Рішення № 40617886, 23.09.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2014 р.Справа № 924/1030/14

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Остер", м. Вінниця

до державного підприємства дослідного господарства "Пасічна", с. Пасічна Старосинявський район

про стягнення 154 467, 62 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача - Коломієць О.С. за довіреністю

від відповідача - Антощук В.Д. за довіреністю

встановив:

Позивач, після остаточного уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 154 467, 62 грн., з яких: 81 000 грн. основна заборгованість, 4 322, 73 - 3% річних, 19 673, 06 грн. штраф, 49 471, 83 грн. втрати, пов'язані з різницею курсу долара. Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на порушення відповідачем умов договору щодо строків здійснення розрахунків за поставлені товари. Стягнення штрафу та курсової різниці обумовлені наявністю відповідних умов договору щодо їх застосування.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні (в заявленому після уточнення розмірі).

Представник відповідача в судовому засіданні та відповідач у письмовому відзиві визнають позов в частині стягнення основного боргу у розмірі 81 000 грн. Щодо стягнення річних відповідач вказує, що розмір останніх, який вказує позивач не є обґрунтованим, оскільки останні розраховані за незрозумілі періоди, а від так річні нараховані з порушенням договірних умов про строки оплати. Застосування п. 2.2. договору щодо стягнення курсової різниці також є необґрунтованим, оскільки позивач при здійсненні таких нарахувань застосовував курс долара станом на 21 березня 2013 року, в той час як правовідносини між сторонами виникли 7 червня 2013 року. Умови ж які передбачені п. 2.2. договору застосовуються до дати платежу (строк оплати встановлений договором), а не до дати пред'явлення позову чи будь - якої іншої дати, що застосовано позивачем. Також, для застосування даного пункту необхідне визначення курсу долара до гривні на момент підписання договору та передачі товару. Однак, курс долара на момент укладення договору не визначався. Зміна умов договору щодо ціни, після укладення договору можлива лише у передбачених законом випадках, які в даних спірних відносинах не настали.

Щодо стягнення штрафу, чітких заперечень відповідач не подав.

Матеріалами справи встановлено.

7 червня 2013 року між сторонами укладено договір № 070601 за яким продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупцю (відповідачу), а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити засоби захисту рослин, міндобрива та насіння с/г культур (товар) у погодженому сторонами асортименті.

Сума договору складається з загальної суми всіх видаткових накладних виданих продавцем покупцю у 2013 році. Кількість, асортимент, ціни на товар то строки його поставки визначаються в додатках до цього договору та / або накладних документах на відпуск товару, які становлять його невід'ємну частину, підпис на яких покупця свідчить про погодження сторонами вартості та кількості товару (п. 1).

Розрахунки за поставлений товар за цим договором здійснюються покупцем наступним чином - покупець здійснює передоплату у розмірі 100 відсотків від загальної вартості товару в безготівковій формі на поточний рахунок продавця не пізніше ніж за 3 банківських дні до моменту поставки товару (п. 2.1.1.).

Вартість товару оплачується на поточний рахунок продавця у національній валюті. На момент підписання даного договору сума вартості товару визначається продавцем за офіційним курсом долар США до гривні на міжбанку. В тому випадку, коли курс долара США на дату платежу (строк оплати встановлений умовами оплати) вищий, ніж курс долара США на день підписання договору, для визначення суми, яка підлягає до сплати сторони використовують формулу підрахунку (вказана у даному пункті) (п. 2.2.).

Передача товару продавцем і прийняття товару покупцем оформляється видатковою накладною, яка підписується представниками сторін, дата оформлення якої вважається датою передачі товару покупцю (п. 2.6.).

За несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф у розмірі 10% від вартості фактично отриманого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України (п. 5.5.).

Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за поставлений товар - до моменту проведення розрахунків (п. 7. 1.).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Договір містить додаток № 1 від 7 червня 2013 року (підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками), яким сторони погодили найменування товару, його кількість та ціну на суму 48 031, 32 грн. Порядок розрахунку встановлено наступний: 18 221, 77 грн. має бути оплачено до 11 червня 2013 року, 29 809, 55 грн. - до 1 листопада 2013 року.

Факт поставки товару позивачем на суму 196 730, 60 грн. та прийняття його відповідачем підтверджується видатковими накладними № РН - 2607002 від 26 липня 2013 року на суму 29 486, 70 грн., № РН - 0807009 від 8 липня 2013 року на суму 42 926, 62 грн., № РН - 2106011 від 21 червня 2013 року на суму 76 285, 96 грн., № РН - 0706010 від 7 червня 2013 року на суму 5 331, 96 грн., № РН - 0706009 від 7 червня 2013 року на суму 42 699, 36 грн. та довіреностями на отримання ТМЦ № 348 від 26 липня 2013 року, № 314 від 8 липня 2013 року, № 288 від 21 червня 2013 року № 259 від 7 червня 2013 року, які видані відповідачем на ім'я особи, вказаної у накладних, підпис якої стоїть навпроти графи - „Отримав". Всі довіреності засвідчені підписом відповідача, скріплені його печаткою та підписані повіреною особою

Всі видаткові накладні підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

Про часткову оплату поставленого товару на суму 115 730, 60 грн. свідчать виписка банку за період з 17 червня 2013 року по 26 травня 2014 року та платіжні доручення від 10 липня 2014 року № 566 на суму 2 000 грн., та від 2 вересня 2014 року № 140 на суму 25 000 грн. (відповідно даних накладних судом прийнято зменшення позовних вимог в частині основного боргу).

Поряд з тим, до справи додано:

- претензію позивача, направлену на адресу відповідача з вимогою оплати боргу протягом 7 днів з моменту одержання з доказами направлення (опис кореспонденції з штампом пошти);

- розрахунки заборгованості станом на 30 червня 2014 року та 30 вересня 2014 року

- доні про курси валют на 12.05.14 року, 07.06.14 року, 25.06.2014 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір купівлі - продажу, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар та суму 196 730, 60 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН - 2607002 від 26 липня 2013 року на суму 29 486, 70 грн., № РН - 0807009 від 8 липня 2013 року на суму 42 926, 62 грн., № РН - 2106011 від 21 червня 2013 року на суму 76 285, 96 грн., № РН - 0706010 від 7 червня 2013 року на суму 5 331, 96 грн., № РН - 0706009 від 7 червня 2013 року на суму 42 699, 36 грн. Прийняття товару відповідачем засвідчується його (його представника по довіреностях на отримання мат. цінностей) підписом на накладних.

Як вбачається з перших двох поставок, здійснених 7 червня 2013 року, за накладними № 0706010 та 0706009 від 7 червня 2013 року, передача товару за ними (поставками) здійснювалась на підставі додатку до договору № 1, оскільки найменування товару та його вартість (як у додатку так і у накладних) співпадають. Поставка за рештою накладних здійснена на підставі, безпосередньо основного договору (про що вказано в накладних), зокрема п. 1, де зазначено, що накладні є додатками до договору.

Таким чином, обов'язок оплати товару, поставка якого відбулася 7 червня 2013 року (за додатком) виникає 11 червня 2013 року на суму 18 221, 77 грн. і 1 листопада 2013 року на суму 29 809, 55 грн. Обов'язок оплати решти поставок виникає за три дні до моменту поставки (п. 2.1.1. договору), а саме: 17 червня 2013 року за накладною від 21 червня 2013 року, 4 липня 2013 року за накладною від 8 липня 2013 року, 22 липня 2013 року за накладною від 26 липня 2013 року.

За таких обставин, станом на 22 липня 2013 року (обов'язок оплати останньої поставки) вартість всього поставленого товару відповідачу повинен був бути оплачений у повному обсязі.

Проте, як вбачається з матеріалів справи оплата проведена частково на суму 115 730, 60 грн., про що свідчать виписка банку за період з 17 червня 2013 року по 26 травня 2014 року та платіжні доручення від 10 липня 2014 року № 566 на суму 2 000 грн., та від 2 вересня 2014 року № 140 на суму 25 000 грн. Докази оплати в повному обсязі, в зазначені у договорі строки у справі відсутні.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строки оплати пропущено (докази повної оплати відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить (196 730, 60 грн. - вартість поставленого товару мінус 115 730, 60 грн. часткової оплати) 81 000 грн.

За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги в частині стягнення річних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню в заявленому розмірі, що підтверджується розрахунком. При цьому, судом відмічається, що розрахунок проведено за період, починаючи з першого дня прострочення за першою поставкою (07.06.13 року) до 9 липня 2014 року. У період включено підперіоди - проміжки між частковими оплатами та враховуючи величини заборгованості, включаючи наступні поставки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вказані законодавчі положення, штраф є договірним способом забезпечення зобов'язання, а тому наявність у договорі п. 5.5. що передбачає застосування штрафу (при цьому, достатньо факту прострочення) є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останнього. Розмір підтверджується поданим розрахунком, здійсненим відповідно до п. 5.5. договору на розмір вартості фактично отриманого товару - 196 730, 6 грн.

Відносно вимог про стягнення різниці на курсі долара, судом враховується таке. Зазначена вимога заявлена на підставі п. 2.2. договору № 070601, де зазначено, що вартість товару оплачується на поточний рахунок продавця у національній валюті. На момент підписання даного договору сума вартості товару визначається продавцем за офіційним курсом долара США до гривні на міжбанку. В тому випадку, коли курс долара США на дату платежу (строк оплати встановлений умовами оплати) вищий, ніж курс долара США на день підписання договору, для визначення суми, яка підлягає до сплати сторони використовують формулу підрахунку (вказана у даному пункті).

Проаналізувавши вказаний пункт, судом зазначається, що для його застосування необхідна умова - визначення у договорі суми вартості товару за офіційним курсом долара США до гривні (ринкова вартість в гривнях плюс еквівалент в доларах). Проте, як вбачається з матеріалів справи, а ні у договорі, а ні у додатку вартість товару у прив'язці до долара США не зазначена (оскільки вартість зазначена в тому числі у накладних, які оформлялись не на день укладення договору). Накладні, які оформлялись у день укладення договору також не містять вираження ціни в іноземній валюті. Таким чином, порівняння вартості товару на день підписання договору з його вартість на день платежу є неможливим, в зв'язку з чим застосування п. 2.2. виключається. Отже позов в цій частині необгрунтований.

Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню частково. Судові витрати покладаються на сторони, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства „Дослідне господарство „Пасічна" (Хмельницька область, Старосинявський район, с. Пасічна, вул. Радгоспна, 3, р / р 26000478889001 в КБ „ПриватБанк", МФО 315405, код 00704391) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Остер" (м. Вінниця, вул. Келецька, 111 / 185, р / р 2600416545 у Вінницькій ОД АППБ „Аваль", МФО 302247) 81 000 грн. основного боргу, 4 322, 73 грн. 3% річних, 19 673, 06 грн. штрафу, а також 2 642, 60 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу

3 - відповідачу