Рішення № 40640524, 18.09.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/10366/2014

Головуючий у 1 інстанції: Вовк Є.І.

Доповідач: Гаращенко Д.Р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.

при секретарі - Шалапуда Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» за довіреністю - Василика Дмитра Володимировича на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 червня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

01 квітня 2014 року ПАТ «Піреус Банк МКБ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просив стягнути з них солідарно на свою на користь суму заборгованості за кредитним договором від 13 жовтня 2008 року, що станом на 19.03.2014 року становить 7 585,58 дол. США, що еквівалентно 75 550,87 грн. за курсом НБУ станом на 19.03.2014 року. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 13 жовтня 2008 року між ВАТ «Піреус Банк МКБ» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, за яким банк надав ОСОБА_3 кредит у сумі 19 032 дол. США за умови його повернення до 13 жовтня 2013 року та сплати 13,5 % річних. Того ж дня в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ВАТ «Піреус Банк МКБ» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки. ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 7 585,58 доларів США, що еквівалентно 75 550,87 грн. за курсом НБУ станом на 19.03.2014 року.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 червня 2014 року позов ПАТ «ПіреусБанк МКБ» задоволено частково, стягнено солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь ПАТ «Піреус Банк МКБ» суму у розмірі 442, 96 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19 березня 2014 року становить 4411, 79 грн., стягнено з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Піреус Банк МКБ» суму у розмірі 7 142, 62 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 19 березня 2014 року становить 71 139, 07 дол. США, в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.

14 липня 2014 року представник ПАТ «Піреус Банк МКБ» за довіреністю - Василик Д.В. подав апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив його змінити та задовольнити позов ПАТ «Піреус Банк МКБ» у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог апелянт вказав, що банк не застосував своє право на повернення кредиту достроково, строк виконання основного зобов'язання - 13 жовтня 2013 року, а тому порука ОСОБА_4 не припинилась.

У судовому засіданні представник ПАТ «Піреус Банк МКБ» за довіреністю - Булгаков В.С. апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.

ОСОБА_3, представник ОСОБА_4 за довіреністю - ОСОБА_6 апеляційну скаргу просили відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вислухавши доповідь судді Гаращенка Д.Р., пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 13 жовтня 2008 року між ВАТ «Піреус Банк МКБ» та ОСОБА_3 (позичальник) був укладений кредитний договір №САRsа/00012, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 19 032 дол. США строком до 13 жовтня 2013 року зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитними коштами.

Того ж дня в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором ВАТ „ПіреусБанк МКБ" та ОСОБА_4 (поручитель) був укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель як солідарний боржник відповідає перед кредитором за виконання ОСОБА_3 в повному обсязі зобов'язань за кредитним договором, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, штрафних санкцій, відшкодування збитків та інших платежів, передбачених договором.

ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість, що згідно розрахунків банку становить суму у розмірі 7 585,58 дол. США, що еквівалентно 75 550,87 грн. за курсом НБУ станом на 19.03.2014 року, з яких:

- 5 579,25 доларів США - сума основного боргу;

- 938,08 доларів США - сума нарахованих і несплачених відсотків;

- 150,77 доларів США - сума пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 20.03.2013 року по 19.03.2014 року включно;

- 917,48 доларів США - сума пені за несвоєчасну сплату основного боргу за період з 20.03.2013 року по 19.03.2014 року включно.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що банк не звернувся до ОСОБА_4 з вимогою про виконання нею зобов'язань за кредитним договором в період до 01 квітня 2014 року всупереч вимогам ч. 4 ст. 554 ЦК України, а тому солідарному стягненню з відповідачів підлягає сума 442,96 дол.США, яка складається з частини основної суми кредиту - 438,39 доларів США та частини відсотків за користування кредитом - 4,57 доларів США, які підлягали до сплати ОСОБА_3 на користь позивача 13.10.2013 року - згідно з додатком №1 до вказаного кредитного договору, оскільки по вказаному платежу позивачем не був пропущений строк звернення до суду. Також суд першої інстанції, врахувавши вищевказану дату звернення позивача до суду та відсутність письмового звернення банку з вимогою до ОСОБА_4, вважав, що відсутні підстави щодо стягнення з ОСОБА_4 пені за період з 20.03.2013 року по 19.03.2014 року включно.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником. Поручителем може бути одна особа, або кілька

Згідно ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року).

У кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - строк повного погашення кредиту є 13 жовтня 2013 року (п. 1.1).

За таких обставин у ПАТ «Піреус Банк МКБ» виникло право пред'явити вимогу до ОСОБА_4 про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 14 жовтня 2013 року протягом наступних 6 місяців.

З матеріалів справи вбачається, що банк звернувся до суду 01 квітня 2014 року, тобто в межах 6-ти місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання, а тому суд першої інстанції помилково виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення з вимогою до поручителя.

Крім того, на підставі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ч.ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 травня 2013 року у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором вказано, що відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу. У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість (сума основного боргу і несплачених відсотків) утворилась з 13 грудня 2012 року - починаючи з вказаної дати ОСОБА_3 перестав вносити платежі на погашення основного боргу, а тому підстав для застосування строку позовної давності до вказаних вимог немає.

На підставі ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Зі змісту викладеного випливає, що пеня - це санкція, що нараховується з першого дня прострочення і доки зобов'язання не буде виконано, а тому у разі пропущення річного строку звернення може бути нарахована за останній рік невиконання основного зобов'язання в межах строку позовної давності за основним зобов'язанням.

Відповідно до п. 5. 2 кредитного договору банк має право за будь-яке прострочення платежів згідно умов цього договору стягнути з позичальнику пеню у розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Піреус Банк МКБ» з позовом до суду звернувся 01 квітня 2014 року, пеня ним всупереч вимогам п. 5.2. кредитного договору нараховувалась у розмірі подвійної облікової ставки НБУ з 20 березня 2013 року по 19 березня 2014 року, клопотання про поновлення строку позовної давності не заявлялось.

Отже, позовні вимоги ПАТ «Піреус Банк МКБ» в частині стягнення пені слід задовольнити частково і стягнути з відповідачів солідарно пеню за порушення строків погашення відсотків і кредиту за період з 01 квітня 2013 року по 19 березня 2014 року в розмірі 0, 1 % за кожен прострочення 38, 2 грн., що еквівалентно 2, 92 дол. США за курсом НБУ станом на 18 вересня 2014 року (100 дол. США=1308, 2315 грн.) 2, 92 дол. США. розмір пеню обчислювався шляхом множення суми простроченої заборгованості на 0, 001 та кількість днів прострочення.

Враховуючи викладене, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 червня 2014 року слід скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову ПАТ «Піреус Банк МКБ» частково.

Керуючись ст.ст. 218, 303-305, п. 2 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» за довіреністю - Василика Дмитра Володимировича - задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 червня 2014 року - скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:

Позов Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» (код ЄДРПОУ 20034231) заборгованість за кредитним договором у сумі 6 520, 25 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 18 вересня 2014 року (100 дол. США = 1308, 2315 грн.) становить 85 299, 96 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» судовий збір у розмірі 426, 49 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» судовий збір у розмірі 426, 49 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді