Ухвала суду № 40634593, 24.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року Справа № 876/7157/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Держземагенства у Тячівському районі Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Колективного сільськогосподарського підприємства «Руськополівське» до Управління Держземагенства у Тячівському районі Закарпатської області, Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області про зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

У травні 2014 року Колективне сільськогосподарське підприємство «Руськополівське» (далі - позивач) звернулося з позовом до Управління Держземагенства у Тячівському районі Закарпатської області, Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області про зобов'язання надати повну і достовірну інформацію щодо прийняття рішень про вилучення і надання іншим особам земельних ділянок у власність чи користування (у т.ч. на умовах оренди) з земель, включених до державного акту серії ЗК № 00046 від 24.06.1994 року, виданого АТП радгосп-заводу «Руськополівський», правонаступником якого є КСП «Руськополівське», номера та дати виданих правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки починаючи з дати видачі державного акту - 24.06.1994 року по день розгляду позову по суті.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням, Управління Держземагенства у Тячівському районі Закарпатської області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що межі земельних ділянок згідно державного акту на право постійного користування виданого АТП радгосп-заводу «Руськополівський» не винесені в натурі та по них відсутні будь-які відомості в державному земельному кадастрі, що унеможливлює надання запитуваної інформації позивачу.

Оскільки оскаржується рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку скороченого провадження за результатом розгляду справи про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії щодо розгляду інформаційного запиту, то суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач звернувся із запитом від 15.11.2013 року № 669/07-16 (а.с. 31-32) до Управління Держземагенства у Тячівському районі Закарпатської області та запитом від 15.11.2013 року № 11/5 (а.с. 34) до Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області про надання публічної інформації щодо змін в обліково-реєстраційній документації, в тому числі і питання: чи станом на день звернення, приймалося рішення про передання земельної ділянки загальною площею 1056,2783 га., яка знаходиться в с. Руське Поле Тячівського району Закарпатської області (або її частина) у власність або в постійне користування іншим суб'єктам господарювання або громадянам? Чи вносились до Державного земельного кадастру України відомості про передання цієї земельної ділянки у власність або постійне користування іншим суб'єктам господарювання або громадянам?

Необхідність у такій інформації виникла через встановлення факту захоплення земель, що належать позивачу, про що був складений відповідний акт (а.с. 36-37).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи відповідей від 20.11.2013 року № 1012/05/07-17 (а.с. 33) та від 03.12.2013 року № 03-32/2638 (а.с. 35) відповідачами була надана неповна інформація стосовно поставлених у вищезазначених запитах питань, мотивуючи це тим, що відомості про передачу у власність чи у постійне користування земельних ділянок громадянам чи суб'єктам господарювання на земельній ділянці загальною площею 1056,2783 га відсутні, оскільки межі земельних ділянок згідно державного акту на право постійного користування серії ЗК № 00046 виданого АТП радгосп-заводу «Руськополівський» не винесені в натурі.

Згідно з п.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 15.04.1993 № 28 (чинної на час видачі позивачу державного акту на право постійного користування землею) роботи по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею виконуються в такому порядку:

- підготовчі роботи;

- встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- складання плану земельної ділянки;

- заповнення бланка державного акта.

Межі наданих (переданих) земельних ділянок переносяться у натуру (на місцевість) і закріплюються межовими знаками, а межі ділянок, що знаходяться у власності та користуванні і проходять по визначених в натурі контурах, звіряються з наявними планами ділянок. При відсутності плану проводиться зйомка зовнішніх меж земельної ділянки, встановлюються суміжні власники землі і землекористувачі, за участю останніх складається протокол, в якому докладно описується розташування меж на місцевості. Перенесення меж у натуру здійснюється шляхом прокладання теодолітних ходів, з прив'язкою їх до існуючих межових знаків або державної геодезичної мережі.

З аналізу вказаної норми можна зробити висновок про неможливість видачі на той час державного акту без встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а тому заперечення апелянта про неможливість надати відповідь на запитувану інформацію не знаходить свого підтвердження.

Статтями 1 та 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939) передбачено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону № 2939 інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація, таємна інформація та службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Оскільки запитувана інформація не належить до інформації з обмеженим доступом, а є відкритою і позивач подав запит на інформацію у відповідності з вимогами чинного законодавства, то розпорядник такої інформації (Держземагенство та його територіальні органи відповідно до Положення про державне агентство земельних ресурсів України) зобов'язаний надати її у встановлені законодавством строки.

Заперечення апелянта про недоведеність правонаступництва щодо переходу права постійного користування земельною ділянкою до позивача від АТП радгосп-заводу «Руськополівський» спростовується встановленням факту правонаступництва рішенням господарського суду Закарпатської області від 26.09.2013 року у справі № 907/721/13 (а.с. 23-30).

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Управління Держземагенства у Тячівському районі Закарпатської області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195,197,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Управління Держземагенства у Тячівському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року у справі № 807/1752/14 - без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

О.І.Мікула