Постанова № 4063058, 01.07.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2009 року Справа №2а- 1730/09/1370

15 год. 05 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.,

при секретарі судового засідання Занов'як О.П.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 (доручення №09/12-2008 від 09.12.2008 р.)

від відповідача - ОСОБА_3 (довіреність від 12.02.2009 року №3930/70/10-017)

розглянувши у судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Ігромакс» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

в с т а н о в и в :

20 лютого 2009 року Приватне підприємство «Ігромакс» звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002382380/18297 від 14.08.2008 року, яким до ПП «Ігромакс» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1410,00 грн.

Ухвалою від 19 березня 2009 року відкрито провадження у справі №2а-1730/09/1370, призначено справу до попереднього судового розгляду на 22 квітня 2009 року. Ухвалою від 22 квітня 2009 року об'єднано в одне провадження справи №2а-1730/09/1370, №2а-2085/09/1370 та присвоєно їй номер №2а-1730/09/1370.

11 березня 2009 року Приватне підприємство «Ігромакс» звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003262380/23733 від 13.10.2008 року, яким до ПП «Ігромакс» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 4180,00 грн.

Ухвалою від 12 березня 2009 року відкрито провадження у справі №2а-2085/09/1370, призначено справу до попереднього судового розгляду на 27 квітня 2009 року. Ухвалою від 27 квітня 2009 року об'єднано в одне провадження справу №2а-1730/09/1370 та №2а-2085/09/1370, присвоєно їй номер №2а-1730/09/1370.

Ухвалою від 27 квітня 2009 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 27 травня 2009 року.

Заявою від 17.06.2009 року позивачем уточнено позовні вимоги, просить: скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Личаківському районі м. Львова №0002382380/18297 від 14.08. 2008 року в частині застосування штрафної (фінансової ) санкції в сумі 1360,00 грн.; скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Личаківському районі м. Львова №0003262380/23733 від 13.10.2008 року в частині застосування штрафної (фінансової ) санкції в сумі 4080,00 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з врахуванням поданих ними уточнень. Позовні вимоги обґрунтовують тим, що позивач здійснював розрахунки із споживачами із застосуванням належним чином опломбованого та зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій. Також вважають, що органом державної податкової служби безпідставно проведено ототожнення гральних автоматів з реєстраторами розрахункових операцій. Позивач зазначає і про те, що він не має змоги використовувати в якості реєстратора розрахункових операцій гральні автомати, обладнані запам'ятовуючими пристроями, оскільки профільним міністерством не було розроблено таких. З цих підстав вважають рішення Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова про застосування штрафних (фінансових) санкцій незаконними та такими, що підлягають скасуванню. Представники позивача в судовому засіданні дали аналогічні пояснення, просять позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, подав письмові заперечення на позов від 22.04.2009 року №9932/10-0. У запереченнях на позовну заяву відповідач вважає, що органом державної податкової служби у відповідності до вимог чинного законодавства проведено перевірку та застосовано відповідальність до позивача за застосування при здійсненні розрахункових операцій не приведеного у фіскальний режим роботи. Представник відповідача в судовому засіданні дав аналогічні пояснення, просить в задоволенні позову відмовити.

Повний текс постанови виготовлений 03 липня 2009 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, врахувавши письмові заперечення, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно довідки №2465 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управлінням статистики у Львівській області, основним видом діяльності Приватного підприємства «Ігромакс» є діяльність з організації азартних ігор та ігор на гроші, яку позивач здійснює, маючи відповідну ліцензію та патент.

За результатами перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності складено акт за №031404 від 31.07.2008 року та прийнято рішення за №0002382380/18297 від 14.08.2008 року, яким застосовано до ПП «Ігромакс» штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1410 грн. 00 коп.

В акті перевірки за №031404 від 31.07.2008 року зазначено, що позивачем надаються послуги через 11 гральних автоматів, які не приведені у фіскальний режим роботи, в результаті чого підприємством порушено вимоги п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операторів в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За результатами перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, складено акт за №906443/115/23/33562995 від 25.09.2008 року та прийнято рішення за №0003262380/23733 від 13.10.2008 року, яким застосовано до ПП «Ігромакс» штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4180 грн. 00 коп.

В акті перевірки за №906443/115/23/33562995 від 25.09.2008 року зазначено, що позивачем надаються послуги через 12 гральних автоматів, які не приведені у фіскальний режим роботи, в результаті чого підприємством порушено вимоги п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операторів в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам, врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

У відповідності до вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року №265/95-ВР, з наступними змінами та доповненнями, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно із Постановою Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 7 лютого 2001 року №121, з наступними змінами та доповненнями, установлено терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій згідно з додатком. Зокрема, для використання гральних автоматів таким є 31.12.2006 року.

Згідно із зазначеною постановою Уряду, Міністерство промислової політики зобов'язано забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Згідно ст..й Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операій застосовуються юридичними особами, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та /або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі та послуг.

У відповідності до вимог ст.2 згаданого Закону, реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

В свою чергу, згідно із положеннями зазначеної статті, автомат з продажу товарів (послуг) - це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Таким чином, автомат з продажу товарів (послуг) є реєстратором розрахункових операцій.

Штраф, у відповідності до п.2 ст.17 цього ж Закону, накладається у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

При цьому, суд вважає, за необхідне зазначити, що позивачем застосовувався опломбований та зареєстрований реєстратор розрахункових операцій, який внесений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно із ч.1 ст.3 ГК України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У відповідності до ч.6 цієї ж статті, під організаційно-господарськими відносинами (різновид господарських відносин) у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Згідно із ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Як передбачено ч.1 ст.238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Частиною 2 ст. 218 ГК України, передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Однак, в супереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, органом державної податкової не представлено належних та достатніх доказів розроблення Міністерством промислової політики автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідають зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Враховуючи те, що позивач при здійсненні господарської діяльності не маючи об'єктивної можливості використовувати автомат з продажу товарів (послуг), який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості, все ж таки застосовував зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, суд приходить до висновку, що позивачем було вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, наслідком чого є відсутність вини в діях останнього.

З врахуванням того, що адміністративно-господарська відповідальність застосовується лише за умов наявності вини у діях суб'єкта господарювання, суд вважає, що відповідач з об'єктивних обставин та за відсутності вини в його діях надавав послуги на гральних автоматах, які не переведені у фіскальний режим роботи.

З огляду на викладене суд вважає, що орган державної податкової служби застосував адміністративно-господарську санкцію за відсутності в діях позивача складу правопорушення, а відтак, без достатніх на те правових підстав.

За таких обставин позов є підставний та обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Личаківському районі м. Львова №0002382380/18297 від 14.08. 2008 року в частині застосування штрафної (фінансової ) санкції в сумі 1360,00 грн.

3. Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Личаківському районі м. Львова №0003262380/23733 від 13.10.2008 року в частині застосування штрафної (фінансової ) санкції в сумі 4080,00 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Ігромакс» 6 (шість) гривень 80 копійок - судового збору.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя (підпис) Карп'як О.О.

З оригіналом згідно:

Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 1730/09/1370.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя Карп'як О.О.