Постанова № 40619885, 16.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2013 рокусправа № 2а-5637/09/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання:Кязимовій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2009р. у справі №2а-5637/09/0870

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство ОКТАН»

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

про: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство ОКТАН" (далі по тексту - позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (далі по тексту - відповідач, ДПІ, податковий орган) №№0000782305/0/10324 від 22.05.2009р., №0000782305/1/15499 від 03.08.2009р., №0000782305/2/20624 від 06.10.2009р., якими позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 49615,50грн. з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає своє непогодження з висновками акту планової виїзної перевірки, в якому вказується про порушення вимог, зокрема, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.7.1, 7.7.3 п.7.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважає прийняті на підставі акту перевірки спірні податкові повідомлення-рішення протиправними.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що в акті перевірки не вказується, які саме порушення допущені Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство ОКТАН». Суд також зазначив, що висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам і чинному законодавству, тому не можуть бути підставою для прийняття рішень.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини справи, не надав їм належної оцінки, невірно застосував норми матеріального права. Апелянт вказує, що позивачем в квітні 2007 р. безпідставно віднесені до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені Товариству з обмеженою відповідальністю ВКФ "Союзспецмаш", свідоцтво платника податку на додану вартість якого анульовано 24.11.2005 р. Тобто, зазначає відповідача, на час виписки податкових накладних ТОВ ВКФ "Союзспецмаш" не був платником податку на додану вартість, не мав права виписувати податкові накладні, в зв'язку з чим, такі накладні не прийняті податковим органом як підстава для формування податкового кредиту. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство ОКТАН" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.12.2008р.

За результатами перевірки складений акт № 75/23-508/22137113 від 05.05.2009р., в якому зазначається про завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство ОКТАН" податкового кредиту на суму 33077грн. внаслідок віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої Товариству з обмеженою відповідальністю ВКФ "Союзспецмаш", свідоцтво платника податку на додану вартість якого анульовано Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя 24.11.2005 р.(а.с.13-30).

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000782305/0/10324 від 22.05.2009 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 33077 грн. 00 коп. та застосовані штрафні санкції у розмірі 16538 грн. 50 коп. (а.с.12).

За підсумком процесу адміністративного оскарження вказане податкового повідомлення-рішення податковим органом залишено без змін, скарги позивача залишені без задоволення та прийняті податкові повідомлення-рішення №0000782305/1/15499 від 03.08.2009р. та №0000782305/2/20624 від 06.10.2009 р., якими визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 33077 грн. 00 коп. та застосовані штрафні санкції у розмірі 16538 грн. 50 коп. (а.с.38-39,40-42).

Спірні обставини пов'язані з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство ОКТАН" на підставі отриманих від свого контрагента - ВКФ "Союзспецмаш" податкових накладних включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості товару. Дана обставина відображена в декларації з податку на додану вартість, яка 15.05.2007 р. Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ "Союзспецмаш" подана до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя (а.с.61-64).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно з пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, відповідно до реєстру отриманих податкових накладних ТОВ "НВП Октан" віднесло до складу податкового кредиту у квітні 2007р. із вартості придбаних нафтопродуктів (бензину, дизпалива) суми ПДВ у розмірі 33077,00 грн. за податковими накладними, отриманими від ТОВ ВКФ «Союзспецмаш».

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ ВКФ "Союзспецмаш" анульовано 24.11.2005 р., у зв'язку з тим що підприємство подає декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність оподаткованих поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, про що складено відповідний акт №369 від 24.11.2005р. (а.с.95). Даний факт також встановлено судовим рішенням у справі №24/350/07 - АП (99-100), яке набрало законної сили.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ ВКФ „Союзспецмаш" на час виписування податкових накладних позивачу не був платником податку на додану вартість.

Закон України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996 (із змінами та доповненнями), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, у статті 1 (терміни: ''господарська операція", "первинний документ") встановлює, що підтвердженням здійснення господарської операції та переходу права власності на товар згідно ст.128 ЦК України є первинний документ.

Первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій (п.1 ст. 9 Закону України № 996), на даних якого, як зазначено в п.2 ст.З Закону України № 996, ґрунтується податкова звітність.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. № 88 та зареєстрованим у Мін'юсті України 05.06.1995р. за № 168/704 встановлено:

(пп.1.1 п. 1) - Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету;

(пп. 1.2 п. 1) - Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах проводяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями) податковий кредит - сума, на яку платник має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

За приписами абз.1 п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. за №165 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 23.06.1997р. за №233/2037, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку у податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Проте, судом першої інстанції даний факт не враховано.

Податковий орган правомірно визначив позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 49615,50грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Доводи апеляційної скарги підтверджуються матеріалами справи. Натомість, висновки суду не відповідають матеріалам справи, тобто постанова суду першої інстанції всупереч ст.159 КАС України є необґрунтованою, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2009р. у справі №2а-5637/09/0870 задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2009р. у справі №2а-5637/09/0870 скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна