Постанова № 40620316, 24.09.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2014 року 810/5306/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техтрейдкомпані» до Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техтрейдкомпані» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23.09.2014, про визнання протиправними дії податкового органу, що полягали у зміні даних ТОВ «Техтрейдкомпані» (код ЄДРПОУ 39174862) в базі даних «Податковий блок» на підставі Акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Техтрейдкомпані» від 29.08.2014 №123/10-08-22-01/39174862 та на підставі Акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Техтрейдкомпані» від 05.09.2014 №128/10-08-22-01/39174862; зобов’язання Вишгородську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області відновити в електронній базі даних «Податковий блок» дані податкової звітності ТОВ «Техтрейдкомпані» шляхом внесення показників, зазначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень та липень 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем фактично проведено не зустрічну звірку, а перевірку підприємства. А відтак, відповідачем було порушено законодавчо встановлений порядок організації та проведення зустрічної звірки, а оскаржуваний акт складено з порушенням вимог чинного законодавства України, що призвело до порушення його прав та законних інтересів, оскільки за результатами звірки проведено коригування показників податкової звітності позивача за відсутності на те правових підстав.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв`язку з чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судове засідання, призначене на 24.09.2014 сторони не з’явились.

Разом з цим, 24.09.2014 через канцелярію Київського окружного адміністративного суду надійшли клопотання сторін про розгляд справи за відсутності їх представників.

З огляду на положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі пункту 73.5 статті 73 розділу ІІ Податкового кодексу України, було здійснено заходи щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Техтрейдкомпані» за період червень та липень 2014 року.

За результатами вжитих заходів відповідачем складені Акт №123/10-08-22-01/39174862 від 29.08.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Техтрейдкомпані» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за червень 2014 року та Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Техтрейдкомпані» №128/10-08-22-01/39174862 від 05.09.2014 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за липень 2014 року (надалі - Акти про неможливість проведення зустрічних звірок).

Як вбачається зі вступної частини Актів про неможливість проведення зустрічних звірок, посадовими особами ДПІ у Києво – Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області здійснено вихід на податкову адресу ТОВ «Техтрейдкомпані», а саме Київська область, Вишгородський район, смт. Димер, вул. Петровського, 65 та встановлено відсутність посадових осіб позивача, про що складено акт та довідку. Крім цього, від ОУ ДПІ у Києво – Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області отримано Висновок №2750/10-13-07-01-14 від 26.08.2014 про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міндоходів України. За результатами проведених заходів встановлено відсутність виробничих та трудових потужностей, документації, яка б свідчила про проведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві.

У зв’язку із наданням ДПІ у Києво – Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області зазначеної інформації, посадові особи відповідача склали Акти про неможливість проведення зустрічної звірки, встановили порушення позивачем положень статей 185, 187, 188, 198 Податкового кодексу України та безтоварність господарських операцій.

Крім цього, як вбачається із матеріалів справи, податковим органом на підставі Актів про неможливість проведення зустрічних звірок було внесено в електронній базі даних «Податковий блок» зміни щодо даних податкової звітності ТОВ «Техтрейдкомпані» шляхом анулювання показників, зазначених позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень та липень 2014 року.

Надаючи правову оцінку відносини, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовано Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

З метою отримання податкової інформації, враховуючи положення абзацу 1 пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено приписами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232 (далі по тексту – Порядок № 1232).

Згідно пункту 2 Порядку №1232 зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пунктом 3 Порядку № 1232 передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

В силу положень пункту 4 Порядку №1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1232, у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1232, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З аналізу вказаних положень Податкового кодексу України та Порядку №1232 вбачається, що безумовними підставами для проведення зустрічної звірки є необхідність зіставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання по господарським операціям, за наявності сумнівів стосовно факту здійснення таких операцій. При цьому, податковим законодавством визначено чіткий порядок дій податкового органу, спрямованих на проведення зустрічної звірки.

Як підставу для проведення перевірки, закон передбачає обов’язкову наявність письмового запиту податкового органу, яким здійснюється основна перевірка суб'єкта господарювання, щодо перевірки його контрагента, за виключенням коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж податковому органі.

Із змісту Порядку №1232 також вбачається, що зустрічна звірка може бути проведена контролюючим органом лише в разі наявності у його розпорядженні первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит.

З Актів про неможливість проведення зустрічних звірок вбачається, що посилання на будь-яку підставу, що спричинила необхідність у зіставленні господарських взаємовідносин ТОВ «Техтрейдкомпані» із його контрагентами відсутні.

Посилання в Актах про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Техтрейдкомпані» на наявність у податкового органу інформації щодо розбіжностей між даними податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, отриманої з податкових декларацій та інформаційних баз, як на підставу для звірки суперечать змісту підпункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України і Порядку №1232.

Формальна наявність такої інформації, або надходження від інших податкових органів транзитних актів, за відсутності відповідного запиту, не може розглядатися як підстава для проведення зустрічної звірки. Податковий кодекс України та Порядок №1232 не передбачають інших випадків для проведення зустрічної звірки суб'єктів господарювання, окрім як при перевірці платників податків.

Крім того, аналіз вищевикладених положень Закону свідчить про те, що податкові органи мають право проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання, яким рекомендованою поштовою кореспонденцією на податкову адресу направлено запит про подання інформації та її документального підтвердження, або такий запит вручено особисто представникові під розписку.

Суд констатує, що відповідачем не надано доказів існування і направлення позивачу запиту щодо документального підтвердження показників податкової звітності за період звірки.

Сам факт виїзду працівниками іншого податкового органу за податковою адресою позивача для обстеження місцезнаходження підприємства не може вважатись достатньою підставою як для висновку про відсутність позивача за місцем знаходження так і не може слугувати самостійною підставою для проведення зустрічної звірки.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 12.4. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 №1588 щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. №18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”. Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. №19-ОПП (п. 12.5 Порядку №1588).

При цьому, згідно зі статтею 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 05.05.2003 № 755-ІV у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний направити поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі ненадання юридичною особою протягом місяця з дати надходження йому відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, встановленої для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

За таких обставин слід зауважити, що доказом відсутності підприємства за місцезнаходженням є відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Разом з цим, відповідачем не надано суду належних доказів, зокрема, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, який би містив запис про відсутність позивача за вказаним ним місцезнаходженням як станом на дату проведення перевірки так і станом на дату розгляду справи по суті заявлених позовних вимог

Водночас суд зазначає, що положення Порядку №1232 та статті 73 Податкового кодексу України не передбачають звільнення податкового органу від обов’язку надсилання запиту про надання пояснень рекомендованою кореспонденцією у разі неможливості вручення запиту особисто при виїзді на податкову адресу платника податків.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що жодних підстав для проведення зустрічної звірки відповідачем не наведено.

Встановлені у ході розгляду справи обставини також свідчать про порушення відповідачем порядку здійснення зустрічних звірок, що полягає у ненаправлені позивачу відповідних запитів.

Суд зазначає, що наявність у відповідача податкової інформації, яка може свідчити про можливі порушення позивачем податкового законодавства, або надходження від інших податкових органів актів перевірок, що містять таку інформацію, є самостійною підставою для направлення позивачу письмового запиту у порядку визначеному статтею 78 Податкового кодексу України, про надання пояснень та їх документального підтвердження і здійснення документальної перевірки.

Податковий кодекс України не наділяє податковий орган повноваженнями по здійсненню в рамках проведення зустрічних звірок контролю за додержанням податкового законодавства. Зустрічна звірка є заходом виключно інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової інспекції. У той час, як функція контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, реалізується шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Суд наголошує, що податковий орган у своїй діяльності керується виключно положеннями Закону і відсутність у Законі певних застережень не може тлумачитись податковим органом на власний розсуд. Водночас, Податковий кодекс України встановлює вичерпні підстави та порядок перевірки реальності господарських операцій та даних податкової звітності.

Так, згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Всупереч викладеному, відповідач на підставі положень Податкового кодексу України, якими встановлено порядок і підстави здійснення зустрічних звірок, фактично провів документальну перевірку, результати якої оформлено Актами про неможливість проведення зустрічних звірок.

Крім цього, у Додатку 3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 (далі – Методичні рекомендації № 236), наведений зразок “акт про неможливість проведення зустрічної звірки”, який не передбачає зазначення податковим органом висновків про реальність господарських операцій.

Суд зауважує, що такі висновки та інформацію може містити лише акт, складений за наслідками проведення документальних перевірок.

З матеріалів справи не вбачається дотримання відповідачем поряду проведення документальної перевірки, як і не вбачається існування в межах спірних правовідносин будь-якої підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки податковий орган виявив обставини, за яких проведення зустрічної звірки позивача не є можливим.

Таким чином, викладені в Актах про неможливість проведення зустрічних звірок висновки суб'єкта владних повноважень про нереальність здійснення господарських операцій та відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за період, який підлягав перевірці, є безпідставними.

Беручи до уваги, що відповідачем не надано суду жодних доказів, що свідчили б про наявність законних підстав для здійснення зустрічної звірки, вчинення дій, спрямованих на отримання документів та пояснень, відносно показників податкової звітності, що підлягають звірці, суд приходить до висновку, що відповідач ініціювавши та провівши зустрічні звірки ТОВ «Техтрейдкомпані» діяв протиправно.

Щодо вимог позивача про вилучення із інформаційних баз податкового органу інформації, внесеної на підставі Актів про неможливість проведення зустрічних звірок та поновлення попередніх значень, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 179.5 статті 179 Податкового кодексу України податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу.

За змістом Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 № 516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою (п.4.9. Методичних рекомендацій). Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію (п.4.9. Методичних рекомендацій).

Таким чином, обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

У свою чергу, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, і повинні їм відповідати.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Отже, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, а у випадку заниження або завищення ним суми податкових зобов'язань, обов'язок визначати податкове зобов'язання платника податків або повідомляти про необхідність внесення відповідних змін до податкової звітності покладено на податковий орган шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, до інформаційних баз даних податкових органів мають включатися або дані, задекларовані платником податків (самостійно узгоджені), або показники, визначені контролюючим органом, але які пройшли відповідну процедуру узгодження в адміністративному чи судовому порядку.

Відповідно, внесення будь-яких змін до облікових даних платника податків, а також до інформаційних баз є протиправними лише якщо відповідні дані не співпадають із узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.08.2014 по справі № К/800/48189/13.

Відповідно до наданих відповідачем пояснень та їх документального підтвердження судом встановлено, що відповідачем було внесено зміни до інформаційних баз та відкореговано показники податкової звітності позивача за червень та липень 2014 виключно на підставі Актів про неможливість проведення зустрічних звірок, у зв’язку з чим, наявні у відповідача дані не співпадають із узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку позивача.

З урахуванням того, що висновки Актів про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість суд вважає, що податковий орган зобов'язаний відновити в електронній базі даних «Податковий блок» дані податкової звітності ТОВ «Техтрейдкомпані» шляхом внесення показників, зазначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень та липень 2014 року.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даній справі відповідачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності дій щодо коригування показників податкової звітності позивача на підставі Актів про неможливість проведення зустрічних звірок та внесення відомостей за їх результатами до інформаційних баз даних.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області що полягали у зміні даних ТОВ «Техтрейдкомпані» (код ЄДРПОУ 39174862) в базі даних «Податковий блок» на підставі Акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Техтрейдкомпані» №123/10-08-22-01/39174862 від 29.08.2014 та на підставі Акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Техтрейдкомпані» №128/10-08-22-01/39174862 від 05.09.2014.

Зобов’язати Вишгородську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області відновити в електронній базі даних «Податковий блок» дані податкової звітності ТОВ «Техтрейдкомпані» шляхом внесення показників, зазначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень та липень 2014 року.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техтрейдкомпані» понесені судові витрати у формі судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. згідно квитанції від 03.09.2014 № ПН 587572с1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 24 вересня 2014 року.