Ухвала суду № 40639305, 17.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 р.Справа № 635/2492/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області на постанову Харківського районного суду Харківської області від 12.06.2014р. по справі № 635/2492/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області

про зобов'язання провести перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

26 березня 2014 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області обчислювати розмір його пенсії відповідно до Постанови Верховного суду України від 24 червня 2008 року № 08/143, як особі льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації із застосуванням ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області негайно провести перерахунок призначеної йому пенсії з 26 жовтня 2013 року з урахуванням раніше проведених виплат, та в подальшому виплачувати її відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та згідно Постанови Верховного суду України від 01 жовтня 2013 року по справі № 21-338а13 без обмеження в часі на майбутнє.

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 12 червня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії задоволено.

Визнано неправомірним та скасовано розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Харківському району Харківської області № 59795 від 05 лютого 2014 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 26 жовтня 2013 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського районного суду Харківської області від 12 червня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позовну ОСОБА_1 відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови приписів ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. ст. 15, 35 Повітряного кодексу України, ст. ст. 2, 5, 6, 104 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач працював в Харківському обласному комітеті ДТСААФ (з 26 вересня 1991 року Товариство сприяння обороні України) на посаді інструктора парашутно-десантної підготовки АСК ДТСААФ з 07 лютого 1989 року по 31 грудня 1992 року; в Харківському обласному дельтапланерному клубі ТСОУ інструктором-парашутистом з 19 березня 1993 року по 15 лютого 1994 року; в Харківському аероклубі ТСО України інструктором парашутно-десантної підготовки АЗПП Харківського обласного авіаційно-спортивного клубу ТСОУ з 16 лютого 1994 року по 19 лютого 2002 року.

Згідно довідки Харківського аероклубу Товариства сприяння обороні за № 104 від 11 березня 2014 року позивач за час роботи в Харківському аероклубі ТСО України на посаді інструктора парашутно-десантної підготовки виконував парашутні стрибки з реактивних вертольотів, а також, будучи членом льотного екіпажу, виконував обов'язки бортового оператора по випуску парашутистів. Повітряні судна, на яких позивач виконував спеціальні роботи в польоті, були зареєстровані в державному реєстрі цивільних повітряних суден, відповідно з Повітряним кодексом України.

Річна норма парашутних стрибків із реактивних вертольотів виконувалась позивачем повністю.

Відповідно до "Положення про працівників авіаційних організацій ДТСААФ, що виконують на борту повітряного судна роботу по випуску парашутистів", затвердженого наказом голови ЦК ДТСААФ СРСР № 85 від 16 лютого 1987року, як інструктор парашутно-десантної підготовки, позивач фактично виконував в польотах на бортах повітряних суден обов'язки бортового оператора по випуску парашутистів, що підтверджується його свідоцтвом №04046 льотчика авіації ДТСААФ, в якому є запис про допуск до виконання обов'язків оператора, льотною книжкою оператора по випуску парашутистів ОСОБА_1 з занесенням даних про виконання спеціальних робіт в польоті, витягом з льотної книжки бортового оператору по випуску парашутистів інструктора парашутно-десантної підготовки Харківського аероклубу ОСОБА_1 про нальот в складі екіпажу бортовим оператором по випуску парашутистів 482 годин 58 хвилин, на літаках АН-2, вертольотах Мі-2, Мі-8.

Трудовий стаж позивача на посадах льотного складу за вислугою років складає більше ніж 25 років.

З 20 лютого 2002 року позивачу була призначена пенсія за вислугою років.

30 січня 2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснити перерахунок його пенсії відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення", проте йому було відмовлено в перерахунку з підстав, що посада інструктора парашутно-десантної підготовки організації ДТСААФ не відноситься до посад осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що посади, які обіймав позивач до виходу на пенсію за вислугою років, підпадають під підстави для призначення йому такої пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і перерахунку цієї пенсії у розмірі, встановленому ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції Закону від 17.11.99 року) працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами 1 - 3, 6 статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 % заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 % заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.

Перелік окремих категорій працівників авіації та льотно-випробного складу, які мають право на пенсію за вислугу років, установлений статтею 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Даною нормою, зокрема, передбачено, що право на таку пенсію мають працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, у яких вони зайняті, та що перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання положень статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" від 21 липня 1992 р. № 418.

Підпунктом "д" пункту 1 затвердженого цією постановою Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам авіації і льотно-виробничого складу рахується один рік роботи на посадах, передбачених у п. 4 Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, - за півтора року вислуги за умови виконання річної норми стрибків з поршневих літаків, вертольотів, дирижаблів та аеростатів, спусків (піднимань) на спеціальних спуско-піднімальних пристроях з вертольотів, які перебувають у режими висіння не менше 10 метрів, а при виконанні річної норми стрибків із реактивних літаків і вертольотів - за два роки вислуги.

У п.1 та п.2 затвердженого тією ж постановою Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, названо членів екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів, а також льотно-інструкторський склад.

Відповідно до п. 1 "Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації", затвердженого Кабінетом Міністрів України від 21липня 1992 року, пенсії за вислугу років відповідно до ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і цього Порядку призначаються відповідно до ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівникам льотно - випробного складу, безпосередньо зайнятим у льотних випробуваннях (дослідженнях) дослідної та серійної авіації і парашутно-десантної техніки, незалежно від відомчої належності підприємства, організації де вони працюють.

Згідно роз'яснення Міністерства транспорту та зв'язку України до Міністерства праці та соціальної політики України від 28 березня 2007 року за № 1993/40/10-07, розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року № 234/р та роз'яснення Держкомпраці СРСР від 30 травня 1988 року № 726-13 - повітряні судна ДТСААФ, яке діяло під наглядом Міноборони, вважаються цивільними суднами, а льотний склад ДТСААФ відноситься до осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації.

Отже, посади, які обіймав позивач до виходу на пенсію за вислугою років, підпадають під підстави для призначення йому такої пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і перерахунку цієї пенсії у розмірі, встановленому ч. 3 ст. 53 названого Закону.

Таким чином, посилання відповідача на той факт, що на позивача не поширюється дія ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки він не працював на посадах, перелічених у цій нормі, є помилковим.

З урахуванням викладеного, зміст ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" слід розуміти таким чином, що до осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, належать і члени екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів, льотно-інструкторський склад організацій ДТСААФ, Товариства сприяння обороні України.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відмовляючи позивачу у проведенні перерахунку пенсії відповідно ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, правомірно вийшов за межі позовних вимог та скасував розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Харківському району Харківської області № 59795 від 05 лютого 2014 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії позивачу.

Відносно доводів апеляційної скарги про необґрунтоване зобов'язання відповідача у майбутньому здійснювати перерахунок пенсії згідно з судовим рішенням, колегія суддів зазначає наступне.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія - це щомісячні виплати, які здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк.

У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

При цьому, слід відмітити, що судом першої інстанції зобов'язано відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії відповідно ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 26 жовтня 2013 року, а тому наведене не може вважатись зобов'язанням на майбутнє.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського районного суду Харківської області від 12.06.2014р. по справі № 635/2492/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Дюкарєва С.В.