Ухвала суду № 40619537, 18.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 вересня 2014 рокусправа № 804/1088/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Чабаненко С.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року у справі № 804/1088/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомплект" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0004832203 від 13.09.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо неправомірного формування податкового кредиту, оскільки такі висновки не ґрунтуються на нормах законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення вважають є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014р. позов було задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Скарга обґрунтована зокрема тим, що у ході розгляду скарги не спростовано доводів відповідача, щодо відсутності доказів використання орендованого приміщення в господарській діяльності товариства, а тому позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суми з ПДВ за податковою накладною виданою за угодою з придбання послуг оренди нежитлового приміщення.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, що дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 196 КАС України та у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Відповідно матеріалам справи, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.05.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.05.2013р., за результатами якої складено Акт від 28.08.2013 р. № 649/222/25533861.

Перевіркою встановлено порушення позивачем зокрема пп. 198.3 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України, до складу податкового кредиту безпідставно віднесено загальну суму ПДВ у розмірі 21226,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість.

До такого висновку перевіряючи прийшли оскільки відсутні докази використання орендованого приміщення в господарській діяльності товариства протягом певного періоду, а тому позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суми з ПДВ за податковою накладною виданою за угодою з придбання послуг оренди нежитлового приміщення.

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0004832203 від 13.09.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 20320,00 грн. (16256,00 грн. - основний платіж, 4064,00 - штрафна (фінансова) санкція).

Судом встановлено, що між позивачем (орендар) та ПАТ «Магазин «Будинок меблів» (орендодавець) (код ЄДРПОУ 14356278) укладено договір оренди нежитлового приміщення №40 від 08.10.2012р., відповідно до якого орендодавець приймає в строкове платне користування без права викупу нежитлове приміщенні загальною площею 415,3 кв.м., а саме: на першому поверсі будинку площею 198,63 кв.м., на другому поверсі будинку площею 216,7 кв.м. за адресою бул. Лесі Українки б.7 «Б» (літера А), м. Київ

Актом здачі-приймання від 01.11.2012 р. орендодавець здав, а орендар прийняв майно - нежитлове приміщення з №1 по №5 загальною площею 415,3 кв.м. житлового будинку з адресою: Україна, м.Київ, бул. Лесі Українки 7 «Б» (літера А) секція Д. також у акті зазначено, що приміщення передано у стані після забудовника та потребує проведення ремонту для мети оренди.

ПАТ «Магазин «Будинок меблів» виписано на адресу ТОВ «Автокомплект» податкову накладну №124 від 25.01.2013 р. на суму - 127 358,6 грн., у т.ч. ПДВ- 21 226,43 грн. ТОВ «Автокомплект» сума ПДВ у розмірі 21 226,43 грн. віднесена до складу податкового кредиту січня 2013р.

Також відповідно матеріалам справи, позивачем здійснюються ремонтні роботи в орендованому приміщенні.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до вимог п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Ухвалюючи оскаржену постанову, суд першої інстанції правильно вказав на необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушень податкового законодавства позивачем при формування податкового кредиту, оскільки норми Податкового кодексу України не містять вимогу обов'язкового використання у господарській діяльності придбаного товару (послуг) з моменту придбання, а норма ст.. 198 ПК України визначення податкового кредиту у зв'язку з придбанням товарів (послуг), необоротних активів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення.

Враховуючи вищезазначене, доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року у справі № 804/1088/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомплект" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 18 вересня 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.А. Щербак