Ухвала суду № 40632880, 16.09.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

16 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/881/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

16 вересня 2014 року м. Одеса Справа № 821/881/14

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Гауда» Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав і Ко» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2014 року Дочірнє підприємство «Гауда» Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав і Ко» (далі ДП «Гауда» ТОВ «Станіслав і Ко») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17 січня 2014 року №0000212200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість всього на загальну суму 257 118 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 171 412 грн. та за штрафними санкціями у сумі 85 706 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що на момент здійснення продажу продукції позивач не був пов'язаною особою з контрагентом-покупцем ПП Приватна фірма «Техно Пак», що підтверджується установчими документами вказаних підприємств, тому ДП «Гауда» ТОВ «Станіслав і Ко» не занижено бази оподаткування з ПДВ внаслідок реалізації продукції пов'язаній особі.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним, оскільки в ході перевірки підприємства було встановлено порушення ст.ст. 188-189, 198 Податкового кодексу України внаслідок продажу позивачем продукції пов'язаній особі, за цінами, що є нижчими за звичайні ціни.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 17 січня 2014 року №0000212200. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 487,20 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Податковими ревізорами-інспекторами ДПІ було проведено документальну планову виїзну перевірку ДП «Гауда» ТОВ «Станіслав і Ко» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт №8/21-03-22-01/24752615 від 13 січня 2014 року.

Відповідно до висновків даного акту перевірки відповідачем встановлені порушення, серед яких встановлено порушення п.188.1 ст. 188, п.189.1 ст. 189, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого: занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду переробного підприємства на суму заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 160 562 грн., в тому числі: за жовтень місяць 2012 року у сумі 70 222 грн., за листопад місяць 2012 року у сумі 54 979 грн., за грудень місяць 2012 року у сумі 35 361 грн.; занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на суму 10 850 грн., в т.ч.: за жовтень 2012 року на суму 1 433 грн., за листопад 2012 року на суму 1 122 грн., за грудень 2012 року на суму 8 295 грн.

На підставі вказаного висновку податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 січня 2014 року №0000212200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість всього на загальну суму 257 118 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 171 412 грн. та за штрафними санкціями у сумі 85 706 грн.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що твердження відповідача про заниження податкових зобов'язань з ПДВ по операціям з продажу готової продукції пов'язаній особі є необґрунтованим, оскільки податковим органом не надано доказів для вчинення, передбачених законом, дій при визначенні грошових зобов'язань з ПДВ за звичайними цінами.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, оскільки ДП «Гауда» ТОВ «Станіслав і Ко» у перевіряємому періоді було порушення ст.ст. 188-189, 198 Податкового кодексу України, так як позивач продавав продукцію пов'язаній особі за цінами нижчими від звичайних цін, тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.14.1.159 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.

При визнанні осіб пов'язаними враховується вплив, який може здійснюватися через володіння однією особою корпоративними правами інших осіб відповідно до укладених між ними договорів або за наявності іншої можливості однієї особи впливати на рішення, що приймаються іншими особами. При цьому такий вплив враховується незалежно від того, чи здійснюється він особою безпосередньо і самостійно або спільно з пов'язаними особами, що визнаються такими відповідно до цього підпункту.

Згідно ч.4 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 14 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи повинен видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) заявнику один примірник оригіналу установчих документів у старій редакції з відмітками державного реєстратора про проведення державної реєстрації змін до установчих документів та в той же день передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи, засновником ПП «Приватна фірма «Техно Пак» є ОСОБА_2, а керівником та підписантом є ОСОБА_3 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи щодо зміни складу або інформації про засновників здійснена 09 квітня 2012 року за №14991050005000202.

Враховуючи зазначене, колегія суддів не приймає доводів податкового органу відносно того, що ОСОБА_3 є керівником та засновником ДП «Гауда» ТОВ «Станіслав і Ко» та ПП «Приватна фірма «Техно Пак» та зазначені підприємства були пов'язаними особами на час реалізації продукції у жовтні-грудні 2012 року за договором, укладеним у березні 2012 року, оскільки зазначене спростовується матеріалами справи.

Крім того, слід зазначити, що саме у цьому періоді (жовтень-грудень 2012 року) відповідачем встановлено порушення реалізації продукції позивачем, в інших періодах вказане порушення не встановлено.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності застосування податковим органом до спірних правовідносин звичайних цін.

Відповідно п.3 пр.2 р. ХХ Податкового кодексу України переробне підприємство веде окремий облік операцій з постачання власно виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками, і з постачання інших товарів/послуг, у тому числі продукції, виготовленої із сировини, визначеної у пп.1 цього пункту, та складає податкову декларацію з податку на додану вартість і податкову декларацію з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції.

З матеріалів справи вбачається, що ДП «Гауда» ТОВ «Станислав і Ко» здійснює виробництво молочної продукції та сиру з молока, закупленого у населення, сільгоспвиробників, посередників, в зв'язку з чим веде окремий податковий облік продукції, виготовленої з молока, закупленого у виробників та посередників та облік іншої продукції та надає до ДПІ у м. Херсоні дві окремі декларації по ПДВ: декларацію, за якою ведеться розрахунки з бюджетом та скорочену декларацію переробного підприємства.

Згідно п.6 пр.2 р. ХХ Податкового кодексу України переробне підприємство позитивну різницю між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначену у податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції, сплачує до спеціального фонду Державного бюджету України та на спеціальний рахунок, відкритий ним в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах: у 2012 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 30%, а на спеціальний рахунок - у розмірі 70%.

Пунктом 13 пр.2 р. XX Податкового кодексу України передбачено, що виплата компенсації сільськогосподарським товаровиробникам здійснюється переробним підприємством до 20-го числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом. При цьому джерелом для виплати такої компенсації виступає сума податку на додану вартість, визначена переробним підприємством в декларації з податку на додану вартість, в якій відображаються операції з постачання готової продукції (код 0140), та перерахована на спеціальний рахунок за результатами діяльності у звітному періоді. Суми ПДВ, не перераховані на спеціальний рахунок або перераховані з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, а також суми компенсації, не виплачені сільськогосподарським товаровиробникам або виплачені з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, вважаються такими, що використані не за призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Відповідно п.14.1.39 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп.14.1.156 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

З аналізу вказаних правових норм випливає, що суми ПДВ, які не перерахуються до бюджету, а використовуються переробним підприємством на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, не вважаються податковими зобов'язаннями у розумінні пп.14.1.156 ст. 14 ПК України і відповідно не повинні приймати участь при розрахунку грошових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями.

Тому, доводи апелянта щодо заниження підприємством податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 160 562, грн. за підсумками відповідних звітних періодів згідно податкової декларації з ПДВ переробного підприємства внаслідок порушення процедури визначення звичайних цін є необґрунтованими.

Враховуючи все вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно задоволення позовних вимог, оскільки податковим органом не надано суду належних та допустимих доказів стосовно заниження податкових зобов'язань з ПДВ по операціям з продажу готової продукції пов'язаній особі.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв