Постанова № 40625087, 16.09.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2014 рокум. Ужгород№ 807/2527/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Маєцька Н.Д.

при секретарі Нагорна Л.І.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Марканич В.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Укратрансінспекції у Закарпатській області в особі заступника начальника управління Укртрансінспекції у Закарпатській області С.Г. Кейс про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 16 вересня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 23 вересня 2014 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Укратрансінспекції у Закарпатській області в особі заступника начальника управління Укртрансінспекції у Закарпатській області С.Г. Кейс , якою просить визнати неправомірними дії управління Укртрансінспекції у Закарпатській області щодо винесення постанови про застосування фінансових санкцій № 030124 від 24.07.2014 р. відносно ОСОБА_1; скасувати постанову про застосування фінансових санкцій № 030124 від 24.07.2014 р. відносно ОСОБА_1, винесену управлінням Укртрансінспекції у Закарпатській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем отримано від відповідача постанову № 030124 від 24.07.2014 р. про застосування до нього адміністративного-господарського штрафу в розмірі 1700 грн. Вважає, що дану постанову прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а тому така підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, наведених у позовній заяві. Зазначив, що в день проведення перевірки за кермом автомобіля перебував його син, який їхав у власних справах та попутно підвозив своїх знайомих, а не надавав послуги по перевезенню пасажирів.

Відповідач подав суду письмові заперечення проти позову, де зазначив, що не погоджується з даним позовом, оскільки посадовими особами Управління Укртрансінспекції в Закарпатській області дотримані всі вимоги чинного законодавства щодо притягнення відповідальності ОСОБА_1 за порушення автотранспортного законодавства. Зокрема, під час проведення рейдової перевірки виявлено порушення, а саме: надання послуг з перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення без ліцензійної картки та копії договору із замовником послуг.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, та просив суд відмовити в його задоволенні.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, заслухавши доводи і пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що працівниками Управління Укртрансінспекції в Закарпатській області згідно направлення на перевірку № 020216 від 18.07.2014 р. здійснювалася рейдова перевірка на автомобільній дорозі міжнародного значення М06 «Київ-Чоп» 801 км (с. Барвінок).

В ході проведення перевірки було виявлено порушення вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» ФОП ОСОБА_1 а саме: перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення за відсутності ліцензійної картки та копії договору з замовником транспортних послуг, що зафіксовано у відповідному акті № 028583 від 21.07.2014 р.

24.07.2014 р. заступником начальника Управління Укртрансінспекції у Закарпатській області була прийнята постанова за № 030124 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до позивача, за порушення ст.60 частини 1 абзацу 3 Закону України «Про автомобільний транспорт» було застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція України) - є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України.

Укртрансінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.

Уктрансінспекція України в своїй діяльності керується Постановою КМУ «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок), яким визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.

Згідно до п. 2 Порядку - державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок згідно п.4 Порядку. Відповідно до п. 15 Порядку - під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт»; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); оснащення таксі справним таксометром; додержання водієм режиму праці та відпочинку; наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів.

Відповідно до п. 9 Порядку - перед проведенням рейдової перевірки керівник органу державного контролю видає направлення на перевірку, підписує та скріплює печаткою органу державного контролю, яке оформляється за формою згідно з додатком 1 Порядку.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п. 21 Порядку).

Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Згідно п. 25 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» від 08.11.2006 р. № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно п. 26 Порядку - справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання, про час і місце розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомлення про вручення. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося представником відповідача у судовому засіданні, повідомлення про розгляд справи за Актом № 028583 від 21.07.2014 р. надано під розписку водію транспортного засобу. На розгляд справи з'явився та надавав письмові пояснення син позивача, який не був уповноважений на представництво інтересів позивача, відносно якого винесено оскаржувану постанову.

Таким чином, позивач не був належним чином повідомлений управлінням Укртрансінспекції у Закарпатській області рекомендованим листом із повідомленням про дату, час і місце розгляду справи про порушення, а відтак був позбавлений можливості взяти участь у розгляді вказаної справи.

Відповідно до абз. 3 частини 1 статті 60 закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність автомобільних перевізників за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 та 48 цього Закону, в тому числі ліцензійна картка і договір із замовником транспортних послуг, відсутність яких стало причиною до складання акта та в подальшому винесення рішення про застосування фінансових санкцій відносно позивача.

При цьому, статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Послугами ж з перевезення пасажирів чи вантажів, згідно вказаної вище норми, - є перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Згідно статті 29 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Під час судового розгляду справи відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що свідчать про те, що сином позивача- Швед О.О., який перебував за кермом автомобіля в день проведення перевірки, надавалися послуги з перевезення пасажирів на замовлення.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 - син позивача, на момент проведення перевірки не являвся підприємцем, який здійснює надання послуг з перевезення пасажирів, оскільки не оформляв відповідних дозвільних документів та 21.07.2014 року підвозив своїх знайомих, не надаючи послуг стороннім особам.

Отже, здійснення перевезень пасажирів особисто, за власний рахунок і для власних потреб без оформлення документів не можна вважати порушенням законодавства про автомобільний транспорт.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що постанова № 030124 від 24.07.2014 р. про застосування адміністративно-госпродарського штрафу прийнята необгрунтовано, без з'ясування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без належного повідомленя позивача про дату, час і місце розгляду справи про порушення, а тому вимоги позивача щодо визнання дій неправомірними та скасування постанови про застосування фінансових санкцій визнаються судом обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Укратрансінспекції у Закарпатській області в особі заступника начальника управління Укртрансінспекції у Закарпатській області С.Г. Кейс про визнання дій неправомірними та скасування постанови - задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії управління Укртрансінспекції у Закарпатській області щодо винесення постанови про застосування фінансових санкцій № 030124 від 24.07.2014 р. відносно ОСОБА_1.

3. Скасувати постанову про застосування фінансових санкцій № 030124 від 24.07.2014 р. відносно ОСОБА_1 винесену управлінням Укртрансінспекції у Закарпатській області.

4. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяН.Д. Маєцька