Ухвала суду № 40632857, 16.09.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

16 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/4911/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Вознесенської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Агро" до Вознесенської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Техноторг-Агро" звернулось з позовом до Вознесенської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління (далі ОДПІ ГУ) Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2013р. №0000342201, мотивуючи свої вимоги тим, що воно прийнято із порушенням чинного законодавства України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.09.2013р. №0000342201, видане Новоодеським відділенням Вознесенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області. Відшкодовано судові витрати в сумі 172,05 грн. з Державного бюджету України на користь ТОВ "Техноторг-Агро".

В апеляційній скарзі Вознесенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Вознесенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Новоодеським відділенням Вознесенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Техноторг-Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку фінансово-господарських операцій з ТОВ "Ламберт-Н", ПВКП "Сервісбуд" та ПП "Лінком-Буд".

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 15.08.2013р. №792/22-0121/35916225, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 10.09.2013р. №0000342201, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 11 454,42 грн. та застосовано штрафних санкцій у сумі 5 727,21 грн.

В акті про результати перевірки податковим органами зазначено, що товариством неправомірно сформовано податковий кредит по операціях з ТОВ "Ламберт-Н", ПВКП "Сервісбуд" та ПП "Лінком-Буд", зважаючи на те, що відсутні підтвердження факту відвантаження, транспортування товарів, відсутні докази про право власності або користування земельною ділянкою за місцемзнаходження. Податкова інспекція у вказаному акті дійшла висновку про нікчемність правочинів між ТОВ "Техноторг-Агро" та вищевказаними контрагентами.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки відносно позивача щодо порушення ним податкового законодавства є безпідставними, податкове повідомлення-рішення протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України від "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .

В апеляційній скарзі Вознесенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області вказується, що під час податкової перевірки позивачем не надано документального підтвердження транспортування, навантаження та розвантаження дорожніх плит, які підтверджують факт їх придбання у ТОВ "Ламберт-Н" та ПВКП "Сервісбуд" та використання цих плит в межах господарської діяльності, не надано також документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою за адресою місцезнаходження: Миколаївська область, Новоодеській район, с.Костянтинівка, вул. Миколаївська, 4, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність економічної доцільності придбання дорожніх плит.

Стосовно господарських взаємовідносин з ПП "Ліком-Буд, апелянт зазначав, що під час проведення перевірки позивачем не надано документального підтвердження факту придбання дверей алюмінієвих та використання у власній господарській діяльності. Вказане, на думку апелянта, підтверджує порушення позивачем податкового законодавства при віднесенні ним до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з вказаними контрагентами. У зв'язку з викладеним, апелянт вважав, що судом першої інстанції не надано належної та об'єктивної оцінки зазначеній аргументації, суд неправильно застосував норми матеріального права, а тому просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову у справі, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.7.2.6. п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що "податкова накладна видається платником податку, який поставляє товар (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту... ".

Згідно пп.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а також "... у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами".

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу. В свою чергу, п.201.11 ст. 201 ПК України також не передбачає обов'язкової наявності вказаних відповідачем документів для правомірності формування податкового кредиту, вказані відповідачем документи могли б лише підтвердити факт транспортування товару, але жодним чином не підтвердять реальність здійснення операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. У бухгалтерському та податковому обліку позивача податковий кредит, сформований в податковій декларації, відображений у податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що податковий кредит було сформовано за рахунок здійснення операцій з придбання дорожніх плит та протипожежних дверей між позивачем та ТОВ "Ламберт-Н", ПВКП "Сервісбуд" та ПП "Лінком-Буд" на підставі усних правочинів.

Наявність здійснення поставки дорожніх плит з боку ПВКП "Сервісбуд" для ТОВ "Техноторг-Агро" підтверджується належними первісними та банківськими документами, які були досліджені податковим органом під час проведення перевірки (аркуш акту перевірки 17-19). Зокрема, податковим органом було досліджено первісні документи, що підтверджують факт вчинення правочину між сторонами, а саме первісні і банківські документи, що підтверджують факт належного виконання правочину сторонами - видаткова накладна №РН 000028 від 29.09.2011р., податкова накладна №28 від 23.08.2011р., банківська виписка за 23.08.2011р., акт приймання-передачі основних засобів від 30.09.2011р., виписка та витяг з ЄДР станом на 01.08.2011р., податкові декларації з податку на додану вартість за перевіряємий період.

Наявність здійснення поставки протипожежних дверей з боку ПП "Ліком-Буд" для ТОВ "Техноторг-Агро"» підтверджується належними первісними та банківськими документами, які були досліджені податковим органом під час проведення перевірки (аркуш акту перевірки 35-37). Зокрема, податковим органом було досліджено первісні документи, що підтверджують факт вчинення правочину між сторонами, а саме первісні і банківські документи, що підтверджують факт належного виконання правочину сторонами - видаткова накладна №23 від 10.07.2012р., податкова накладна №23 від 07.06.2012р., банківська виписка за 07.06.2012р., акт приймання-передачі основних засобів від 31.07.2012р. припис МНС в Миколаївській області на усунення порушень вимог пожежної безпеки від 01.07.2012р., податкові декларації з податку на додану вартість за перевіряємий період.

Наявність здійснення поставки дорожніх плит з боку ТОВ "ЛАМБЕРТ-Н" для ТОВ "Техноторг-Агро" підтверджується належними первісними та банківськими документами, які були досліджені податковим органом під час проведення перевірки (аркуш акту перевірки 8-11). Зокрема, податковим органом було досліджено первісні документи, що підтверджують факт вчинення правочину між сторонами, а саме первісні і банківські документи, що підтверджують факт належного виконання правочину сторонами - накладна №295 від 29.03.2011р., податкова накладна №295 від 09.12.2010р., банківська виписка за 09.12.2010р., акт приймання-передачі основних засобів від 30.04.2011р., податкові декларації з податку на додану вартість за перевіряємий період.

Дослідивши подані товариством документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача стосовно відсутності економічної доцільності придбання дорожніх плит та їх укладення на під'їзних шляхах до терміналу, та про їх використання в межах господарської діяльності позивача, оскільки під'їзні шляхи розміщуються на земельній ділянці, яка не належить позивачу на праві власності та не використовується підприємством на правах оренди спростовуються наявними в матеріалах справи договором купівлі-продажу комплексу будівель та споруд від 04.12.2008р. та договором оренди землі від 18.04.2013р.

Що стосується посилань податкового органу на нікчемність правочинів укладених в ланцюгу постачання та безпосередньо ТОВ»Техноторг-Агро» , слід зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених ч.ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимоги ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладення з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути лише вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння тощо.

Проте відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Статтею 20 "Права органів державної податкової служби" ПК України не передбачено право органів державної податкової служби на визнання в актах перевірок правочинів нікчемними, недійсними чи фіктивними.

Органи державної податкової служби можуть звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

На підставі викладеного, в силу положень ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом, а тому посилання Вознесенської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на нікчемність правочинів, вчинених підприємством, є хибними та безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги Вознесенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області колегія суддів до уваги не приймає та вважає, що вони повністю спростовуються встановленими обставинами по справі та обґрунтованими висновками суду першої інстанції про задоволення позову, зробленими з урахуванням приписів ст. 2 КАС України та відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, оскільки як під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також під час апеляційного розгляду справи, відповідачем не надано доказів, які б спростовували або ставили під сумнів надані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку щодо господарських операцій з ТОВ "Ламберт-Н", ПВКП "Сервісбуд" та ПП "Лінком-Буд", за якими позивач відніс спірні суми до складу податкового кредиту, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 10.09.2013р. №0000342201, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 11 454,42 грн. та застосовано штрафних санкцій у сумі 5 727,21 грн.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195;197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв