Ухвала суду № 40639142, 23.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6458/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 вересня 2014 року м. Київ

Судова колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Українська Спілка» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна Українська Спілка» (далі - позивач, ТОВ «Будівельна Українська Спілка») звернулося до суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, Васильківська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2013 року №0002152203.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Будівельна Українська Спілка» є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку Васильківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ).

12.06.2012 року Господарським судом Київської області було порушено провадження у справі про банкрутство позивача, а 25.06.2012 року на підставі рішення суду ОСОБА_2 було відсторонено від виконання обов'язків генерального директора ТОВ «Будівельна Українська Спілка», а обов'язки покладено на Горбача С.Ф., котрому як розпоряднику майном позивача та арбітражному керуючому було передано всю бухгалтерську та іншу первинну документацію і матеріальні цінності товариства.

01.10.2012 року Горбач С.Ф. листом №257 повідомив відповідача про вказані зміни, зазначивши, що підприємство-боржник припинило свою діяльність, а всі його працівники станом на 01.10.2012 року звільнені.

14.10.2013 року Васильківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було здійснено вихід за адресою ТОВ «Будівельна Українська Спілка» з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

У зв'язку з відсутністю товариства та його посадових осіб за податковою адресою, контролюючим органом було складено акт від 14.10.2013 року №169, яким зафіксовано відсутність позивача за його місцем знаходження та неможливість вручення йому наказу про перевірку.

16.10.2013 року на податкову адресу ТОВ «Будівельна Українська Спілка» відповідачем було направлено копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

За результатами перевірки Васильківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області складено акт від 18.10.2013 року №536/10-07-22-04-12/33870540, який разом з повідомленням про перевірку був отриманий позивачем 07.11.2013 року.

07.11.2013 року арбітражним керуючим Горбачем С.Ф. відповідачу було направлено заперечення на акт перевірки.

18.11.2013 року арбітражний керуючий Горбач С.Ф. отримав податкове повідомлення-рішення від 31.10.2013 року №0002152203, яким ТОВ «Будівельна Українська Спілка» було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за липень 2013 року у розмірі 1577640,00 грн.

Задовольняючи даний адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач був позбавлений можливості надати податковим органам відповідні первинні документи, підтверджуючі показники його податкової звітності, що наведені в податкових деклараціях товариства, однак, вказані документи були надані суду та ними повністю підтверджується правомірність обчислення позивачем розміру від'ємного значення за липень 2013 року.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ( далі - Закон № 996-XIV ), Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 ( далі - Положення № 88 ), Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 (далі - Порядок №1492).

У п.42.2 ст.42 ПК України закріплено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Згідно з п.78.4 ст.78 ПК України, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п.79.2 ст.72 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

П.198.1 ст.198 ПК України закріплено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та надання послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог п. 198.2. ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу України (п.200.2 ст.200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Податкового кодексу України), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

За приписами п.200.4 ст.200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп.4.6.6 п.4 Порядку №1492, залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Отже, з викладених законодавчих положень вбачається, що достатньою та необхідною правовою підставою, за наявності якої контролюючі податкові органи набувають право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків, а також для висновків про відсутність у платника податків необхідної первинної документації у зв'язку її ненаданням контролюючим органам, є належне повідомлення ними суб'єкта господарювання про проведення такої перевірки.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що з матеріалів справи не вбачається, а апелянтом не доведено належність повідомлення позивача в особі арбітражного керуючого Горбача С.Ф. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Будівельна Українська Спілка».

Крім того, відповідачем також не спростовано той факт, що він був завчасно повідомлений листом Горбача В.Ф. від 01.10.2012 року №257 про порушення стосовно позивача провадження у справі про банкрутство, припинення повноважень його генерального директора, призначення арбітражного керуючого - Горбача С.Ф. з наділенням його повноваженнями в.о. директора товариства, з переданням йому всієї первинної та бухгалтерської документації, а також щодо фактичного припинення діяльності ТОВ «Будівельна Українська Спілка» та звільнення всіх його працівників.

Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що фактично позивач був позбавлений можливості надати відповідачу необхідну первинну документацію, підтверджуючу правомірність зазначення ним показників податкової звітності в податкових деклараціях.

Більш того, зазначені документи були надані ТОВ «Будівельна Українська Спілка» до суду першої інстанції, а їх копії містяться в матеріалах справи.

При цьому, з урахуванням наведених вище приписів ст.ст.198, 200 ПК України та пп.4.6.6 п.4.6 Порядку №1492, судова колегія відзначає, що за підприємством зберігається право на використання накопиченого ним податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).

Таким чином, оскільки від'ємне значення з ПДВ на загальну суму 1577640,00 грн. виникли в нього у період з грудня 2010 року по липень 2013 року включно, що підтверджується відповідними податковими деклараціями та первинними документами, наданими позивачем, а податковими органами не надано ані до суду першої інстанції, ані під час розгляду справи в порядку апеляційного провадження жодних доказів недостовірності та неправильності декларування товариством від'ємного значення з ПДВ за вказаний період, то судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності обчислення позивачем від'ємного значення з ПДВ за липень 2013 року.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, діючи в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України, не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та не переконав судову колегію у своїй правоті.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 24.09.2014 року.

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.