Постанова № 40649773, 24.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18156/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Компанія Інтерлогос» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Компанія Інтерлогос» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Компанія Інтерлогос» (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001232207 від 19.07.2013 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 27 лютого 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2014 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з пи тань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з TOB «ТК «Шот-Нор» за серпень 2010 року, TOB «Петрол Маркет» за січень 2011 року, TOB «Пластум» за грудень 2010 року, січень та квітень 2011 року, за результатами якої від повідачем складено акт від 27.06.2013 року № 8/1-22-07/23712217 і винесено податкове повідомлення-рішення від 19.07.2013 року № 0001232207, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 557 652 грн. (у т.ч.: основний платіж - 515 408 грн. та штраф - 42 244 грн.).

Спірне грошове нарахування здійснено за порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198. п. 201.10 ст. 201 ПК в результаті чого занижено ПДВ на 515 408 грн., у т.ч.: за серпень 2010 року - на 90 050 грн., за грудень 2010 року - на 78 920 грн., за січень 2011 року - на 234 848 грн., за квітень 2011 року - на 111 590 грн.

Висновки проведеної відповідачем перевірки ґрунтуються на висновках податкових органів, що провели перевірку діяльності контрагентів позивача - TOB «ТК» Шот-Нор», TOB «Петрол Маркет», TOB «Пластум».

За результатами перевірок вказаних підприємств податковими органами встановлено, що діяльність останніх підпадає під ознаки фіктивної діяльності суб'єктів господарювання, а тому правочини між вказаними підприємствами та позивачем є нікчемними.

Суд першої інстанції погодився з доводами відповідача, зробивши висновок, що операції між позивачем та TOB «ТК» Шот-Нор», TOB «Петрол Маркет», TOB «Пластум» не мали реального характеру, оскільки не підтверджені достатньою кількістю первинних документів.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язко вим видом обліку, який ведеться підприємством. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9) і які повинні містити обов'язкові реквізити первинних документів, визначені у ч. 2 ст. 9.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням платником товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господар ських операцій первинних документів і податкових накладних.

На підтвердження факту проведення господарських операцій між позивачем та TOB «Петрол Маркет» з поставки дизельного палива на суму 997 385,40 грн., з них ПДВ - 166 230,90 грн. надано ряд первинних документів, а саме:

- Договір поставки нафтопродуктів № 11/01-11 від 11.01.2011 року;

- видаткові накладні TOB «Петрол Маркет» від 14.01.2011 року, від 19.01.2011 року, від 21.01.2011 року, від 28.01.2011 року;

- Акти приймання нафтопродуктів за кількістю (бензовозними партіями) від 14.01.2011 року, від 19.01.2011 року, від 21.01.2011 року, від 28.01.2011 року, які є комісійними і оформленими у відповідності до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 року N 281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за № 805/15496.

- банківські виписки по особовому рахунку ПрАТ «Компанія Інтерлогос» (що підтверджує факт перерахування позивачем грошових коштів за поставлений товар).

По факту здійснення господарських операцій з поставки дизельного палива оформлено податкові накладні у відповідності до вимог ст. 201 ПК України.

Інформацію про отримані податкові накладні занесено до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за формою затвердженою наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1002.

Також, операції щодо поставки дизельного палива та його проведення за нього розрахунків відображено в бухгалтерському реєстрі «Взаєморозрахунки з постачальниками».

Поставка дизельного палива відбулась до нафтобази позивача, що знаходиться по вул. Храпачанській, 70 б, у м. Б. Церква Київської області, що підтверджується вищезазначеними комісійними Актами прийому нафтопродуктів за кількістю.

Наявність нафтобази і її функціонування підтверджується Дозволом на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки № 3158.11.30-50.50.0, виданого 12.08.2011 року в замін Дозволу № 2743.10.30-50.50.0 від 20.08.2010 року.

Оскільки, основним видом діяльності позивача є торгівля роздрібна та оптова твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (за КВЕД - 2010: 46.71, 47.30 та інш.), нафтопродукти в подальшому реалізовуються у т.ч. через мережу АЗС позивача, кількість яких складає - 9 (дев'ять) штук, що підтверджується Дозволом на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки № 3158.11.30-50.50.0, виданого 12.08.2011 року, і які знаходяться у власності позивача.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Пластум», колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що надання експедиторських послуг та послуг з технічного обслуговування об'єктів (АЗС), здійснювалося на підставі наступних первинних документів:

- Договору № 215/11 від 01.11.2010 року;

- Договору на експедиційне обслуговування № 216/11 від 01.11.2010 року;

- Договору на технічне обслуговування об'єктів № 217/11 від 01.11.2010 року;

- Актів виконання експедиційних послуг від 31.12.2010 року, від 31.01.2011 року, від 30.04.2011 року;

- Актів прийому-передачі виконаних експедиційних послуг від 31.12.2010 року, від 31.01.2011 року, від 30.04.2011 року;

- Актів виконаних робіт на технічне обслуговування об'єкту від 31.12.2010 року, від 31.01.2011 року, від 30.04.2011 року;

Банківськими виписками по особовому рахунку ПрАТ «Компанія Інтерлогос» (що підтверджує факт перерахування Позивачем грошових коштів за поставлений товар). Також, по факту здійснення господарських операцій по наданим послугам, оформлено податкові накладні у відповідності до вимог ст. 201 ПК України.

Інформацію про отримані податкові накладні занесено до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за формою затвердженою наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1002.

Так само, операції щодо надання експедиційних послуг та послуг з обслуговування об'єктів (АЗС) та здійснення по ним розрахунків відображено в бухгалтерському реєстрі «Взаєморозрахунки з постачальниками».

Необхідність в експедиційних послугах, викликана значною кількістю перевезень нафтопродуктів, що підтверджується Реєстром первинної транспортної документації, а саме, подорожніх листів вантажних автомобілів позивача за період: грудень 2010 року, січень 2011 року, квітень 2011 року.

Надання експедиційних послуг полягало в даному випадку в інформаційно-експедиційному забезпеченні (супроводі) процесу транспортування нафтопродуктів, здійсненні контролю за рухом транспортних засобів, що перевозили нафтопродукти, фіксуванні часу виїзду від пункту завантаження та до пункту розвантаження, супроводі представником TOB «Пластум» де яких транспортних засобів безпосередньо, контролі наливу та зливу нафтопродуктів, контролі наявності необхідних для транспортування документів.

Щодо господарських операцій по технічному обслуговуванню об'єктів, колегія суддів зазначає, що враховуючи наявність у ПрАТ «Компанія Інтерлогос» автозаправних станцій (АЗС) у кількості - 9 (дев'ять) штук, розташованих у Київській області, нафтобази у м. Б. Церква, терміналу з резервуарами для зберігання нафтопродуктів у місті Києві, які є потенційно небезпечними об'єктами, необхідне регулярне проведення перевірки їх технічного стану та технічне обслуговування таких об'єктів.

ПрАТ «Компанія Інтерлогос» має певні фізичні, технічні можливості для вчинення дій, що становлять зміст господарських операцій з вищевказаними контрагентами.

А саме, для придбання та подальшої реалізації нафтопродуктів, що є змістом господарських операцій із вказаними контрагентами, ПрАТ «Компанія Інтерлогос» має: кваліфікований штат працівників (121 працівник), необхідні ліцензії на перевезення небезпечних вантажів, дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки, основні фонди, у тому числі транспортні засоби (бензовози, локомотив) для перевезення нафтопродуктів автомобільним та залізничним транспортом, нафтобазу, резервуари для зберігання нафтопродуктів, мережу автозаправних станцій (АЗС) для подальшої реалізації.

З метою підтвердження того, що ПрАТ «Компанія Інтерлогос» має певні фізичні, технічні можливості для вчинення дій, що становлять зміст вищевказаних господарських операцій, позивачем суду було надано наступні документи:

- копія Дозволу на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки № 3158.11.30-50.50.0, виданий Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (період дії з 20.08.2010 року по 20.08.2015 року);

- копія Дозволу на перевезення небезпечного вантажу № 428ДН-2 від 30.12.2010 року, виданий управлінням державтоінспекції Головного управління МВС України в місті Києві;

- копія Дозволу на перевезення небезпечного вантажу № 428ДН-6 від 30.12.2010 року, виданий управлінням державтоінспекції Головного управління МВС України в м. Києві;

- копія Ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України сер. АГ №587959 з 13.04.2011 року на здійснення внутрішніх перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами у т.ч. міжнародні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що операції між позивачем та TOB «ТК» Шот-Нор», TOB «Петрол Маркет», TOB «Пластум» не мали реального характеру, оскільки не підтверджені достатньою кількістю первинних документів є передчасними, оскільки позивачем було надано всі необхідні первинні документи, які дають підстави переконатися у тому, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер.

Що стосується порушення податкового законодавства третіми особами, а не самими підприємствами, що перевіряються, то у Листі Міністерства доходів і зборів України від 27.05.2013 року № 3642/6/99-99-19-04-01-15, зазначається, що «Згідно з положеннями Податкового кодексу України право суб'єкта господарювання на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, безперечно, залежить від сплати вказаного податку у ціні придбання товару, використання придбаного товару у господарській діяльності та підтвердження вказаної операції відповідними первинними документами. Суб'єкт господарювання не несе відповідальності за зобов'язаннями контрагента. Якщо останнім було порушено норми чинного законодавства, то саме він повинен нести встановлену відповідальність.

Наявні в матеріалах справи документи, оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підписані уповноваженими на те особами та посвідчені печатками, а тому не порушують вимог ч. 2 ст. 207 ЦК України.

Під час вчинення правочинів між позивачем та вищевказаними контрагентами, дотримано вимоги ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Таким чином, враховуючи наявну доказову базу, яка свідчить про реальний характер вчинених правочинів, та спростовує твердження щодо їх нікчемності, колегія суддів вважає, що ПрАТ «Компанія Інтерлогос» правомірно віднесено суми податку до податкового кредиту за операціями, проведеними між ПрАТ «Компанія Інтерлогос» та TOB «ТК» Шот-Нор», TOB «Петроль Маркет», TOB «Пластум».

Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що суд першої інстанції в своєму рішенні зазначав, що позивачем під час його перевірки не було надано ні податковому органу, ні суду товаротранспортних документів.

Суд апеляційної інстанції з цього приводу зазначає те, що товарно-транспортні накладні не є самодостатнім аргументом, що свідчить про фіктивність операції чи просто порушення податкового законодавства. З практики ВАСУ вбачається, що вимогами податкового обліку не передбачено обов'язковості складення ТТН у підтвердження витрат. Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезення автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Таким чином, дослідивши всі матеріали справи та керуючись ст.ст. 185, 186, 202 КАС України, ст. 203, ч. 2 ст. 207 ЦК України, п. 5.2, п. 14.6 Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 pоку N 281/171/578/155, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Компанія Інтерлогос» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2014 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Компанія Інтерлогос» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві № 0001232207 від 19.07.2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 29.09.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.