Рішення № 40620565, 23.04.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2014 р.Справа № 922/463/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.

розглянувши справу

за позовом ФО ОСОБА_1, смт. М. Данилівка, 3-я особа (1), яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізична особа ОСОБА_2, м. Харків; до 1. Фізичної особи ОСОБА_3, м. Одеса , 2. Фізичної особи ОСОБА_4, м. Бушріє (Ліван); 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничої фірми "Бархан", м.Харків 3-я особа (2), яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції про виключення зі складу учасників за участю представників сторін:

Представник позивача - ОСОБА_5, дов. від 11.03.20114р.;

представник 1-го відповідача - не з"явився;

представник 2-го відповідача - не з"явився;

представник 3-го відповідача - не з"явився;

1 третя особа - ОСОБА_2 (особисто);

2 третя особа - Оганезова Р.А., дов. №3 від 08.01.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - фізична особа ОСОБА_1, смт. Мала Данилівка, звернувся до господарського суду з позовом до ОСОБА_3, м. Одеса (перший відповідач), ОСОБА_4, Ліван (другий відповідач), Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Бархан", м. Харків (третій відповідач), в якому просить суд (відповідно до наданої позивачем та прийнятої ухвалою господарського суду від 14.04.2014р. заяви про зміну підстав позову) зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничу фірму "Бархан" зареєструвати Статут Товариства в новій редакції на підставі рішення загальних зборів Товариства (протокол №8 від 30.12.2013р.) в реєстраційній службі Харківського МУЮ (друга третя особа по справі).

Ухвалою господарського суду від 17.02.2014р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 27.02.2014р. о 10:00 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізичну особу ОСОБА_2, м. Харків.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 27.02.2014р., 11.03.2014р., 01.04.2014р., 14.04.2014р. розгляд справи відкладався.

У признчаеному судовому засіданні 23.04.2014р. позивач та перша третя особа позов підтримали, наполягали на його задоволенні.

Представник другої третьої особи, присутній в судовому засіданні 23.04.2014р. в наданому до господарського суду відзиві на позов (вх. №12667) зокрема, зазначив, що, відповідно до ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в разі внесення змін до установчих документів, які пов"язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, подається, зокрема, рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якшо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи. Таким чином, у разі надходження до державного реєстратора відповідного пакету документів, що передбачений Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", державний реєстратор буде діяти у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представники відповідачів у судове засідання 23.04.2014р. не з"явились, про причину неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Як свідчать матеріали справи, ухвала суду від 17.02.2014р., направлена на адресу першого відповідача - ОСОБА_3, м. Одеса повернулась на адресу суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання". Ухвала суду від 11.03.2014р., направлена на адресу третього відповідача - ТОВ "Бархан" повернулась на адресу суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначає, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідачі -ОСОБА_3, м. Одеса та ТОВ "Бархан", м. Харків , належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Матеріали справи також свідчать про належне повідомлення другого відповідача про час та місце розгляду справи.

Статтею 1 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах встановлено, що ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Пунктом 6 Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах" встановлено, що якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 названої Конвенції, суддя, незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції, може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів.

При цьому, беручи до уваги рекомендації Практичного керівництва по застосуванню Гаагської конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів до статті 15 Конвенції, розробленого Постійним бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права, і яке по суті є узагальненням практики застосування зазначеної Конвенції судами держав - учасниць, суд, у випадку, передбаченому частиною другою статті 15 Конвенції, суд, з огляду на приписи частини третьої статті 4 ГПК України та статті 3 Закону України "Про міжнародне приватне право", може прийняти рішення, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

При цьому суд зазначає, що другий відповідач - ОСОБА_4, Ліван про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Присутні в судовому засіданні 23.04.2014р. позивач та треті особи вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представників відповідачів, пояснили, що ними надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін під час розгляду справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Бархан" (товариство, третій відповідач) було створено на підставі рішення загальних зборів та зареєстровано 26.11.2010 року державним реєстратором виконавчого комітету Харківської міської ради Звоник В.А., номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 14801020000048461.

Відповідно до Статуту товариства від 17.06.2013р., учасниками товариства є: ОСОБА_2 - 5% статутного капіталу, що складає 5000,00 грн., ОСОБА_3 - 25% статутного капіталу, що складає 25000,00 грн., ОСОБА_4 - 51% статутного капіталу, що складає 51000,00 грн., ОСОБА_1 - 19% статутного капіталу, що складає 19000,00 грн.

Керівником товариства призначено ОСОБА_3 з повноваженнями згідно Статуту товариства.

Відповідно до п. 3.1.2. Статуту товариства, учасники товариства мають право вимагатискликання позачергових загальних зборів, якщо цей учасник (учасники) володіють не менш як десятьма відсотками статутного (складеного) капіталу. Якщо вимога про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.

Пунк 3.1.6. Статуту передбачає, що будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним постановлено не пізніше як за 25 днів до початку загальних зборів.

Яу свідчать матеріали справи, засновниками товариства було призначено загальні збори учасників на 09.09.2013р., до порядку денного було включено питання про збільшення Статутного капіталу за рахунок додаткових внесків учасників.

Для участі у загальних зборах 09.09.2013р., зареєструвалося два учасника товариства - ОСОБА_2 - 5% статутного капіталу та ОСОБА_1 - 19% статутного капіталу, які в сумі володіють 24% статутного капіталу. В зв'язку з чим загальні збори учасників товариства 09.09.2013р. не відбулися.

Відповідно до п. 6.1.8. Статуту, учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20% голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються під підпис або поштою з зазначенням у повідомленні часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного. (п. 6.1.9. Статуту).

Після чого, співзасновником товариства ОСОБА_1 було скликано наступні загальні збори учасників з призначенням дати його проведення на 30.12.2013р.

До порядку денного було включено питання про залучення додаткових фінансових ресурсів, шляхом отримання кредиту у фінансових установах. Відповідно до матеріалів справи, повідомлення про проведення загальних зборів було направлено учасникам товариства через відділення зв'язку 18.11.2013р.

Для участі у загальних зборах 30.12.2013р., зареєструвалося два учасника товариства - ОСОБА_2 - 5% статутного капіталу та ОСОБА_1 - 19% статутного капіталу, які в сумі володіють 24% статутного капіталу. В зв'язку з чим загальні збори учасників товариства 30.12.2013р. також не відбулися.

Згідно з п. 3.3. Статуту, учасники товариства зобов"язані додержуватись Статуту товариства і виконувати рішення загальних зборів. Виконувати свої зобов"язання перед товариством, у тому числі ті, що пов"язані з майновою участю, а також робити вклади у розмірі, в порядку та засобами, передбаченими цим Статутом та/або встановлені рішенням загальних зборів учасників.

Відповідно до п. 3.5. Статуту, учасника товариства, який систематично не виконує або неналежним чином виконує свої обов"язки, перешкоджає своїми діями досягненню мети товариства, може бути виключено з товариства на підставі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш, як 50% загальної кількості учасників товариства.

Починаючи з загальних зборів учасників з 18.06.2013 року і по теперішній час учасники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не з'являлися ні на одне з двох проведених загальних зборів учасників особисто та не прислали довірених осіб.

Таким чином, учасники товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушують свої обов'язки і своїми діями (бездіяльністю) роблять неможливою діяльність товариства.

В зв'язку з чим на 30.12.2013р. були скликані позачергові загальні збори учасників товариства.

Відповідно до протоколу №8 загальних зборів товариства від 30.12.2013р. на порядку денного були поставлені питання про виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_4, звільнення з посади директора товариства ОСОБА_3, перерозподіл часток у Статутному капіталі товариства та про затвердження нового Статуту товариства.

Як свідчить протокол №8, загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «БАРХАН» за участю учасників ОСОБА_1, який володіє 19% статутного капіталу та ОСОБА_2, який володіє 5% статутного капіталу, а разом 24% статутного капіталу, відбулися. За всі поставлені питання проголосували одностайно. Виключено зі складу товариства, за систематичне не виконання своїх обов"язків, що перешкоджає досягненню мети товариства учасників товариства -ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Директором товариства з 01.01.2014р. обрано та призначено ОСОБА_2. Затверджено Статут товариства в новій редакції.

Враховуючи викладені обставини позивач зверувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничу фірму "Бархан" зареєструвати Статут товариства у новій редакції на підставі рішення загальних зборів товариства (протокол №8 від 30.12.2013р.) в реєстраційній службі Харківського міського управління юстиції.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, господарський суд виходить з наступного:

Основний Закон України закріпив за кожним право на власність (стаття 41) і право на підприємницьку діяльність (стаття 42). Правовий режим власності та правові засади і гарантії підприємництва визначаються виключно законами України (пункти 7, 8 частини першої статті 92 Конституції України).

Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 зазначив, що конституційні права, передбачені частиною першою статті 41 та частиною першою статті 42 Основного Закону України, „особи можуть реалізовувати, зокрема, через товариства" (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини), які є юридичними особами (частина третя статті 79 ГК України, стаття 1 Закону).

Товариство є однією з організаційно-правових форм юридичних осіб. Поняття юридичної особи визначено в статті 80 ЦК України, згідно з якою - це організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна на підставі установчих документів (засновницького договору, статуту, установчого акта) або модельного статуту (частини перша, друга статті 81, частини перша, друга, третя статті 87 ЦК України). Відповідно до абзацу другого частини другої статті 81 ЦК України, створена в такому порядку особа є юридичною особою приватного права.

Юридичними особами приватного права є підприємницькі товариства - організації, створені шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві (господарські товариства: повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство), або виробничі кооперативи; вони здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (частини перша, друга статті 83, стаття 84 ЦК України).

Товариством з обмеженою відповідальністю - є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ст. 140 Цивільного кодексу України). Статут товариства з обмеженою відповідальністю містить відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника, склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень, (ст. 143 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про господарські товариства" господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Згідно ст. 89 Господарського кодексу України, управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Статтею 97 Цивільного кодексу України встановлено, що органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документам товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Згідно ст. 145 Цивільного кодексу України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання, внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу, створення та відкликання виконавчого органу товариства, визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів, затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства, вирішення питання про придбання товариством частки учасника, виключення учасника із товариства, прийняття рішення про ліквідацію, товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

Разом з тим, частиною 3 ст. 100 Цивільного кодексу України передбачено, що учасник товариства у випадках, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.

Виключення учасника товариства - є формою відповідальності його перед товариством за невиконання обов'язків, передбачених установчими документами або законом.

На відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника. Воно можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.

Відповідно до ст. 64 Закону України „Про господарські товариства" учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) участі у голосування не бере.

Як свідчать матеріали справи, учасники товариства - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 систематично порушували свої обов"язки, перешкоджали своїми діями досягненню мети товариства, ігнорували відвідування зборів учасників, в зв'язку з чим було прийнято відповідне рішення про виключення зі складу учасників ТОВ "Науково-виробничої фірми "Бархан" - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідно до п. 3.5. Статуту.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", згідно з ч. 1 якої до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить виключення учасника з товариства.

Тобто, спеціальним законом, який регулює діяльність господарських товариств - Законом України "Про господарські товариства" встановлено, що виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю належить до компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Про виключення з товариства з обмеженою відповідальністю будь-кого з його учасників має бути прийнято відповідне рішення в порядку, передбаченому вказаним Законом.

Відповідно до ч. 4 п. 29 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.08 р. №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів", виключення учасника з ТОВ відповідно до статті 59 Закону "Про господарські товариства" належить до компетенції зборів ТОВ, а не суду.

Відповідно до ч. 2 п. 3.10. Рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. №04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", у вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням таких учасників з відповідних товариств, господарським судам слід враховувати, що прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції учасників цих товариств, а не господарського суду. Суд лише перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання останнім позову про визнання такого рішення недійсним.

Суд зазначає, що протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами.

З матеріалів справи вбачається, що протокол загальних зборів учасників Товаристав з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничої фірми "Бархан" № 8 від 30.12.2013р. складений без порушень, обидва учасника товариства були присутні на зборах, про що свідчать їх особисті підписи на цих протоколах

Отже, розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи позивача та третьої особи - учасників товариства, суд приходить до висновку про правомочність рішення загальних зборів учасників товариства, оформлене протоколом №8 від 30.12.2013р. щодо виключення зі складу учасників Товаристав з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничої фірми "Бархан" - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки дані учасники ТОВ "НВФ "Бархан", в порядку ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" участі в голосуванні не приймали, їх голоси при голосуванні не враховувались. По всім питанням порядку денного зборів учасників ТОВ "НВФ "Бархан" 30.12.2013р., два присутні учасники товариства голосували "ЗА" одностайно.

Розглянувши вимогу позивача щодо зобов"язання ТОВ "НВФ "Бархан" зареєструвати Статут товариства у новій редакції, на підставі рішення загальних зборів учасників від 30.12.2013р., суд зазначає наступне.

Оскільки Статут товариства є локальним нормативним актом, тобто актом "іншого субєкта" у розумінні ч.2 ст.20 ГК України, яка передбачає способи захисту прав субєктів господарювання та споживачів шляхом визнання повністю або частково недійсними таких актів, якщо вони суперечать чинному законодавству, а тому учасники товариства правомірно обрали спосіб захисту в судовому порядку вимогу щодо реєстрації нової редакції Статуту, враховуючи неможливість провести збори товариства за відсутності достатньої кількості голосів для прийняття рішення про внесення таких змін до Статуту.

Державна реєстрація змін до установчих документів проводиться державним реєстратором у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" на підставі рішення загальних зборів, а в разі неможливості їх проведення, на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про державну реєстрцію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України про внесення такого запису.

Тобто, у випадку винесення судового рішення щодо відомостей, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, державний реєстратор керується нормами вказаного вище закону та відповідно здійснює певні дії.

Зідно з частиною другою статті 43 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Фізичної особи ОСОБА_1 обгрунтованими, підтвердженими фактичними обставинами справи, відповідаючим вимогам чинного законодавства, у зв"язку з чим такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позивач не наполягає на стягненні з відповідачів суми сплаченого судового збору, судові витрати підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст. ст. 80-84, 87, 97, 98, 100, 140, 145 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 89 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 58, 59, 60, 64, Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 1, 4, 12, 22, 27, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничу фірму "Бархан" (61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, б. 4, кв. 31/1, код ЄДРПОУ 37363700) зареєструвати Статут Товариства в новій редакції на підставі рішення загальних зборів Товариства (протокол №8 від 30.12.2013р.) в Відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

Повне рішення складено 28.04.2014 р.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/463/14