Рішення № 40620639, 25.09.2014, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

25 вересня 2014 року Справа № 927/1414/14

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова",

вул. Оболонська, 38, кв. 36, м. Київ, 04071

юридичну особу представляє: комунальний енергогенеруючий підрозділ

"Чернігівська теплоелектроцентраль" ТОВ фірми "ТехНова",

вул. Ушинського, 23, м. Чернігів, 14014

відповідач: приватне акціонерне товариство "Комбінат громадського харчування

"Новий Чернігів",

вул. П"ятницька, 50, м. Чернігів, 14000

предмет спору: про стягнення 133190,48 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Машко О.П., довіреність №147 від 25.09.2013 року, представник

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова", юридичну особу представляє: комунальний енергогенеруючий підрозділ "Чернігівська теплоелектроцентраль" ТОВ фірми "ТехНова" подано позов про стягнення з відповідача - приватного акціонерного товариства "Комбінат громадського харчування "Новий Чернігів" 110905,14 грн. боргу; 9685,75 грн. пені; 1292,91 грн. річних та 11306,68 грн. інфляційних втрат, за неналежне виконання умов договору №100-25/03-04/11 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2011 року, додатків до нього, додаткової угоди від 17.02.2012 року.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №02983689 від 16.09.2014 року, але повноважного представника в судове засідання 25.09.2014 року не направив, документів, витребуваних ухвалою суду від 16.09.2014 року суду не надав.

До початку розгляду справи від відповідача надійшла письмова заява вих.№144 від 24.09.2014 року, в якій відповідач повідомляє, що борг визнає в повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі представника.

Представник позивача в судовому засіданні 25.09.2014 року надала письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні надала письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв"язку з тим, що після порушення провадження у справі відповідач 11.09.2014 року оплатив 10000,00 грн., що підтверджується поданими позивачем документами, відповідно стягненню підлягає 100905,14 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію, 9685,75 грн. пені, 1292,91 грн. річних та 11306,68 грн. інфляційних втрат.

Письмова заява про зменшення розміру позовних вимог та відповідно стягнення з відповідача 100905,14 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію, 9685,75 грн. пені, 1292,91 грн. річних та 11306,68 грн. інфляційних втрат приймається судом до розгляду, оскільки це не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника, представник позивача не заперечувала.

Суд задовольнив клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника, оскільки участь в судовому засіданні є процесуальним правом сторони, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Інших заяв та клопотань від сторін не надійшло.

Ухвалою суду від 16.09.2014 року сторони були повідомлені, що не з'явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 25.09.2014 року суд перейшов до розгляду спору по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги.

В судовому засіданні 25.09.2014 року судом здійснено огляд оригіналів: договору №100-25/03-04/11 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2011 року; додатків №1,2,3 від 01.04.2011 року до договору; додатку №1 від 01.10.2011 року до договору; додаткової угоди від 17.02.2012 року; рахунків-фактур №0100 від 31.01.2014 року, 28.02.2014 року, 31.03.2014 року; списків відправлень від 09.02.2014 року, 10.03.2014 року, 08.04.2014 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Приймаючи до уваги, що позивачем в судовому засіданні 25.09.2014 року було подано заяву про зменшення позовних вимог та відповідно стягнення з відповідача 100905,14 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію, 9685,75 грн. пені, 1292,91 грн. річних та 11306,68 грн. інфляційних втрат, яка була прийнята судом до розгляду, суд розглядає справу з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 19 Закону України „Про теплопостачання" та Закону України „Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов'язковість укладення в письмовій формі договору на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води.

У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

01.04.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова" (постачальник) та відповідачем - закритим акціонерним товариством "Комбінат громадського харчування "Новий Чернігів" (споживач) було укладено договір №100-25/03-04/11 на постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до умов зазначеного договору №100-25/03-04/11 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2011 року, позивач (постачальник) взяв на себе зобов'язання постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах для об'єктів, вказаних у додатку № 1 договору, а споживач (відповідач) сплачувати одержану теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника (позивача) за встановленими тарифами (цінами) в терміни, на умовах та порядку постачання і сплати, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.1. договору №100-25/03-04/11 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2011 року, теплова енергія постачається споживачу для об»єктів та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору «Обсяги постачання теплової енергії»: за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року, в межах 992,4 Гкал./рік, найменування об»єкта та його адреса: ЗАТ КГХ «Новий Чернігів», вул. П»ятницька, 50. Дата зняття споживачем показань приладів обліку - 20-те число поточного місяця. Подання звіту постачальнику - не пізніше 22-го числа.

Відповідно до листа позивача №21/0296 від 05.10.2011 року, у зв»язку зі зміною обсягів теплопостачання, а саме зменшення теплового навантаження в приміщенні ЗАТ КГХ «Новий Чернігів» за адресою: вул. П»ятницька, 50, додаток №1 від 01.04.2011 року до договору втратив дію з 01.10.2011 року, у зв»язку з чим сторонами було погоджено новий додаток №1 від 01.10.2011 року, відповідно до якого теплова енергія постачається споживачу за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року в межах 732,3 Гкал./рік, найменування об»єкта та його адреса: ЗАТ КГХ «Новий Чернігів», вул. П»ятницька, 50. Дата зняття споживачем показань приладів обліку - 20-те число поточного місяця. Подання звіту постачальнику - не пізніше 22-го числа. Додаток вступає в силу з 01.10.2011 року.

Пунктом 10.1. договору №100-25/03-04/11 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2011 року передбачено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.03.2011 року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4. договору №100-25/03-04/11 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2011 року).

На день розгляду спору в суді, сторонами не подано доказів припинення дії спірного договору №100-25/03-04/11 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2011 року, в порядку п. 10.2. договору.

Додатковою угодою від 17.02.2012 року про зміну договору №100 від 01.04.2011 року на постачання теплової енергії в гарячій воді, постачальник та споживач у зв»язку з переєрестрацією споживача, змінили преамбулу договору №100 від 01.04.2011 року, відповідно до умов якої споживачем є приватне акціонерне товариство "Комбінат громадського харчування "Новий Чернігів", вул. П»ятницька, 50, м. Чернігів, 14005. Умови цієї додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін по договору з 13.01.2012 року.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого додана до матеріалів справи, станом на 09.09.2014 року, нове найменування відповідача - приватне акціонерне товариство "Комбінат громадського харчування "Новий Чернігів", вул. П»ятницька, 50, м. Чернігів, 14005.

За таких обставин, відповідачем по справі є приватне акціонерне товариство "Комбінат громадського харчування "Новий Чернігів", вул. П»ятницька, 50, м. Чернігів, 14005.

Пунктом 6.1. договору №100-25/03-04/11 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2011 року визначено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем, здійснюються виключно у грошовій формі на розрахунковий рахунок постачальника по тарифах, які затверджені рішеннями облдержадміністрації, міської ради, і які можуть змінюватися згідно з законами Верховної Ради і постановами Кабінету Міністрів України.

Тарифи на послуги теплопостачання встановлені постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №61 від 03.02.2012 року.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п. 5.1. договору №100-25/03-04/11 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2011 року, облік спожитої споживачем теплової енергії здійснюється із теплоносієм постачальника згідно приладів обліку.

Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає постачальнику звіт про фактичне споживання теплової енергії, в термін, передбачений в додатку №1 до договору (п. 5.5. договору № 48 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2001 року).

Позивачем додано до матеріалів справи акти зняття показань приладів, виконуючих облік тепла на опалення та ГВП, зняті на об»єкті споживача 25.12.2013 року, 30.01.2014 року, 27.02.2014 року та 01.04.2014 року, які підписані сторонами, копії яких додано до матеріалів справи.

Таким чином, на виконання умов договору №100-25/03-04/11 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2011 року, позивач поставив відповідачу за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року теплової енергії на загальну суму 110905,14 грн., що підтверджується копіями рахунків-фактур на оплату: №№ 0100 від 31.01.2014 року на суму 74943,29 грн.; від 28.02.2014 року на суму 31823,57 грн.; від 31.03.2014 року на суму 4138,28 грн., копії яких додані до матеріалів справи, а оригінали оглянуті в судовому засіданні.

У відповідності до п.3.2.22. договору №100-25/03-04/11 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2011 року, відповідач взяв на себе зобов'язання щомісячно здійснювати розрахунки за всю спожиту теплову енергію згідно з тарифами п. 6.1. цього договору на розрахунковий рахунок після отримання рахунку на оплату.

Рахунки-фактури №№ 0100 від 31.01.2014 року на суму 74943,29 грн.; від 28.02.2014 року на суму 31823,57 грн.; від 31.03.2014 року на суму 4138,28 грн., були направлені відповідачу, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень та фіскальними чеками про їх відправлення від 09.02.2014 року, від 10.03.2014 року та від 08.04.2014 року, копії яких додані до матеріалів справи.

Відповідно до п. 6.5.-6.7 договору №100-25/03-04/11 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2011 року, розрахунки споживача із постачальником за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води виконуються згідно з діючим законодавством, згідно з рахунками постачальника щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим способом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує постачальнику 50 % вартості зазначеної у договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 15-го числа місяця наступного за розрахунковим; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку і зараховується заліком наступного місяця.

Як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення умов договору №100-25/03-04/11 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2011 року, за отриману теплову енергію розрахувався частково, сплативши 11.09.2014 року - 10000,00 грн., підтверджується банківською випискою за 11.09.2014 року, копія якої додана до матеріалів справи. Заборгованість за поставлену теплову енергію становить 100905,14 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 9685,75 грн. за період з 18.02.2014 року по 18.08.2014 року за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, яка розрахована виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки, пунктом 7.2.3. договору №100-25/03-04/11 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2011 року передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію позивачем нараховується пеня у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, і відповідачем допущена прострочка в оплаті спожитої теплової енергії, суд доходить висновку, що пеня підлягає стягненню в повній сумі, а саме: 9685,75 грн. за період з 18.02.2014 року по 18.08.2014 року.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 11306,68 грн. за період з березня 2014 року по липень 2014 року та 3% річних в сумі 1292,91 грн. за період з 18.02.2014 року по 18.08.2014 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2.3. договору №100-25/03-04/11 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2011 року передбачено, що у разі несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію, відповідач сплачує борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати теплової енергії, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1292,91 грн. за період з 18.02.2014 року по 18.08.2014 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повній сумі.

Приймаючи до уваги, що позивачем при розрахунку інфляційних втрат було допущено арифметичну помилку, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат за період з березня 2014 року по липень 2014 року підлягають задоволенню в розмірі 11304,92 грн.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за поставлену теплову енергію своєчасно в повній сумі не сплатив і вимоги позивача не оспорив, а тому господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 100905,14 грн. боргу; 9685,75 грн. пені; 1292,91 грн. річних та 11304,92 грн. інфляційних втрат. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача і погашення суми боргу в розмірі 10000 грн. відповідачем було здійснено після порушення провадження у справі, а тому відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2663,77 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 509, 525, 526, 546, 549, 614, 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 175, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України; ст.4 Закону України „Про судовий збір"; ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Комбінат громадського харчування "Новий Чернігів", вул. П"ятницька, 50, м. Чернігів, 14000 (р/р 26008147463200 в АКІБ «Укрсіббанк» м. Чернігова, МФО 351005, код 22815333) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова", вул. Оболонська, 38, кв.36, м. Київ, 04071 (р/р 26000001000729 у ПАТ «Банк «Демарк» м. Чернігів, МФО 353575, код 21680602) 100905,14 грн. боргу; 9685,75 грн. пені; 1292,91 грн. річних; 11304,92 грн. інфляційних втрат та 2663,77 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Повне рішення підписано 25.09.2014р.

СУДДЯ Л.М. Лавриненко