Рішення № 40632716, 24.09.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2014 р.Справа № 916/2931/14За позовом: Військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв

до відповідача: Приватного підприємства „Артек-Союз"

про стягнення 13405,93грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від прокурора: Риженко М.Ю., посвідчення №025403 від 07.04.2014р.

від позивача - МОУ: Дідух С.П., довіреність №220/746/д від 28.11.2013р.

від позивача - КЕВ м. Миколаїв: Мечинська І.Ю., довіреність № 3 від 08.01.2014р.

від відповідача: не з`явився

В засіданні 24.09.2014р. приймали участь представники:

від прокурора: Риженко М.Ю., посвідчення №025403 від 07.04.2014р.

від позивача - МОУ: Дідух С.П., довіреність №220/746/д від 28.11.2013р.

від позивача - КЕВ м. Миколаїв: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Суть спору: про стягнення з ПП „Артек-Союз" на користь МОУ в особі КЕВ міста Миколаєва 11136,40 грн. заборгованості, 852,77грн. пені за період з 23.01.2013р. по 14.07.2014р., 1258,41грн. індексу інфляції за період з грудня 2013р. - червень 2014р., 158,35грн. три проценти річних за період з 23.01.2014р. по 14.07.2014р.

Ухвалою суду від 28.07.2014р. порушено провадження у справі №916/2931/14 за позовом заступника Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв до ПП „Артек-Союз" про стягнення 13405,93грн.

Згідно витягу з наказу Генеральної прокуратури України №76ш від 22.08.2014р. реорганізовано з дня набрання чинності Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про прокуратуру" щодо утворення військових прокуратур" прокуратури Центрального, Південного, Західного регіонів України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та усі підпорядковані їм 29 прокуратур з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (на правах міських) шляхом перетворення їх відповідно у військові прокуратури регіонів та гарнізонів. Зокрема, утворено у структурі органів прокуратури України та підпорядковано військовій прокуратурі України військову прокуратуру Миколаївського гарнізону.

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенні господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчиненні в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь якій стадії судового процесу.

З врахуванням викладеного, суд заміняє у справі Миколаївську прокуратуру з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на її правонаступника - Військову прокуратуру Миколаївського гарнізону.

Прокурор підтримує заявлені позовні вимоги, надав пояснення від 15.09.2014р. за вх.№№23893/14, 23894/14, в їх обґрунтування зазначає, що 07.03.2012р. КЕВ м. Миколаїв та ПП „Артек-Союз" було укладено договір №99 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитого в процесі надання послуг з харчування, відповідно до умов якого КЕВ м. Миколаєва забезпечило ПП „Артек-Союз" тепловою енергією у грудні 2013р. на суму 11136,40грн., яку відповідачем не сплачено. Вказані обставини стали підставою для прокурора нарахувати на зазначену суму заборгованості пеню, індекс інфляції та три проценти річних.

Позивачі позовні вимоги прокурора підтримують в повній мірі.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзиви на позов від 07.08.2014р. за вх.№20551/14, від 08.09.2014р. за вх.23151/14, де відмічає, що позивач неналежним чином виконував обов'язки з постачання тепла, оскільки мала місце низька температура в опалюваних приміщеннях, про що відповідачем складались акти, які позивач підписувати відмовився. За викладених підстав відповідач у грудні 2013р. звернувся до позивача із листом, в якому відмовився від подальшого отримання послуг з опалення. Відповідач вважає позовні вимоги недоведеними за відсутності підписаного обома сторонами акту виконаних робіт, на підставі якого позивач мав розраховувати та виставляти рахунки для оплати за отримані послуги.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правову позицію, суд встановив наступне:

07.03.2012р. між КЕВ м. Миколаїв (сторона-1) та ПП „Артек-Союз" (сторона-2) було укладено договір №99, за умовами якого сторона-1 забезпечує сторону-2 тепловою енергією для надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України. Місце поставки теплової енергії згідно додатку №11.1. до цього договору. Сторона-2 відшкодовує стороні-1 вартість теплової енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору харчування №286/2/13/10 від 24.04.2013р. про закупівлю послуг харчування для кожної військової частини, до площ яких має доступ сторона-2 згідно наказу Міністра оборони України від 28.12.2011р. №846 та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.п.1.1., 1.2. договору, п.1 додаткової угоди №4 від 01.05.2013р.).

За умовами п.п.2.3.2. 2.3.3. договору №99 від 07.03.2012р. сторона-2 зобов'язується відшкодування вартості за спожиту теплову енергію здійснювати відповідно до показників встановлених засобів обліку, або до складеної та затвердженої стороною-1 калькуляції. Після отримання від сторони-1 рахунку-фактури, акта виконаних робіт, протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки сторони-1.

Облік теплової енергії, спожитої стороною-2, здійснюються згідно засобів обліку. У разі відсутності засобів обліку обсяги спожитої теплової енергії визначаються стороною-1 шляхом розрахунку. У разі пошкодження або виходу з ладу лічильника розрахунок здійснюється по середньому споживанню за минулий місяць. На підставі розрахунків та/або показів засобів обліку теплової енергії оформлюються такі документи: рахунок-фактура, акт виконаних робіт, акт показників лічильників (у разі наявності, по кожній військовій частині окремо), акт звірки розрахунків. Щомісячно, 30 числа сторона-1 надає стороні-2 рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, які є підставою для проведення оплати по даному договору (п.п.6.1., 6.4., 6.6. договору №99 від 07.03.2012р.).

Згідно п.4.2.1. договору №99 від 07.03.2012р. за порушення термінів відшкодування вартості спожитої теплової енергії сторона-2 сплачує стороні-1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

За умовами п.9.1. договору №99 від 07.03.2012р. цей договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на строк з 01.03.2012р. по 31.12.2012р. Згідно до п.2 додаткової угоди №4 від 01.05.2013р. до договору №99 від 07.03.2012р. сторони погодили, що відповідно до п.9.2. договору №99 про відшкодування вартості теплопостачання (КЕКВ 1161), спожитого в процесі надання послуг з харчування від 07.03.2012р., сторони дійшли згоди про продовження терміну дії договору №99 до 31.12.2013р. включно, на тих самих умовах.

У додатку №11.1. до договору №99 від 07.03.2012р. сторони погодили перелік опалювальних об'єктів.

Листом від 31.12.2013р. №3174 КЕВ м. Миколаєва надіслав на адресу ПП „Артек-Союз" акт звірки розрахунків за теплопостачання та рахунок на оплату спожитого у грудні 2013р. тепла. Вказаний лист було отримано 08.01.2014р. ОСОБА_3

На підтвердження заперечень відповідач надав суду копію листа, адресованого КЕВ м. Миколаїв №914 від 30.12.2013р., в якому викладено незадоволення низькою якістю послуг та відмову від їх подальшого отримання, акт виміру якості надання послуг теплопостачання від 31.12.2013р., підписаний лише з боку ПП „Артек-Союз".

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладені ними правові позиції, суд вважає заявлені Військовим прокурором Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 11136,40 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у грудні 2013р. правомірними, такими, що відповідають дійсним обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до п. 1 ст.901 Цивільного кодексу України, в якому визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Отже, враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, з огляду на наявні в матеріалах справи первинні документи, зокрема, акт звірки розрахунків за теплопостачання, які ним не підписані, але були йому вручені 08.01.2014р., суд встановив, що мало місце виконання послуг позивачем та їх отримання відповідачем, неоплата з його боку, у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення з відповідача 11136,40грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у грудні 2013р. підлягає судом задоволенню у повній мірі.

При цьому, заперечення відповідача стосовно якості наданих позивачем послуг до уваги не приймаються судом, оскільки не підтверджені належними фактичними доказами, яким не є односторонньо складений акт виміру якості надання послуг теплопостачання від 31.12.2013р.

За умови несвоєчасної оплати відповідачем отриманих послуг прокурор нарахував до стягнення з відповідача 852,77грн. пені за період з 23.01.2013р. по 14.07.2014р.

Положеннями ч.1 ст.199 ГК України визначено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту п.п.1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України. За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік. Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

За вищенаведених умов мало місце звернення прокурора із вимогою про стягнення пені із дотриманням строку спеціальної позовної даності, який визначений п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, та дотриманням шестимісячного строку нарахування пені, передбачено, що положеннями ч.6 ст.232 ГК України. Таких висновків суд дійшов ще й з врахуванням постанов Верховного суду України по справі №13/110-11 від 27.04.2012р., у справі №40/117 від 20.03.2012р.

Перевіривши розрахунок пені, зроблений прокурором, суд встановив, що його зроблено вірно, у зв'язку з чим позовна вимога прокурора про стягнення з відповідача пені в сумі 852,77грн., розрахованої за період з 23.01.2013р. по 14.07.2014р., підлягає судом задоволенню у повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1258,41грн. індексу інфляції за період з грудня 2013р. по червень 2014р., 158,35грн. три проценти річних за період з 23.01.2014р. по 14.07.2014р.

У відповідності з п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Перевіривши розрахунки трьох процентів річних та індексу інфляції, наведені прокурором, суд встановив, що їх зроблено вірно, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з ПП „Артек-Союз" 1258,41грн. індексу інфляції за період з грудня 2013р. по червень 2014р., 158,35грн. три проценти річних за період з 23.01.2014р. по 14.07.2014р. підлягають судом задоволенню.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд задовольняє заявлені прокурором позовні вимоги щодо стягнення з ПП „Артек-Союз" 11136,40 грн. заборгованості, 852,77грн. пені за період з 23.01.2013р. по 14.07.2014р., 1258,41грн. індексу інфляції за період грудень 2013р. - червень 2014р., 158,35грн. три проценти річних за період з 23.01.2014р. по 14.07.2014р. - повністю.

Згідно ст.49 ГПК України судовий збір в сумі 1827грн. підлягає стягненню з відповідача до державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов Військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Артек-Союз" (65059, м. Одеса, провулок Хвойний,3, код 30741489) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва (54056, м.Миколаїв, пр-т Миру,62-2, код 08029523) 11136 (одинадцять тисяч сто тридцять шість) грн. 40 коп. заборгованості, 852 (вісімсот п'ятдесят дві) грн. 77коп. пені, 1258 (одну тисячу двісті п'ятдесят вісім) грн. 41коп. індексу інфляції, 158 (сто п'ятдесят вісім) грн. 35коп. три проценти річних.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Артек-Союз" (65059, м. Одеса, провулок Хвойний,3, код 30741489) до державного бюджету України (рахунок №31210206783008, Одержувач: ГУДКСУ в Одеській області, Код ЄДРПОУ - 37607526, Банк одержувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код бюджетної класифікації: 22030001, Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області: 03499997) через ДПІ у Малиновському районі м. Одеси (65098, м. Одеса, вул. Стовпова,17, код 38723404) 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст складено 26.09.2014р.

Суддя І.А. Малярчук