої ленти, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Тернопільського МВ УМВСУУ в Тернопільській області - знищити.

грошові кошти в сумі 257/двісті п»ятдесять сім/ грн. передані на депозитний рахунок в бухгалтерію УМВСУ в Тернопільській області та 100/сто/ доларів США переданих через бухгалтерію УМВСУ в Тернопільській області на зберігання в уповноважений банк -повернути за належністю.

мобільний телефон марки «Нокіа» із сім карткою оператора стільникового зв»язку «Київстар НОМЕР_2», сім картку оператора стільникового зв"язку «Київстар НОМЕР_3» та обрізану сім картку оператора стільникового зв»зку «Київстар»- повернути за належністю.

мобільний телефон «Нокіа» ІМЕІНОМЕР_4 із сім карткою оператора стільникового з»язку «Djuice", що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області - повернути за належністю.

три скотч-стрічки, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області-знищити.

грошові кошти в сумі 1000 доларів США, переданих через бухгалтерію УМВСУ в Тернопільській області на зберігання в уповноважений банк -повернути за належністю.

мобільний телефон марки "Samsung» типу «жабка» із сім картою оператора стільникового зв»язку «Київстар», мобільний телефон марки «Samsung» типу слайдер та сім картку оператора стільникового зв»язку «Київстар»- повернути за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України , якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя Бережанського

районного суду Я.М.Музика