Постанова № 40642546, 25.09.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2014 року м. ПолтаваСправа №816/3495/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.

та представників сторін:

від позивача - Балала О.М.,

від відповідача - Яременко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" до відділу державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції Полтавської області про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Полтавська птахофабрика" (надалі - позивач, ПАТ "Полтавська птахофабрика") звернулось до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції Полтавської області (надалі - відповідач, ВДВС Диканського РУЮ) про визнання протиправними та скасування постанов від 27 серпня 2014 року ВП №39481660 "Про стягнення з боржника виконавчого збору", "Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставне стягнення з ПАТ "Полтавська птахофабрика" виконавчого збору в розмірі 10 323 грн та витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 51 грн, оскільки на адресу підприємства не надходила постанова державного виконавця про поновлення виконавчого провадження №39481660, а виконавчий документ - постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області від 24 липня 2013 року №П-41-13-Ю боржником виконано добровільно 18 серпня 2014 року.

Відповідач позов не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях посилався на правомірність та обґрунтованість спірних постанов. Зазначав, що ПАТ "Полтавська птахофабрика", у наданий державним виконавцем для добровільного виконання строк, не виконало постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області від 24 липня 2013 року №П-41-13-Ю про стягнення штрафу в розмірі 103 230 грн. Звертав увагу на те, що постанову про поновлення виконавчого провадження від 21 липня 2014 року надіслано позивачу 23 липня 2014 року, однак поштове відправлення залишилось неврученим з незалежних від державного виконавця причин.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області (надалі - ІДАБК у Полтавській області) від 24 липня 2013 року №П-41-13-Ю "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" ПАТ "Полтавська птахофабрика" визнано винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф в розмірі 103 230 грн /а.с. 54/. Роз'яснено, що штраф має бути сплачено у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови; у той самий строк постанову може бути оскаржено до суду.

Листом від 19 серпня 2013 року вих. №7/16-03/1-14/2333 ІДАБК у Полтавській області надіслала вказану постанову до ВДВС Диканського РУЮ для примусового виконання /а.с. 53/.

Постановою державного виконавця від 23 серпня 2013 року відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного вище виконавчого документа, боржнику надано строк для добровільного виконання до 30 червня 2013 року /а.с. 57/.

Заявою від 28 серпня 2013 року позивач повідомив державного виконавця про оскарження постанови ІДАБК у Полтавській області від 24 липня 2013 року №П-41-13-Ю до Полтавського окружного адміністративного суду та просив зупинити виконавче провадження до розгляду судом спору по суті /а.с. 58-60/.

Постановою державного виконавця від 28 серпня 2013 року виконавче провадження №39481660 зупинено /а.с. 62/.

17 липня 2014 року на адресу ВДВС Диканського РУЮ надійшли копії постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у справі №816/4950/13-а та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року, якими у задоволенні позову ПАТ "Полтавська птахофабрика" про визнання незаконною та скасування постанови ІДАБК у Полтавській області від 24 липня 2013 року №П-41-13-Ю відмовлено повністю /а.с. 64-69/.

Постановою державного виконавця від 21 липня 2014 року виконавче провадження №39481660 поновлено /а.с. 62/.

Кошти в розмірі 103 230 грн ПАТ "Полтавська птахофабрика" перераховано на депозитний рахунок ВДВС Диканського РУЮ 18 серпня 2014 року /а.с. 8/.

У зв'язку з цим, постановою державного виконавця від 27 серпня 2014 року виконавче провадження №39481660 закінчено /а.с. 88/.

Того ж дня державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10 323 грн та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 51 грн /а.с. 84/.

Не погоджуючись з даними постановами державного виконавця, ПАТ "Полтавська птахофабрика" подало до суду позов про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийняте дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання в добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV.

Згідно з частиною першою статті 11 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами частини другої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Пунктом 5 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі прийняття судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення.

В силу положень частини другої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку, передбаченому пунктом 5 частини першої статті 37 цього Закону, виконавче провадження зупиняється до розгляду питання по суті.

Відповідно до частини п'ятої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.

При цьому, як визначено частиною першою статті 31 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Матеріалами справи підтверджено, що постанову про поновлення виконавчого провадження №39481660 від 21 липня 2014 року на адресу позивача, вказану останнім у заяві про зупинення виконавчого провадження в якості адреси для листування, надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення 23 липня 2014 року /а.с. 72, 33/. Поштове відправлення №3850010787542 повернуто на адресу ВДВС Диканського РУЮ з відміткою поштової організації від 23 серпня 2014 року "строк зберігання" /а.с. 81/.

Зі змісту долученої до матеріалів копії листа Полтавської дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 01 вересня 2014 року вих. №447 /а.с. 90/ судом встановлено, що рекомендований лист з повідомленням про вручення №3850010787542 від 23 липня 2014 року, адресований ПАТ "Полтавська птахофабрика" (вул. Зіньківська, буд. 79, м. Полтава, 36009 /адреса вказана позивачем у заяві про зупинення провадження від 28 серпня 2013 року як адреса для листування/) 24 липня 2014 року надійшов до відділення поштового зв'язку Полтава-9 та в той самий день доставлявся за вказаною адресою, але не вручений за відсутністю адресата, в поштовій скриньці залишено повідомлення про надходження рекомендованого листа. Поштова скринька адресата знаходиться в задовільному стані та забезпечує схоронність поштових відправлень. 28 липня 2014 року листоношею виписано та доставлено повторне повідомлення про надходження рекомендованого листа, що вручено у відділенні поштового зв'язку Полтава-9 уповноваженій особі на отримання поштових відправлень - водію ОСОБА_3 /а.с. 90/.

Оскільки протягом місяця за отриманням рекомендованого листа адресат не з'явився, 23 серпня 2014 року рекомендований лист з повідомленням про вручення №3850010787542 повернутий за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання.

При цьому, Полтавською дирекцією УДППЗ "Укрпошта" в листі від 01 вересня 2014 року вих. №447 зазначено, що за умовами укладеного з ПАТ "Полтавська птахофабрика" договору поштова кореспонденція доставляється з використанням абонентської поштової скриньки або вручення в приміщенні відділення поштового зв'язку уповноваженій особі на отримання поштових відправлень /а.с. 90/.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що постанову державного виконавця від 21 липня 2014 року "Про поновлення виконавчого провадження" надіслано на адресу боржника, повідомлену останнім органу державної виконавчої служби в якості адреси для листування. Поштове відправлення не вручено адресату з незалежних від відповідача причин.

Суд звертає увагу на те, що оскаржені постанови (датовані 27 серпня 2014 року та надіслані боржнику 28 серпня 2014 року на ту саму адресу, що й постанова від 21 липня 2014 року про поновлення виконавчого провадження) позивач отримав 29 серпня 2014 року. Наведене, на переконання суду, є свідченням навмисного ухилення позивача від отримання постанови державного виконавця про поновлення виконавчого провадження.

Одночасно, суд вказує на безпідставність тверджень представника відповідача про надіслання постанови від 21 липня 2014 року за допомогою електронної пошти, адже як визначено частиною третьою статті 31 Закону України "Про виконавче провадження", за письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою. У матеріалах виконавчого провадження №39481660 відсутня заява ПАТ "Полтавська птахофабрика" про надіслання документів виконавчого провадження за допомогою електронної пошти.

Надалі, суд зазначає, що саме неотримання постанови про поновлення виконавчого провадження позивач вважає належною та достатньою підставою для скасування оскаржених рішень державного виконавця. При цьому, позивач стверджує проте, що ним самостійно та в добровільному порядку перераховано кошти на виконання постанови ІДАБК у Полтавській області від 24 липня 2013 року №П-41-13-Ю про стягнення штрафу в розмірі 103 230 грн.

З приводу наведених тверджень, суд акцентує увагу на тому, що добровільне виконання боржником виконавчого документа матиме місце в тому разі, якщо останній здійснить таке виконання у строки, зазначені державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Так, постановою від 23 серпня 2013 року державний виконавець надав ПАТ "Полтавська птахофабрика" строк для добровільного виконання постанови ІДАБК у Полтавській області від 24 липня 2013 року №П-41-13-Ю до 30 серпня 2013 року /а.с. 57/.

Суд враховує, що зазначену постанову ІДАБК у Полтавській області ПАТ "Полтавська птахофабрика" оскаржило до суду.

Разом з цим, варто зазначити, що судове рішення про відмову у задоволенні позову набрало законної сили 20 листопада 2013 року /а.с. 66/, а кошти в розмірі 103 230 грн. боржником на депозитний рахунок ВДВС Диканського РУЮ перераховано 18 серпня 2014 року.

Виконання позивачем вимог постанови ІДАБК у Полтавській області від 24 липня 2013 року №П-41-13-Ю про стягнення штрафу в розмірі 103 230 грн через дев'ять місяців після закінчення судового розгляду жодним чином не свідчить про добровільність виконання боржником виконавчого документа.

Підсумовуючи наведене вище, варто зазначити, що постанову про поновлення виконавчого провадження №39481660 від 21 липня 2014 року боржнику невручено з незалежних від відповідача причин. З огляду на оскарження постанови ІДАБК у Полтавській області в судовому порядку, обов'язок зі сплати штрафу в розмірі 103 230 грн у ПАТ "Полтавська птахофабрика" виник у листопаді 2013 року. Будучи обізнаним про ухвалені судові рішення, боржник протягом дев'яти місяців не вчинив жодних дій з добровільного виконання виконавчого документа. Фактичну сплату штрафних санкцій підприємство здійснило 18 серпня 2014 року.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Оскільки позивач, у визначений державним виконавцем строк, добровільно не виконав постанову ІДАБК у Полтавській області від 24 липня 2013 року №П-41-13-Ю, постановою від 27 серпня 2014 року з ПАТ "Полтавська птахофабрика" стягнуто виконавчий збір в розмірі 10 323 грн /а.с. 40/.

Крім того, відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України /частина друга статті 41 Закону України "Про виконавче провадження"/.

Частиною третьою зазначеної статті визначено, що кошти виконавчого провадження складаються, окрім іншого, з стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

За приписами підпункту 4.15.2 пункту 4.15 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за №865/4158, про суми витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець складає акт про витрати на проведення виконавчих дій, в якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій.

Матеріалами справи підтверджено, що державним виконавцем 27 квітня 2014 року складено акт про здійсненні витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, а саме: внесення даних до ЄРВП - 12,72 грн, канцелярські товари, які використовуються при підготовці документів на проведення виконавчих дій - 19,50 грн, конверти з маркою по Україні - 18,78 грн, всього - 51 грн /а.с. 83/.

Згідно з частиною п'ятою статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

На виконання наведеної норми, державним виконавцем 27 серпня 2014 року винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 51 грн /а.с. 84/.

В силу частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність оскаржених постанов. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, що свідчили б про порушення ВДВС Диканського РУЮ норм чинного законодавства та обґрунтованість даного позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при винесенні спірних постанов відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття оспорюваних рішень; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

У зв'язку із безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог ПАТ "Полтавська птахофабрика", у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом судовий збір належить залишити в Державному бюджеті України.

Окрім того, зважаючи на майновий характер заявлених позивачем вимог та беручи до уваги положення частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору, а решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги, з позивача до Державного бюджету України необхідно стягнути судовий збір в розмірі різниці між фактично сплаченою сумою /182 грн 70 коп., а.с. 16/ та тією, що належить до сплати /1827 грн = 1218 грн х 1,5/, а саме - 1644 грн 30 коп.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" до відділу державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції Полтавської області про визнання протиправними та скасування постанов відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" (код ЄДРПОУ 00845743, вул. Фабрична, 4, с. Стасі, Диканський район, Полтавська область, 38541) до Державного бюджету України (на розрахунковий рахунок: 31213206784002, отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030001; банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019; Код ЄДРПОУ 38019510; код класифікації доходів бюджету 22030001; призначення платежу: судовий збір, за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика", Полтавський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35521510) судовий збір в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 (тридцять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 26 вересня 2014 року.

Суддя О.О. Кукоба