Ухвала суду № 40649649, 24.09.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/6405/14 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 620/601/14-ц Бойко Г.В.

Категорія : місце проживання дитини Доповідач - Гальянова І.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого-судді : Гальянової І.Г.

суддів: Бородіна М.М.

Кіпенка І.С.

при секретарі: Сватенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 13 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа у справі: служба у справах дітей Зачепилівської районної державної адміністрації Харківської області про зміну місця проживання дитини,-

ВСТАНОВИЛА :

11 липня 2014 року позивач звернувсь у суд з позовом в якому просив визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ним.

Свої вимоги обгрунтовував тим, що з 1995 року вони з відповідачем перебували у шлюбі від якого мають чотирьох дітей: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Позивач зазначає, що 29 січня 2014 року рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області шлюб між ними було розірвано та при цьому питання з ким будуть проживати діти не вирішувалось.

Позивач зазначає, що троє їх старших дітей залишились проживати з ним в с. Орчик Зачепилівського району, а менший син ОСОБА_9 після розірвання шлюбу залишився проживати з відповідачем в будинку в с. Устинівка Зачепилівського району Харківської області де вони всі разом проживали до розірвання шлюбу.

Як на підставу своїх вимог позивач зазначає на те, що після розірвання шлюбу відповідач разом з сином залишила будинок в с.Устинівка стала часто змінювати місце проживання та на даний час не має ні постійного місця проживання ні самостійного постійного доходу. Вихованням сина не займається та вона та її родичі чинять перешкоди як йому так ї його братам та сестрі у спілкуванні з сином.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали вказані позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач та її представник проти позову заперечували. Свої заперечення обгрунтовували тим, що після розірвання з відповідачем шлюбу вона з сином переїхала до своїх батьків в с. Миколаївку Зачепилівського району, де її син відвідує дошкільну установу «Вишенька», а вона періодично виїжджає працювати продавцем ФОП «Пасад» в м.Харків та на теперішній час зареєструвалась на чергу щодо до відвідування сином дошкільного закладу № 79 м.Харкова та планує забрати його в Харків.

Представник служби у справах дітей Зачепилівського РДА в судовому засіданні надала підтримала висновок РДА та зазначила , рішенням щодо необхідності проживання дитини з матір»ю приймалось на підставі неодноразових перевірок.

Рішенням Зачепилівського районного суду м.Харкова від 13 серпня 2014 року в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам просить його скасувати та ухвалити нове рішення. яким задовольнити його позов. Наводить ті ж доводи, що і в суді першої інстанції , а також зазначає що відповідач по два тижні працює в м.Харкові та в цей час дитина знаходиться з її батьками-пенсіонерами та дитина прагне спілкування з ним, братами та сестрою, та він має всі можливості для виховання сина.

Представник Зачепелівського РДА в судове засідання суду апеляційної інстанції не з»явилась надала суду заяву в якій просить розглянути справу за її відсутності та підтримує рішення Зачепилівського районного суду Харківської області.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивачу, суд першої інстанції з посиланням на вимоги ст. 161 СК України та взявши до уваги висновок Зачепилівського РДА Харківської області виходив з відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача.

При цьому , судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що син сторін, малолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 після розірвання між сторонами шлюбу залишився проживати з матір»ю ОСОБА_4 , яка проживає зі своїми батьками та син відвідує дошкільний заклад, знаходиться в хороших умовах проживання, мати приймає всі заходи для надання дитині умов для проживання та виховання.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

В ч.1 ст. 161 СК України встановлено, що якщо мати та батько , які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки і піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов»язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров»я та інші обставини, що мають істотне значення.

Матеріали свідчать про те, що син сторін не досяг чотирьох років.

Як пояснив позивач в судовому засіданні суду першої інстанції при визначенні судом місця проживання малолітнього сина з ним та оскільки він працює, догляд за ним будуть здійснювати його цивільна дружина та старша донька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно до висновку Зачепилівської РДА, орган опіки і піклування з метою соціального захисту дитини вважає, що малолітній син сторін повинен проживати з матір»ю, яка після розлучення постійно проживає в с.Миколаївка, без реєстрації в домоволодінні своєї матері. Мати дитини спиртні напої не вживає, для забезпечення сім»ї офіційно працює в м.Харкові продавцем в магазині «Пасад», працює позмінно (після відпрацьованого робочого тижня їде додому до сина в с.Миколаївку), оскільки вона заробляє гроші для забезпечення сина всім необхідним, син відвідує дошкільний навчальний заклад «Вишенька» в с.Миколаївка та на час її відсутності дитиною опікується бабуся, з якою вони проживають, дитина забезпечена необхідними речами ( а.с. 33-36).

Відповідно до припису 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові та розуміння. Вона повинна , якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, у всякому разі , в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, малолітню дитину не слід, крім випадків, коли є виняткові обставини , розлучати зі своєю матір»ю.

Доказів виняткових обставин, які дають підстави для розлучення малолітнього сина ОСОБА_9, з його матір»ю, відповідачем у справі - ОСОБА_4, позивач суду не надав.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку щодо відсутності підстав для визначення місця проживання малолітньої дитини з позивачем.

Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі вказаних висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

З огляду на наведене обставин судова колегія приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315, 317, 319, 218 ЦПК України , судова колегія -,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу скаргою ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 13 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий, суддя:

Судді: