Постанова № 40655052, 23.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р. Справа№ 910/10665/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: Волошина О.О. - представник за довіреністю від 03.04.2014 року;

від відповідача: Цівінська А.М. - представник за довіреністю від 10.04.2014 року,

розглянувши апеляційну скаргу у відкритому засіданні Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2014 року

у справі № 910/10665/14 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз»

до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

про стягнення 6 006, 60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення 6 006, 60 грн. за договором № А137-1/3436сг-11 від 25.05.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення умов договору № А137-1/3436сг-11 купівлі продажу скрапленого газу від 25.05.2011 року не у повному обсязі поставлений позивачу скраплений газ вартістю 6 006,60 грн, попередня оплата якого здійснена позивачем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2014 року у справі № 910/10665/14 позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовитиу задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що залишок товару, який не був отриманий позивачем, був наданий в його розпорядження за місцезнаходженням товару, однак позивач, порушуючи умови договору, не прийняв скраплений газ у кількості, передбаченій договором.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2014 року апеляційну скаргу у справі № 910/10665/14 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 23.09.2014 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.09.2014 року підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні 23.09.2014 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 25.05.2011 року між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - продавець, правонаступник відповідач) та Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградгаз" (далі - покупець, позивач) укладено договір № А137-1/3436сг-11 купівлі продажу скрапленого газу (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого на спеціалізованому аукціоні № 137-1 з продажу скрапленого газу для потреб населення, що відбувся 25.05.2011 року, за результатами проведення торгів позивач купив у відповідача скраплений газ власного виробництва (далі - скраплений газ).

Згідно з п. 1.2 дговору позивач зобов'язався оплатити та прийняти скраплений газ на умовах цього договору, а відповідач зобов'язався передати позивачу скраплений газ у жовтні 2011 р. відповідно до графіка поставки, вказаного в п. 5.2 цього договору, в загальній кількості 100 тонн.

Відповідно до п. 3.2 договору поставка скрапленого газу здійснюється після отримання відповідачем оплати згідно з п. 5.2 цього договору

На підставі п. 5.2. договору позивач здійснює оплату скрапленого газу шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача згідно з узгодженим графіком. Вказане перерахування здійснюється протягом трьох робочих днів до початку кожної декади.

На виконання умов договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у сумі 213 000, 00 грн., що підтверджується податковими накладеними: № 352 від 03.06.2011, № 351 від 30.09.2011, № 129 від 03.10.2011, № 266 від 10.10.2011, № 319 від 18.10.2011, наявними в матеріалах справи.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Колегією суддів встановлено, що відповідач поставив позивачеві товар на загальну суму 206 993, 40 грн., що підтверджується актами приймання-передачі від 10.10.2011 року на суму 104 029, 20 грн. та від 31.10.2011 року на суму 102 964, 20 грн., наявними в матеріалах справи.

Звертаючись до суду першої інстанції, позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору недопоставив скраплений газ на суму 6 006, 60 грн., а тому просить суд стягнути із відповідача зазначену суму коштів, яка була сплачена в якості попередньої оплати.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначив, що згідно із умовами договору відповідач повинен був передати позивачеві товар на площах свого підприємства. Відповідач належним чином виконував свої зобов'язання з надання товару у розпорядження позивача та жодним чином не обмежував можливості останнього щодо отримання скрапленого газу в місці приймання-передачі.

Так, колегією суддів встановлено, що згідно із пунктом 3.3 договору купівлі-продажу скрапленого газу, продавець передає скраплений газ при транспортуванні залізничним транспортом на умовах EXW-структурна одиниця наливу скрапленого газу.

20.02.2010 року між сторонами було укладено договір № 60/6-тр/Бя про оформлення та відвантаження нафтопродуктів залізничним транспортом. Відповідно до п.п. 2.4, 2.5 вказаного договору відвантаження продукції залізничним транспортом здійснюється з ТЦСК Базилівщина (ст. Селещина) або із Яблунівського ВПГ (ст. Сенча). Вважається, що виконавець (відповідач) виконав свої зобов'язання в частині надання послуг по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів із моменту приймання завантаженого вагона до перевезення залізницею (п. 2 ст. 334 ЦКУ). Момент приймання визначається відміткою станції Селещина (Сенча) Південної залізниці в квитанції по прийом вантажу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, на вимогу ухвали суду відповідач не надав суду квитанцію про прийом скрапленого газу на суму 6 006, 60 грн. до перевезення. Інших належних та допустимих доказів здійснення поставки газу на суму 6 006, 60 грн. відповідач суду також не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати кількості товару якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як зазначалося вище, згідно із умов договору, відповідач повинен був поставити весь обсяг газу у жовтні 2011 року (п. 1.2 договору).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки відповідачем не передано позивачу у жовтні 2011 року скраплений газ на суму 6 006,60 грн., вартість якого попередньо оплачена позивачем, вимога позивача про стягнення з відповідача 6 006,60 грн. попередньої оплати, є правомірною, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2014 року у справі № 910/10665/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2014 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2014 року у справі № 910/10665/14 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/10665/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко