ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"22" вересня 2014 р.Справа № 924/1045/14
Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Гладюк Ю. В., розглянувши матеріали справи
за позовом виробничо - комерційного підприємства "Явір-Інвест", Хмельницька область, Хмельницький район, с. Велика Калинівка
до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Поділля - Трансбуд", Хмельницька область м. Кам'янець-Подільський
про стягнення 82 811, 56 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Мельников Р.О. - за довіреністю
від відповідача - не з'явився
встановив:
Позивач, після остаточного уточнення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка утворилася через неналежне виконання договору № 29 /05 - 1 від 29 травня 2012 року в розмірі 82 811, 56 грн., з яких: 58 009,70 грн. основна заборгованість, 2 084, 20 грн. 3% річних, 13 724, 39 грн. пеня, 8 993, 27 грн. інфляційні.
Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає про порушення відповідачем умов договору щодо строків проведення розрахунків. Стягнення пені обумовлено наявністю відповідної умови договору щодо її застосування. Нарахування річних та інфляційних здійснено з посиланням на ст. 625 ЦК України.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні в повному обсязі (з урахуванням збільшення).
Повідомлений належним чином відповідач (про час та місце судового розгляду справи), про що свідчить поштове повідомлення про вручення йому ухвали про відкладення розгляду справи (з повідомленням про час та місце судового розгляду справи з підписом представника про отримання) свого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву не подав, причин невиконання вимог суду не повідомив.
За таких обставин, суд, в порядку ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
З матеріалів справи вбачається.
29 травня 2012 року між сторонами укладено договір № 29 / 05 - 1, за яким постачальник (позивач) зобов'язується передати (поставити) у власність покупця (відповідача), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар.
Найменування товару, що підлягає поставці в силу даного договору - пісок будівельний (п. 2.1.). Загальна кількість товару, що поставляється згідно умов даного договору, визначається загальною кількістю товару вказаного у накладних (п. 2.2.). Покупець здійснює 100% попередню оплату замовленої партії товару, згідно наданого постачальником рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.2.). Покупець зобов'язаний оплатити постачальнику ціну товару, передбачену даним договором (п. 5.5.1.).
У випадку порушення покупцем строків оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожний день такого прострочення до моменту остаточного виконання покупцем умов даного договору (п. 6.2.).
Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2013 року (п. 8.2.)
Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.
Факт поставки товару позивачем на суму 353 447, 50 грн. та отримання його відповідачем підтверджується:
- Видатковими накладними - № РН - 0000552 від 22 серпня 2013 року на суму 63 787, 75 грн., № РН - 0000486 від 4 липня 2013 року на суму 57 000 грн., № РН - 0000490 від 10 липня 2013 року на суму 63 526, 50 грн., № РН - 0000385 від 17 квітня 2013 року на суму 65 763, 75 грн., № РН - 0000386 від 19 квітня 2013 року на суму 65 324, 85 грн. № РН - 0000508 від 30 липня 2013 року на суму 38 044, 65 грн.;
- залізничними накладними - від 22 серпня 2012 року, від 4 липня 2013 року, від 10 липня 2013 року, від 17 квітня 2013 року, від 19 квітня 2013 року, від 26 липня 2013 року;
- податковими накладними, дата оформлення яких та суми співпадають з видатковими накладними.
Крім того, до справи додано акт звірки розрахунків (підписаний позивачем), який відображає розрахунок основного боргу за позовом; претензію № 25 / 06 / 1, направлену позивачем на адресу відповідача з вимогою оплатити борг. Докази направлення претензії подано у справу (повідомлення про вручення поштової кореспонденції з печаткою пошти та фіскальний чек від 25 червня 2014 року № 1668.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір поставки, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.
В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.
З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар та суму 353 447, 50 грн., що підтверджується:
- видатковими накладними - № РН - 0000552 від 22 серпня 2013 року на суму 63 787, 75 грн., № РН - 0000486 від 4 липня 2013 року на суму 57 000 грн., № РН - 0000490 від 10 липня 2013 року на суму 63 526, 50 грн., № РН - 0000385 від 17 квітня 2013 року на суму 65 763, 75 грн., № РН - 0000386 від 19 квітня 2013 року на суму 65 324, 85 грн. № РН - 0000508 від 30 липня 2013 року на суму 38 044, 65 грн.;
- залізничними накладними - від 22 серпня 2012 року, від 4 липня 2013 року, від 10 липня 2013 року, від 17 квітня 2013 року, від 19 квітня 2013 року, від 26 липня 2013 року;
- податковими накладними, дата оформлення яких та суми співпадають з видатковими накладними.
Прийняття товару відповідачем засвідчується його підписом на накладних, а саме - у графі „Отримав". При цьому, в накладних вказано, що отримувачем є відповідач.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається з умов договору покупець зобов'язаний здійснити 100% попередню оплату замовленої партії товару (п. 3.2.). Однак, строк здійснення попередньої оплати у договорі відсутній. За ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. За ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З доданих матеріалів вбачається, що претензія про сплату (вимога) боргу надіслана (пред'явлена відповідачу) згідно штампу пошти 27 червня 2014 року. Отже, враховуючи відсутність у договорі встановленого строку здійснення розрахунків та норми вищевказаних статтей ГПК України, обов'язок оплати товару на всю суму поставки виникає у відповідача через сім днів з моменту пред'явлення претензії - 5 липня 2014 року.
Проте, як вбачається з матеріалів справи оплата станом на час розгляду справи здійснена частково на суму 295 437, 80 грн. (що випливає з позовної заяви). Докази оплати в повному обсязі, в зазначені у законі строки у справі відсутні.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що строки оплати пропущено (докази повної оплати відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить (353 447, 50 грн. - вартість поставленого товару мінус 295 437, 80 грн. часткової оплати) 58 009, 70 грн.
За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги в частині стягнення інфляційних і річних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню в заявленому розмірі, що підтверджується розрахунком. При цьому, судом відмічається. Що розрахунок здійснено за період з 22 серпня 2013 року по 2 липня 2014 року на суму боргу 68 009, 70 грн.; з 3 липня 2014 року по 10 вересня 2014 року на суму боргу 58 009, 70 грн., з урахуванням оплати 2 липня 2014 року на суму 10 000 грн., що є вірним.
Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Враховуючи вказані законодавчі положення, пеня є договірними способом забезпечення зобов'язання, а тому наявність у договорі п. 6.2.., що передбачає застосування пені є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останньої. Проте, позивачем допущено помилку при розрахунку пені за період з 22 серпня 2013 року по 2 липня 2014 року. Так, позивач за названий період нарахував 11 116, 33 грн. пені, в той час як дійсною сумою за даний період є 8 513, 32 грн. Помилка полягає в тому, що позивач не врахував, що з 13 серпня 2013 року по 15 квітня 2014 року облікова ставка НБУ була не 9, 5 %, а 6, 5 %. За решту періодів пеня нарахована вірно.
Таким чином, позов є обгрунтованим, підтвердженим доданими доказами та підлягає задоволенню частково, з покладенням судових витрат на сторони, пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Поділля Трансбуд" (Хмельницька область, м. Кам'янець - Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 37а, ЄДРПОУ 33468780) на користь виробничо - комерційного підприємства „Явір - Ін вест" (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Велика Калинівка, ЄДРПОУ 21319929) 58 099, 70 грн. основного боргу, 11 121, 38 грн. пені, 2 084, 20 грн. 3% річних, 8 993, 27 грн. інфляційних, а також 1 772, 19 грн. судового збору.
В решті позову відмовити.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу (32300, Хмельницька область, м. Кам'янець - Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 37 А).
Судове рішення № 40617891, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 22.09.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 924/1045/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: