Ухвала суду № 40639143, 23.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14422/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 30 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба інформації» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеслудія "Служба інформації" (далі - позивач, ТОВ "Телеслудія "Служба інформації") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.04.2013 №004792290, №0004802290, 0004812290.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2013 року позовні вимоги були задоволені.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, відповідачем проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеслудія "Служба інформації" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт №776/22-90/21638497 від 22.03.2013 (далі - Акт перевірки) відповідно до висновків якого за позивачем встановлені порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8, пп.138.10.3 п 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 113 867 грн., в тому числі за 2 квартал 2010 року на 22 236 грн., за 3 квартал 2010 року на 50 914 грн., за 4 квартал 2010 року на 34 462 грн., за 1 квартал 2011 року на 6 255 грн., та завищено від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 121 540 грн.; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14, абз "а" п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 415 985 грн.,; абз "г" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у сумі 2 880 грн.

В акті перевірки, відповідач дійшов висновку, що взаємовідносини ТОВ "Телеслудія "Служба інформації" з ТОВ "ЛВ-Студіо", ТОВ "Хайлайн Медіа", ТОВ "А.В.Е.А. Груп", ТОВ "Патіссон", ТОВ "Орис-ХТС", ТОВ "Лекс Медіа Консалт", ТОВ "Діон Плюс", не мали реального характеру та відповідно, не спричинили настання правових наслідків.

На підставі зазначеного Акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.04.2013 №0004792290 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 113 867 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 28 467 грн.; від 09.04.2013 №0004802290 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 415 985 грн. та за штрафними санкціями 97 747 грн.; про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 121 540 грн.

Позивач, не погоджуючись із зазначеними повідомленнями-рішеннями оскаржив їх в адміністративному порядку, однак, за результатами розгляду, скарги позивача залишено без задоволення, а оскаржувані повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи вказані вище податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які підтверджують факти здійснення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено судом першої інстанції, у перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з наступними контрагентами: ТОВ "ЛВ-Студіо", ТОВ "Хайлайн Медіа", ТОВ "А.В.Е.А. Груп", ТОВ "Патіссон", ТОВ "Орис-ХТС", ТОВ "Лекс Медіа Консалт", ТОВ "Діон Плюс".

Так, 10.09.2010 між ТОВ "Телеслудія "Служба інформації" та ТОВ "ЛВ-Студіо" укладено договір "Про створення за замовленням та використання об'єкта інтелектуальної власності" №10/09/12. За умовами даного договору позивач (замовник) замовляє у ТОВ "ЛВ-Студіо" (виконавець) послуги зі створення циклу програм "Великий грабіж".

Виконання умов даного договору підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.11.2012, від 29.12.2012, податковими накладними №2 від 19.09.2012, №2 від 15.10.2012, №2 від 21.11.2012 та ефірною довідкою №83 від 25.03.2013 щодо підтвердження проходження в ефірі телеканалу "НТН" аудіовізуальних матеріалів за вище згаданим договором, банківськими виписками, оборотно-сальдовою відомістю.

Між ТОВ "Телеслудія "Служба інформації" та ТОВ "Хайлайн Медіа" укладено договір №39/1/1-РК/2010 від 01.06.2010 "Про надання рекламних послуг". Згідно умов даного договору, позивач (рекдалмодавець) доручає ТОВ "Хайлайн Медіа" (рекламіст) розміщення рекламних матеріалів рекламодавця.

Виконання умов даного договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт №ОУ-0000707 від 30.09.2010, №ОУ-0000731 від 31.10.2010, №ОУ-0000854 від 30.11.2010, №ОУ-0001088 від 31.12.2010, податковими накладними №687 від 30.09.2010, №786 від 29.10.2010, №890 від 19.11.2010, №1021 від 03.12.2010, фотозвітом розміщеної реклами за вище згаданим договором, банківськими виписками, оборотно-сальдовою відомістю.

Між ТОВ "Телеслудія "Служба інформації" та ТОВ "А.В.Е.А. Груп" укладено договір по озвученню та дубляжу програм №10-08/11 від 10.08.2011.

Виконання умов даного договору підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт від 22.11.2011, від 04.07.2012, податковими накладними №3 від 04.07.2012, №23 від 22.11.2011 та ефірними довідками №81 від 25.03.2013, №82 від 25.03.2013, №84 від 25.03.2013, №85 від 25.03.2013, №86 від 25.03.2013, №87 від 25.03.2013, №88 від 25.03.2013 щодо підтвердження проходження в ефірі телеканалу "НТН" аудіовізуальних матеріалів, озвучених відповідно до вище згаданого договору, банківськими виписками, оборотно-сальдовою відомістю.

01.04.2009 між ТОВ "Телеслудія "Служба інформації" та ТОВ "Патіссон" укладено договір про проведення рекламної кампанії телеканалу "НТН" в мережі Інтернет.

Виконання сторонами умов договору підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг від 31.03.2010, від 30.04.2010, від 31.05.2010, від 31.06.2010, від 30.07.2010, від 31.08.2010, від 30.09.2010, від 29.10.2010, від 30.11.2010, від 30.12.2010, банківськими виписками, оборотно-сальдовою відомістю.

01.10.2008 між ТОВ "Телеслудія "Служба інформації" та ТОВ "Орис-ХТС" укладено договір надання рекламних послуг №1-Р 2008, згідно умов якого ТОВ "Орис-ХТС" (виконавець) зобов'язується надавати позивачу (замовник) послуги з розміщення в ефірі телеканалу рекламних матеріалів Товариства.

Виконання умов даного договору підтверджується актами прийому-передачі робіт (надання послуг) №ОУ-00004 від 30.04.2010, №ОУ-00007 від 31.05.2010, №ОУ-00008 від 30.06.2010, №ОУ-00010 від 31.07.2010, ОУ-00011 від 31.08.2010, №ОУ-00029 від 30.09.2010, №00035 від 31.10.2010, №ОУ-00039 від 30.11.2010, №ОУ-00043 від 31.12.2010, №ОУ-0000001 від 31.01.2011, рахунками-фактури №СФ-000018 від 24.03.2010, №СФ-000021 від 19.04.2010, №СФ-000042 від 27.05.2010, №СФ-0047 від 05.07.2010, №СФ-0050 від 28.07.2010, №СФ-0052 від 20.08.2010, №СФ-0059 від 29.09.2010, №СФ-0064 від 27.10.2010, № СФ-0068 від 30.11.2010, №СФ-0073 від 10.12.2010, податковими накладними №31 від 05.05.2010, №41 від 01.06.2010, №53 від 06.07.2010, №58 від 02.08.2010, №78 від 30.09.2010, №67 від 02.09.2010, №89 від 02.11.2010, №94 від 01.12.2010, №97 від 13.12.2010, банківськими виписками, оборотно-сальдовою відомістю.

01.02.2011 між ТОВ "Телеслудія "Служба інформації" та ТОВ "Лекс Медіа Консалт" укладено договір №1Р2011 про розміщення рекламних матеріалів в ефірі телеканалів України.

Виконання умов вказаного договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000022 від 28.02.2011, №ОУ-0000027 від 31.03.2011, №ОУ-00065 від 30.04.2011, №ОУ-00093 від 31.05.2011, №ОУ-00125 від 30.06.2011, рахунками-фактури №СФ-0000021 від 03.02.2011, №СФ-0000034 від 25.02.2011, №СФ-0000048 від 28.03.2011, №СФ-0000055 від 15.04.2011, №СФ-000065 від 27.05.2011, податковими накладними №9 від 08.02.2011, №28 від 28.02.2011, №2 від 01.04.2011, №5 від 12.05.2011, №7 від 09.06.2011, банківськими виписками, оборотно-сальдовою відомістю.

01.07.2011 між ТОВ "Телеслудія "Служба інформації" та ТОВ "Діон Плюс" укладено договір надання рекламних послуг №7-Р 2011, відповідно до умов якого ТОВ "Діон Плюс" (виконавець) зобов'язується надавати позивачу (замовник) послуги з розміщення в ефірі телеканалу рекламних матеріалів замовника.

Виконання умов договору підтверджується актами надання послуг від 30.09.2011, від 06.12.2011, податковими накладними №2893 від 30.09.2011, №751 від 06.12.2011, банківськими виписками, оборотно-сальдовою відомістю.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст.3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ "ЛВ-Студіо", ТОВ "Хайлайн Медіа", ТОВ "А.В.Е.А. Груп", ТОВ "Патіссон", ТОВ "Орис-ХТС", ТОВ "Лекс Медіа Консалт", ТОВ "Діон Плюс" за період, що перевірявся.

Враховуючи зазначене, оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість висновків викладених відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства та про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 30 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 25.09.2014 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.