Ухвала суду № 40623012, 23.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2014 р. м. Київ К/800/3131/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Малиніна В.В. (доповідач), Ситникова О.Ф., Швець В.В.,

провівши попередній розгляд касаційної скарги Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року за позовом ОСОБА_4 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У 2013 році головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Житомирській області звернувся до суду із поданням про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якому просить змінити спосіб і порядок у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа №2а-8456/11, виданого 16 липня 2013 року Овруцьким районним судом, а саме: "зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести донарахування та виплату ОСОБА_4 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення за період з 1 жовтня 2010 року по 31 березня 2011 року щомісячно у відповідності до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру 2-х мінімальних заробітних плат, розмір якої визначено Законами України "Про Державний бюджет на 2010 рік" та "Про Державний бюджет на 2011 рік" та провести донарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 1 жовтня 2010 року по 31 березня 2011 року, виходячи з розміру 25 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої дорівнює розміру прожиткового мінімуму доходів громадян, що втратили працездатність, який визначено Законами України "Про Державний бюджет на 2010 рік та "Про Державний бюджет на 2011 рік" щомісячно" на " стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_4 заборгованість, передбачену ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в сумі 11561 грн."

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 15 жовтня 2013 року в задоволенні подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Житомирській області про зміну способу та порядку виконання судового рішення відмовлено за безпідставністю.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області задоволено.

Ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 15 жовтня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення. Подання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області задоволено. Змінено порядок виконання постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 11 липня 2011 року у справі № 2а-8456/11 за позовом ОСОБА_4 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання провести перерахунок і виплату доплати до пенсії, як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткової пенсії передбаченої ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 1 жовтня 2010 року по 31 березня 2011 року, шляхом стягнення з Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області коштів у розмірі 11561,00 грн.

У касаційній скарзі Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановою Овруцького районного суду від 11 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання донарахування та виплати пенсії, передбаченої Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було повністю задоволено позовні вимоги позивача та зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести донарахування та виплату ОСОБА_4 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення за період з 1 жовтня 2010 року по 31 березня 2011 року щомісячно у відповідності до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру 2-х мінімальних заробітних плат, розмір якої визначено Законами України "Про Державний бюджет на 2010 рік" та "Про Державний бюджет на 2011 рік" та провести донарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 1 жовтня 2010 року по 31 березня 2011 року, виходячи з розміру 25 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої дорівнює розміру прожиткового мінімуму доходів громадян, що втратили працездатність, який визначено Законами України "Про Державний бюджет на 2010 рік та "Про Державний бюджет на 2011 рік" щомісячно.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Головний державний виконавець просить же замінити спосіб і порядок виконання рішення суду та стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_4 заборгованість, передбачену ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в сумі 11561 грн..

З долученого до матеріалів справи листа Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вбачається, що по постанові Овруцького районного суду проведено перерахунок і сума склала 11561 грн.. Виплату буде проведено при надходженні фінансування з Державного бюджету.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Судове рішення набрало законної сили та виконується у порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що суд може змінити спосіб і порядок виконання рішення лише: 1) у виняткових випадках; 2) за наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим; 3) за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів реалізації (виконання) рішення в разі неможливості його виконання у спосіб і порядок, встановлений раніше.

Зміна способу і порядку виконання рішення суду може відбутися шляхом заміни одного заходу примусового виконання судового рішення іншим або коли, при виконанні рішення адміністративного суду, яким присуджені певні речі або кошти, неможливо їх повернути за їх відсутності, що є підставою для звернення стягнення на грошові кошти тощо.

Даючи оцінку матеріалів доданих до заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, судами попередніх інстанцій не встановлено обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а заявником не надано достатніх доказів наявності таких підстав.

Вказана заявником підстава неможливості виконання рішення суду через відсутність коштів у відповідача не дає суду можливості застосування зміни способу і порядку виконання цього рішення, оскільки не вичерпані інші встановлені законом заходи виконання рішення суду, в тому числі примусового характеру.

Крім того, слід зазначити, що реалізуючи своє право на захист позивач має право вимагати від суду зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії (пункт 2 частини 4 статті 105 КАС України).

У разі задоволення адміністративного позову суд, обираючи спосіб захисту порушених прав позивача, може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (пункт 2 частини 2 статті 162 КАС України).

Аналіз наведених норм та статті 263 КАС України дають підстави зробити висновок про те, що суд, здійснюючи зміну способу і порядку виконання рішення суду, не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права.

Повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (статті 198, 223 КАС України).

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 226, 230, 231 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу скарги Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - задовольнити.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року скасувати та залишити в силі ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 15 жовтня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Судді: В.В.Малинін

О.Ф.Ситников

В.В.Швець