Ухвала суду № 40639228, 23.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року Справа № 876/7594/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

розглянувши у порядку письмового првадження у м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський верстатозавод» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський верстатозавод» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року позивач - управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський верстатозавод», в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 12 142,75 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнено з Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський верстатозавод» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області заборгованість по відшкодуванню фактично витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 12 142,75 грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що Відкрите акціонерне товариство «Мукачівський верстатозавод» в добровільному порядку не здійснив відшкодування управлінню Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 12 142,75 грн., та дана сума заявлена позивачем до стягнення з відповідача в судовому порядку.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство «Мукачівський верстатозавод» оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2013 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідно до п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.01.2003 р., розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду Украй щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Таким чином, апелянт стверджує, що позивач зобов'язаний був визначити суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам відповідача шляхом підготовки зведених річних розрахунків, на поточний рік, та надіслати їх відповідачу до 20 січня поточного року. Таких розрахунків позивач відповідачу не надсилав, доказів протилежного суду не надав. У зв'язку з відсутністю зведених річних показників відповідач не мав можливості належним чином спланувати свою фінансову діяльність, в т.ч. і пов'язану із зобов'язаннями перед Пенсійним фондом.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Відкрите акціонерне товариство «Мукачівський верстатозавод» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстрований як такий в управлінні Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області.

Згідно розрахунку сум заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.09.2012 року по 29.01.2013 року, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» фактичні витрати позивача на виплату та доставку таких пенсій склали 12 142,75 грн.

Відповідно до п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з абз. 4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (абз. 5 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за Списком №1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абз. 5 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту ст. 14 Закону «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у контексті ст. 14 Закону «Про пенсійне забезпечення» дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі ст. 14 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, Відкрите акціонерне товариство «Мукачівський верстатозавод» повинен відшкодувати управлінню Пенсійного фонду України витрати на виплату та доставку пенсій, оскільки пенсії, призначені працівникам відповідача відповідно до п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується розрахунками управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області та долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що доводи позивача про те, що витрати з виплати і доставки пільгових пенсій особам, яким пенсія призначена відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.09.2012 року по 29.01.2013 року в розмірі 12 142,75 грн. підлягають стягненню з відповідача, є обгрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський верстатозавод» залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2013 року у справі №807/448/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський верстатозавод» про стягнення заборгованості - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник