Вирок № 40637605, 22.09.2014, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870,62203, смт Золочів, вул. Комсомольська, 13, inbox@zl.hr.court.gov.ua, (05764) 5-01-93

№ 622/804/14-к

1-кп/622/133/2014

ВИРОК

іменем України

22.09.2014 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Шабас О.С.,

при секретарі Цилюрик Т.А.,

з участю: прокурора Лисокобилка А.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

в ході судового засідання, що відбулося у залі судового засідання приміщення суду, по розгляду кримінального провадження №12014220310000234 від 07.05.2014 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Цапівка, Золочівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого вироком Золочівського районного суду Харківської області від 18.12.2013 року за ч. 1 ст. 213 КК України до покарання у вигляді 120 годин громадських робіт, розлученого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,

- що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України -

ВСТАНОВИВ:

Вироком Золочівського районного суду Харківської області від 18.12.2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, та призначено покарання у вигляді 120 годин громадських робіт. Після набуття вироком законної сили - 18.01.2014 року ОСОБА_1 з метою виконання вироку суду був поставлений на облік до кримінально-виконавчої інспекції Золочівського району, як особа, засуджена до покарання у вигляді громадських робіт, та на нього було заведено особову справу. В ході постановки на облік до кримінально-виконавчої інспекції Золочівського району ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, а також порядок і умови відбування його виду покарання, у ОСОБА_1 було відібрано пояснення і винесено письмове попередження, в якому останній розписався про те, що ознайомлений з кримінальною відповідальністю, передбаченою ч. 2 ст. 389 КК України, крім того ОСОБА_1 було роз'яснено, що він зобов'язаний з'являтися до КВІ Золочівського району для реєстрації у перший вівторок кожного місяця.

ОСОБА_1 було видано направлення до Золочівської селищної ради про необхідність приступити до роботи 20.02.2014 року. 12.03.2014 року, 14.03.2014 року, 18.03.2014 року, 24.03.2014 року, 27.03.2014 року, 31.03.2014 року, 02.04.2014 року, 03.04.2014 року, 10.04.2014 року, 14.04.2014 року кримінально-виконавчою інспекцією Золочівського району було отримано повідомлення з Золочівської селищної ради про те, що 11.03.2014 року та 12.03.2014 року, 13.03.2014 року та 14.03.2014 року, 17.03.2014 року та 18.03.2014 року, 19.03.2014 року, 20.03.2014 року та 21.03.2014 року, 24.03.2014 року, 25.03.2014 року та 26.03.2014 року, 27.03.2014 року та 28.03.2014 року, 31.03.2014 року, 01.04.2014 року та 02.04.2014 року, 03.04.2014 року, 04.04.2014 року та 21.03.2014 року, 07.04.2014 року, 08.04.2014 року та 09.04.2014 року, 10.04.2014 року та 11.04.2014 року засуджений ОСОБА_1 не з'явився для відбування громадських робіт, про причини неявки не повідомив.

20.03.2014 року, 28.03.2014 року та 08.04.2014 року ОСОБА_1 було викликано до кримінально-виконавчої інспекції Золочівського району для з'ясування причини неявок на реєстрацію 01.04.2014 року та невиходу для відбування громадських робіт, однак засуджений ОСОБА_1 за викликами не з'явився.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного злочину визнав у повному обсязі, та пояснив суду про обставини скоєння кримінального правопорушення, як це викладено у обвинувальному акті. Пояснив, що дійсно, починаючи з 20.02.2014 року він ухилявся від відбування покарання у вигляді громадських робіт, при цьому зазначив, що зі вказаного часу він певний час хворів, однак за медичною допомогою не звертався, тому документально підтвердити свої слова не може. Його провина в тому, що він не попередив кримінально-виконавчу інспекцію своєчасно та не звернувся у встановленому порядку до медичного закладу, вирішивши самостійно провести лікування та після цього на свій розсуд обрати час для виходу на роботу до сельради. Вийшов на роботу коли вважав, що одужав, в даний час відпрацював всі години.

Під час судового розгляду відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорювалися. Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з'ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз'яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 389 КК України, як ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.

При призначенні покарання суд у відповідності до вимог положень ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відповідно до положень ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, наявність обтяжуючої та пом'якшуючої покарання обставин, а також дані про особу обвинуваченого.

При вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_1 судом встановлено, що він не працює, розлучений, раніше судимий вироком Золочівського районного суду Харківської області від 18.12.2013 року за ч. 1 ст. 213 КК України до покарання у вигляді 120 годин громадських робіт, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується формально.

Судом, відповідно до положень ст. ст. 67, 66 КК України, встановлено в якості обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обставиною, що обтяжують покарання є рецидив злочину.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність призначенняОСОБА_1 покарання у мінімальних межах санкції статті, за якою він засуджується у вигляді обмеження волі, вважаючи можливим не призначати покарання у вигляді арешту, враховуючи, що в даний час він фактично вібдув залишок покарання у вигляді громадських робіт. Одночасно, суд доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого без фактичного відбуття покарання, в зв'язку з чим вважає можливим звільнити його від його відбуття з випробуванням із застосуванням положень ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлений, речові докази по справі відсутні, запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим за ч. 2 ст. 389 КК України та призначити покарання у вигляді 1 року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені п.п.2,3 ч. 1 ст. 76 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку суду. Вручити копію вироку негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Шабас О. С.