Рішення № 40659671, 23.09.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 126/3350/13-ц Провадження № 22-ц/772/2737/2014Головуючий в суді першої інстанції Гуцол В. І.Категорія 39 Доповідач Войтко Ю. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Войтка Ю.Б.,

Суддів: Стадника І.М., Медяного В.М.,

При секретарі: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора Бершадського району в інтересах держави в особі Шляхівської сільської ради Бершадського району на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 27 вересня 2013 року в цивільній справі за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Шляхівської сільської ради Бершадського району про визнання права власності в порядку набувальної давності , -

встановила:

ОСОБА_2 в вересні 2013 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, Шляхівської сільської ради Бершадського району про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її тітка ОСОБА_4, що проживала в АДРЕСА_1. Після її смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину житлового будинку, який розташований за вищевказаною адресою.

Після смерті ОСОБА_4 спадкоємців за законом першої черги немає. Єдиним спадкоємцем за законом другої черги є її сестра, відповідач ОСОБА_3, яка спадщини у встановленому порядку не прийняла. Також спадкове майно не визнане відумерлим і не перейшло у власність територіальної громади. В оформленні спадщини за заповітом позивачу нотаріусом відмовлено з тих причин, що він складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення. Інша половина житлового будинку належить позивачу на праві спільної сумісної власності. З часу смерті тітки ОСОБА_4 вона відкрито, добросовісно і безперервно користувалась і користується тією частиною будинку, яка належала спадкодавцю.

Позивач вважає, що вона не являється спадкоємцем після смерті ОСОБА_4, тому просила визнати за нею в порядку набувальної давності право власності на 1/2 частину житлового будинку з належними господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 27 вересня 2013 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку набувальної давності на 1/2 частину житлового будинку А, загальною площею 61,7 кв.м, житловою площею 37,7 кв.м з відповідною часткою господарських будівель і споруд, що розташований по АДРЕСА_1.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, прокурор Бершадського району в інтересах держави в особі Шляхівської сільської ради Бершадського району подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене рішення скасувати та постановити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

У своїх запереченнях на скаргу позивач ОСОБА_2 її доводи не визнала, вказавши на безпідставність і на законність та обґрунтованість рішення районного суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 на протязі більше десяти років відкрито, добросовісно і безперервно володіла нерухомим майном, що залишилося після смерті ОСОБА_4, вона не являється спадкоємцем після смерті ОСОБА_4, тому є законні підстави для визнання за нею права власності на це майно за набувальною давністю.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна, так як вони не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною 1 статті 344 ЦК України визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

В п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 07.02.2014, № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» надано роз'яснення, що відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК. При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Шляхова Бершадського району Вінницької області, про що складено актовий запис № 34 та видано свідоцтво про смерть виконкомом Шляхівської сільської ради Бершадського району Вінницької області.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається з 1/2 частини житлового будинку А, загальною площею 61,7 кв.м, житловою площею 37,7 кв.м з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що розташований по АДРЕСА_1.

З часу відкриття спадщини , тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивач ОСОБА_2 користується половиною житлового будинку та відповідною часткою господарських споруд, що підтверджується технічним паспортом на будинок та рішенням Шляхівської сільської ради від 18.04.2013 року про визнання за нею права власності на ? вказаного житлового будинку.

Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 є її сестра, мати позивача - ОСОБА_3, яка спадщини у встановленому діючим на час відкриття спадщини законом порядку не прийняла, що підтверджується довідкою Шляхівської сільської ради № 619 від 16.05.2013 року.

З листа завідувача Бершадської державної нотаріальної контори Касевич М.В. № 389/01-16 від 15.08.2013 року (а.с.6), копії витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право власності) № 34852680 від 15.08.2013 року (а.с.8), копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 34120388 від 29.05.2013 року (а.с.9), вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась. Разом з тим, ОСОБА_4 30 липня 1977 року склала на ім'я своєї племінниці ОСОБА_2 заповіт, який не відповідає вимогам п.п. 2.1 п.2 гл. 3 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України щодо форми його складення, оскільки розпорядження заповідача викликає незрозумілості.

08 травня 2013 року секретарем виконкому Шляхівської сільської ради Бершадського району Вінницької області ОСОБА_2 було видано дублікат заповіту ОСОБА_4 від 30.07.1977 року замість втраченого (а.с.4), що також підтверджується копією витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №34852670 від 15.08.2013 року (а.с.16).

Таким чином, позивач ОСОБА_2 знала про те, що частина спірного будинку належала ОСОБА_4 та після смерті останньої є спадковою масою, яка згідно складеного заповіту від 30.07.1977 року заповідалась саме їй.

Позивач в серпні 2013 року звернулася до суду першої інстанції з позовом про тлумачення заповіту та визнання права власності на спадкове майно за заповітом (а.с.3), проте до відкриття провадження в справі змінила позовні вимоги та просила визнати за нею право власності на вказане майно за набувальною давністю.

Судом першої інстанції дані обставини не взято до уваги та визнано за ОСОБА_2 право власності на частину будинку за набувальною давністю, попри те, що вона вважає себе спадкоємцем після смерті померлої ОСОБА_4, що виключає добросовісність володіння нею цим майном за давністю.

Застосування набувальної давності передбачає відсутність підстави для виникнення права власності в момент заволодіння чужим майном.

Отже, оскільки допущені судом порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції слід скасувати та відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що позивачем вибрано невірний спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів ,-

вирішила:

Апеляційну скаргу прокурора Бершадського району в інтересах держави в особі Шляхівської сільської ради Бершадського району задовольнити.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 27 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Шляхівської сільської ради Бершадського району про визнання права власності в порядку набувальної давності відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) Войтко Ю.Б.

Судді: (підпис) Стадник І.М.

(підпис) Медяний В.М.

"З оригіналом вірно"

Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.