Ухвала суду № 40657465, 24.09.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/1228/14

Категорія: 3.7.2 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О.судді - Домусчі С.Д. судді - Жука С.І. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Саратське автотранспортне підприємство 15166" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2014 р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саратське автотранспортне підприємство 15166" до Управління Укртрансінспекції в Одеській області про визнання незаконною Постанови про застосування фінансових санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ „Саратське автотранспортне підприємство № 15166" звернулося до суду з позовом до Управління Укртрансінспекції в Одеській області та просило визнати незаконною Постанову відповідача про застосування фінансових санкцій від 23 жовтня 2013 року № 031289, № 031291-031318.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 року було роз'єднано позовні вимоги ТОВ „Саратське автотранспортне підприємство № 15166" та виділено в окреме провадження позов щодо визнання незаконними 28 Постанов відповідача про застосування фінансових санкцій від 23 жовтня 2013 року № 031291-031318.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив її скасувати та прийняти нову , якою задовольнити позов.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України, але до судового засідання не з'явилися , а тому суд відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції було встановлено, що 29.09.2013 року державними інспекторами управління Укртрансінспекції в Одеській області було здійснено перевірку транспортного засобу „БАЗ" номерний знак А 07919.

За наслідками перевірки державними інспекторами 29.09.2013 року був складений акт № 079376, яким було встановлено факт наявності у перевіряємому транспортному засобі тахографа, але такого, що станом на 29.09.2013 року не був перевірений (відсутність документу на підтвердження перевірки тахографа),

23.10.2013 року Управлінням Укртрансінспекції в Одеській області за результатом розгляду акту перевірки було винесено Постанову № 031318 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі - 340 грн. 00 коп.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи повинні діяти в порядку та спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» керівником Територіальних управлінь від імені Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України до відповідальності можуть бути притягнуті автоперевізники та їх водії, які здійснюють вантажні перевезення без оформлення необхідних супровідних документів, визначених у статтях 39 та 48 цього ж Закону в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно з абз.8 вказаної статті порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Згідно ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі:

для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі:

для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» ( в ред.,діючої на момент виникнення правовідносин) Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - ліцензійна картка, свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно із п.1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні ,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 року за №207, ( в ред.,діючої на момент виникнення правовідносин) для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснюють вантажні перевезення на договірних умовах обов'язковими є документи: - фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; - товарно-транспортна накладна; - посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; - реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; - талон про проходження державного технічного огляду; - поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов. Згідно п. 1 параграфа 47 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 року №950 акти Кабінету Міністрів України (постанови та розпорядження) набирають законної сили з моменту їх прийняття. Лише постанови Кабінету Міністрів України, що стосуються прав та свобод громадян набирають законної сили з моменту їх опублікування (п. 2 параграфу 47 Регламенту).

Перелік та порядок ведення документів, що визначають робочий час та час відпочинку для водіїв регулюється Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 07.06.2010 № 340 (далі - Положення), що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 р. за N 811/18106 яким передбачено:

п.1.3.вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

п.6.1. автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

6.2. облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

п.6.3. до набрання чинності пунктом 6.1 цього розділу водій, який керує ТЗ, що зазначений у пункті 6.1 цього розділу та не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Згідно п.1.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті ,затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку, від 24.06.2010, № 385 Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно п.3.3. Інструкції№ 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову , так як згідно ст. 29,48,60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п.3.3. Інструкції№ 385 водій транспортного засобу обладнаного тахографом повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу , який був відсутній на момент перевірки транспорту позивача , а Постанова про застосування фінансових санкцій від 23 жовтня 2013 року № 031318 є правомірною.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Згідно з ч.2 ст.200 КАС України (в редакції на момент вчинення процесуальної дії) не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином , апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.197, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Саратське автотранспортне підприємство 15166" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2014 р. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі ,та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Жук С.І.