Постанова № 40639280, 18.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 р. Справа № 2а-1870/309/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2014р. по справі № 2а-1870/309/12

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 20.12.2011 року № 0001391711, від 20.12.2011 року, № 0001381711 та від 20.12.2011 року № 0001092341.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що перебував в період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 на спрощеній системі оподаткування, та не перевищував обсягу виручки, встановленого законодавством, у розмірі 500000,00 грн. на календарний рік. Вважає висновки акту перевірки від 08.12.2011 № 734/17-1/НОМЕР_4, щодо порушення пп. 2.3.1 п.2.3 ст. 2, пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п. 9.4 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", пп. 4.2.8, п.4.2 ст.4, пп. 19.12.1, 19.12.2, п. 9.12 ст.9, п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та розділу IV ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" помилковими, оскільки, відповідно до звітів суб'єкта малого підприємництву - фізичної особи - платника єдиного податку за 2010 рік та книги обліку доходів та витрат сума виручки позивача за 2010 рік склала 61000 грн. 35 коп. Висновок посадових осіб податкового органу про отримання позивачем готівкових коштів у розмірі 548199 грн. 10 коп., як дохід, виплачений йому комунальним підприємством "Конотопське трамвайне управління" за оренду автобусів не відповідає дійсності та не підтверджується жодними доказами.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства щодо законності та обґрунтованості, а тому є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Скасовано податкові повідомлення - рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 20 грудня 2011 р. №0001391711, №0001092341, №0001381711.

Конотопська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме вимоги ст..86 КАС України та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Конотопською МДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податків та зборів за період 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р.

За даними звіту платника суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи-платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 за 2010 р. сума виручки склала 61000,35 грн.

При проведені позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 були враховані результати зустрічної звірки КП «Конотопське трамвайне управління» (далі по тексту - КП «КТУ» або Позивач) щодо документального підтвердження відомостей, отриманих від ФОП ОСОБА_1 за вказаний період. Обсяг нарахованих та виплачених доходів в адресу ФОП ОСОБА_1 з ознакою доходу «42-доходи від підприємницької діяльності» було підтверджено в сумі 609199.45 грн. Перевірка була проведена на підставі договорів оренди, актів виконаних робіт, відомостей на виплату та видаткових касових ордерів, наданих КП «КТУ».

Таким чином, сума виручки за оренду автомобілів складала - 602694,00 грн., сума в розмірі 6505,45 грн., згідно проведеної зустрічної звірки, була проведена в листопаді 2010 року, як взаємозалік: ФОП ОСОБА_1 здійснив реалізацію дров в рахунок відшкодування витрат КП «КТУ» по утриманню автотранспорту.

Згідно з підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", які був чинний на момент здійснення правовідносин, оподаткування норм доходів, отриманих фізичною особою від продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством із цих питань, з урахуванням цього пункту.

Таким спеціальним законодавством, зокрема, є Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (що був чинний на момент здійснення правовідношень), яким запроваджено спеціальний режим оподаткування, обліку та звітності, спрямований на підтримку суб'єктів малого підприємництва.

Положеннями статті 1 зазначеного Указу передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, у тому числі, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 1 Указу під виручкою розуміють суму, фактично отриману суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Отже, реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання останнім установлених Указом вимог. При цьому єдиний податок сплачується виключно з доходів, одержаних фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності з додержанням вимог Указу, зокрема, якщо виручка платника єдиного податку за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Водночас порушення умов запровадження спрощеної системи оподаткування, визначених статтею 1 Указу, у тому числі перевищення граничного обсягу виручки за рік, є юридичним фактом, який виключає можливість застосування до суб'єкта малого підприємництва правил оподаткування, передбачених для платників єдиного податку.

При цьому, лише за умов додержання приписів зазначеного Указу, доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника податку та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Зважаючи на викладене, несплата податку з доходів фізичних осіб, як це передбачено для платників єдиного податку, можлива лише в разі дотримання суб'єктом малого підприємництва умов перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене стосується також і відповідності граничного обсягу виручки платника єдиного податку розмірам, визначеним Указом.

За таких обставин оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування.

З урахуванням вищевикладеного, в ході перевірки встановлено, що платник податків ОСОБА_1, в періоді з 01.04.2010 року по 31.12.2010 рік отримав дохід в розмірі 609199,45 гри., яка перевищує граничний розмір виручки (500 тис. гри.), передбачений Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва". Сума перевищення склала 109199,45 грн.: 609199.45 - 500 000,00 = 109199,45 грн.

В зв'язку з тим, що позивач самостійно не перейшов на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, проведеною перевіркою встановлено заниження валового доходу па суму 109199,45 грн.

При визначенні чистого доходу в періоді з 08.10.2010 р. по 31.12.2010 р. враховано витрати по нормам в відсотках до валового доходу відповідно до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, в даному випадку 25 % (здійснення інших видів діяльності). Сума валових витрат в періоді перевищення склала 27299,86 грн. (109199,45 * 25%).

Чистий дохід в періоді з моменту перевищення граничного обсягу виручки (з 08.10 по 31.12.2010 р.) склав 81899,59 грн.(109199,45 - 27299,86).

Враховуючи вищевикладене, а також керуючись нормами Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" позивачу за наслідками перевірки із сум доходів отриманих в періоді перевищення граничного обсягу визначено податок з доходів фізичних осіб в сумі 12284,94 гри. ( 81899,59 гри. х 15% ).

Таким чином, відповідно до законодавства України було донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 12284,94 грн.

Поряд з зазначеним, у разі перевищення приватним підприємцем - платником єдиного податку встановлених критеріїв, зокрема, обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік - 500 тис. грн., такі підприємці повинні з наступного звітного періоду (кварталу) перейти на загальну систему оподаткування та у відповідності до вимог п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», якій був дійсним на момент здійснення правовідносин, зареєструватися платниками ПДВ.

Згідно п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами і доповненнями, - платником податку є будь - яка особа, яка:

а)здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б)підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в)імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Відповідно до пункту 9.4 статті 9 вищевказаного Закону, якщо обсяг оподатковуваних операцій суб'єкта господарювання протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, то така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за звітним податковим періодом. При цьому податковим періодом для цілей Закону України "Про податок на додану вартість" є місяць.

Відповідно п. 2.3.1 ст. 2 Закону - особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі: коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно до п. 6.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 р. № 79 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за №208/4429, яке було чинне на момент здійснення правовідносин, зокрема, передбачено, що не зареєстрована платником ПДВ особа, яка, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування та сплачуючи єдиний податок, перевищила обмеження щодо обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, установленого статтею 1 Указу Президента України від 03.07.98 N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 N 746) (далі - Указ), зобов'язана подати до податкового органу заяву про реєстрацію як платника ПДВ. Така реєстраційна заява платника ПДВ має бути подана (надіслана) фізичною особою -підприємцем податковому органу не пізніше двадцятого календарного дня з моменту перевищення.

В зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 в періоді з 01.04.2010 р. по 31.01.2010 р. було отримано дохід від КП «КТУ» в розмірі 609199,45 грн., що підтверджено результатами зустрічної звірки, проведеної працівниками управління податкового контролю юридичних осіб Конотопської МДПІ, платник податків перевищив обсяг оподатковуваних операцій понад 500 тис. гривень, перевищення відбулось з 08.10.2010 року (501628,50 грн.).

Задовольняючи адміністративний позов суд мотивує тим, що відповідачем не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень та доказів того, що загальна сума коштів фактично отриманих суб`єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції(товарів, робіт, послуг) перевищувала 500 тис. грн.. у перевіряємому періоді відповідачем не надано.

Проте, колегія суддів не погоджуючись з вказаним висновком суду, виходить з наступного.

Позивач наполягає на тому, що кошти від КП «КТУ» в визначеному податковим органом не отримував. Представник позивача в суді апеляційної інстанції пояснив, що позивач не міг здавати в оренду транспорті засоби (автобуси), за які начебто отримані кошти за оренду, не здавалися ним в оренду, оскільки йому не належать.

В суд апеляційної інстанції додатково надав технічні паспорти на автобуси за оренду яких сплачувались кошти і які позивачу не належать.

Судом встановлено, що позивачем укладено із Комунальним підприємством "КТУ" договори оренди транспортних засобів №14 від 01.04.2010 року, №15 від 01.04.2010 року, №16 від 01.04.2010 року, №20 від 01.10.2010 року, №20 від 15.11.2010 року (а.с. 62-70).

При цьому форма розрахунків в договорах не визначена.

Будь -яких доказів спору щодо виконання договорів не надано.

У договорах (наданих самим позивачем до позовної заяви) зазначено орендодавця ОСОБА_1, всі вказані у договорах оренди автотранспортні засоби, в тому числі і які не зареєстровані на позивача, і які як пояснював представник позивача не надавалися в оренду, позивачем були здані в оренду КП «Конотопське трамвайне управління» .

Таким чином, вказані обставини спростовують всі пояснення щодо фактичного не надання цих автомобілів в оренду.

Враховуючи вищевказані обставини, суд приймає до уваги довіку перевірки КП «КТУ» та розрахунки подані КП «КТУ» до Конотопської ОДПІ за 2010 рік форми №1-ДФ, які підтверджують факт виплати грошових коштів за надані послуги по вищевказаним договорам на користь ФОП ОСОБА_1 Також, суд приймає до уваги надані в підтвердження довідки та розрахунків касові ордери на видачу коштів за оренду водіям.

Колегія суддів зазначає, що позивач несе відповідальність за правильність обліку коштів при здійсненні ним господарської діяльності. Також позивач несе відповідальність за дії своїх працівників (водіїв транспортних засобів), які безпосередньо приймають участь в виконанні договорів - позивач зобов'язаний перевіряти виконання умов договорів та забезпечувати їх виконання.

Доказів наявності кримінальної справи та встановлення органами прокуратури розкрадання працівниками його коштів відсутні. Як зазначив представник позивача в суді апеляційної інстанції таких доказів у позивача не має. Єдиний документ щодо прокурорського реагування датований січнем 2012 року та і він не містить остаточних висновків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2014р. по справі № 2а-1870/309/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В. Повний текст постанови виготовлений 23.09.2014 р.