Постанова № 40615852, 23.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 р. Справа № 804/7881/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. при секретаріКанівець К.В. за участю: представника позивача представника відповідача Трегуб Ю.Є. Чохеля Т.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Унірем-Сервіс" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових порвідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Унірем-Сервіс» (далі-ТОВ «Унірем-Сервіс», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі-Верхньодніпровська ОДПІ, відповідач) щодо визнання протиправними та скасування податкових порвідомлень-рішень №0000872201 від 14.05.2014р. та №0000862201 від 14.05.2014р.

Представник позивача, позов підтримала та надала пояснення, аналогічні доводам викладеним у позовній заяві.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача. Так, на письмову вимогу перевіряючого (лист №907/10/22-215 від 02.04.2014р) ТОВ «Унірем-Сервіс» надало копії документів щодо взаємовідносин з підприємством ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй», проте на думку позивача, відповідачем надані документи не були вивчені та прийняті до уваги. Позивач зазначає, що реальність проведених господарських операцій підтверджується наданими на запит податкового органу первинними документами та фотографіями реально встановленої охоронної сигналізації та спростовує висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, на підставі якого були винесені оскаржувані податкові повідомлення- рішення.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позиція відповідача полягає у правомірності дій Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області. Так, відповідач зазначає, що у позивача відсутні відсутності правові підстави та документальне підтвердження щодо реальності господарських операцій між ТОВ «ТБК «Фаворі - Строй» та ТОВ «Унірем-Сервіс», оскільки фактично використовані у господарській діяльності послуги (монтаж охоронної сигналізації) були отримані від невстановлених осіб без укладання будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження оплати за нього.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, мотивуючи це наступним.

На підставі наказу Верхньодніпровської ОДПІ від 16.04.2014р. №364 та на виконання вимог постанови слідчого з ОВС СФ ФР Ленінського ОДПІ у м.Луганську ГУ Міндоходів Луганської області про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Унірем-Сервіс» (код ЄДРПОУ 36442090) по взаємовідносинам з ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» (код ЄДРПОУ 38251558), працівниками Верхньодніпровської ОДПІ було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Унірем -Сервіс», по взаємовідносинам з ТОВ ТБК «Фаворі-Строй» за період з 01.01.2013р по 01.03.2014 р.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено Акт № 440/222-36442090 від 28.04.2014р. (далі-акт перевірки), у якому встановлено порушення ТОВ «Унірем-Сервіс»:

-п.п. 14.1.27, п. 14.1 ст. 14, п.п. 137.10 ст. 137, п.п. 135.5.4 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено валовий дохід всього в сумі 3623,46 грн., в т.ч. за 4 квартал 2013 року. На порушення п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість одержаних товарів та послуг на загальну суму 3019,55 грн., в тому числі за 4 кв. 2013 р. - 3 019,55 грн. В результаті чього підприємством занижено податок на прибуток всього в сумі 1262,17 грн., в т.ч. за 4 квартал 2013 року 1262,17 грн.

-ст. 22, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 ПК України - підприємством завищено податковий кредит на суму ПДВ згідно по взаємовідносинах з ТОВ ТБК «Фаворі-Строй» в загальній сумі 603,91 грн., в т.ч. за листопад 2013 р. - 603,91 грн.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновки Верхньодніпровської ОДПІ щодо порушення ТОВ «Унірем-Сервіс» податкового законодавства обгрунтовані наступним.

Згідно наданих до перевірки первинних документів та даних бухгалтерського обліку за період з 01.01.2013 року по 01.03.2014 року встановлено, що взаємовідносини ТОВ «Унірем-Сервіс» із ТОВ ТБК «Фаворі-строй» фактично відбувались у листопаді 2013 року.

Для проведення перевірки по господарських відносинах з ТОВ ТБК «Фаворі-строй» за період з 01.01.2013р. по 01.03.2014р. ТОВ "Уніврем-Сервіс", на запит Верхньодніпровської ОДПІ від 02.04.2013р. №907/10/15-024 було надано такі первинні документи (завірені копії документів): реєстр отриманих податкових накладних, акти виконаних робіт, копії паспортів про реєстрацію права власності, довідка про кількість працівників, підрядний договір, згідно з яким у періоді, який перевірявся, ТОВ "Унірем-Сервіс " та ТОВ ТБК «Фаворі-строй» уклали підрядний договір від 06.11.2013р. за № 06/11.

Відповідно до укладеного договору ТОВ «Унірем-Сервіс» (Замовник) доручає, а ТОВ ТБК «Фаворі-строй» (Підрядник) приймає на себе виконання робіт власними та залученими силами робіт з монтажу охоронної сигналізації у приміщеннях за адресою: Дніпропетровська область, смт Щорськ, вул. Виконкомівська, 29-а.

В рахунок оплати отриманих послуг за листопад 2013р. у відповідності до договору підряду №06/11 від 06.11.2013р. ТОВ «Унірем-Сервіс» був здійснений платіж п/п №344 від 07.11.2013р. в сумі 3623, 46 грн., що відображено позивачем в бухгалтерському обліку на рахунку 6852 та у податковому кредиті податкової декларації податку на додану вартість за грудень 2013 р.

Верхньодніпровською ОДПІ отримано постанову слідчого з ОБС СВ ФР Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області капітана податкової міліції Овчарова К.В. по кримінальному провадженні № 32014130110000032 від 19.03.2014 року за фактом реєстрації невстановленими особами на ім'я гр. ОСОБА_6 ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» без мети здійснення підприємницької діяльності, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що у 26.06.2012 року гр. ОСОБА_6 на прохання раніше не відомих осіб за грошову винагороду зареєструвала на своє ім'я ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» (код 38251558, знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська), без мети здійснення фінансово-господарської діяльності.

З показань гр. ОСОБА_6 встановлено, що вона не має відношення до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй». Фінансово-господарські документи (договори) від імені ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» та податкову звітність не підписувала. Нікому довіреності на ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» від свого імені як керівника підприємства не виписувала. Розрахункові рахунки для ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» не відкривала. Де знаходяться всі реєстраційні, бухгалтерські та податкові документи з печаткою ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» гр. ОСОБА_6 не відомо.

Тим самим невстановлені особи використовуючи реєстраційні документи, печатку та розрахункові рахунки ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» здійснювали протиправну діяльність пов'язану з неправомірним завищенням податкового кредиту підприємствам «реального сектору економіки» з метою ухилення від сплати податків.

ТОВ «Унірем сервіс» не надало до перевірки підтверджуючі документи відносно приймання товару, оприбуткування на складі та списання зі складу товару, що використовувався при монтажу ТОВ «ТБК«Фаворі-Строй».

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про те, що у ТОВ «Унірем-сервіс» відсутня база оподаткування податком на додану вартість операцій з постачальником ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» в розумінні ст. 22, ст. 185 Податкового Кодексу України.

Не погодившись із змістом вищевказаного акту перевірки, позивачем було направлено до податкового органу заперечення за вих. №21 від 05.05.2014р.

У відповідь на звернення ТОВ «Унірем-Сервіс» Верхньодніпровська ОДПІ направила лист за вих. №116910/22-215 від 07.05.2014р., яким заперечення залишено без задоволення.

На підставі акту перевірки Верхньодніпровською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000872201 від 14.05.2014р., яким збільшено грошове зобов'язання ТОВ «Унірем-Сервіс» за основним платежем на суму 1262, 00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 631, 00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000862201 від 14.05.2014р., яким збільшено грошове зобов'язання ТОВ «Унірем-Сервіс» за основним платежем на суму 604, 00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 302, 00 грн.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України ж передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України, встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статею 36 Податкового кодексу України встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити та задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку та строки визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає за кожним податком і збором.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).

Згідно із п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України - собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою подальшого їх використання у господарській діяльності.

На підтвердження факту реальності договору №06/11 від 06.11.2013р., укладеного між ТОВ «Унірем-Сервіс» та ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй», позивачем надано до суду копії зазначеного договору, Акт прийняття виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року №1 та податкову накладну №3001 від 07.12.2013р. на суму 3623, 46 грн.

Суд критично оцінює доводи відповідача з приводу відсутності у ТОВ «Унірем-Сервіс» документів, що підтверджують приймання, оприбуткування на складі та списання товару, який використовувся ТОВ «ТБК«Фаворі-Строй» при здійсненні монтажних робіт охоронної сигналізації, оскільки у Акті №1 прийняття виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року зазначений перелік та вартість встановленого підрядником обладнання при виконанні монтажних робіт.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які підтверджують реальність господарських відносин між позивачем з ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй».

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 204 Цивільного кодексу України та статтею 207 Господарського кодексу України закріплено принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого будь-який правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Слід мати на увазі, що в розумінні Цивільного та Господарського кодексів України необхідною умовою для висновку про нікчемність правочину є докази наміру сторін на протизаконний результат. При цьому намір юридичної особи визначається умислом особи, яка підписала відповідний договір.

В Акті не наведено інформації про наявність судових рішень щодо визнання укладеного між ТОВ «Унірем-Сервіс» та ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» правочину недійсним як з боку його учасників, так і з боку третіх осіб.

Фактично висновки державного податкового органу щодо допущених ТОВ «Унірем-Сервіс» порушень податкового законодавства засновані на висновках проведеного досудового розслідування у рамках кримінального провадження №32014130110000032 від 19.03.2014р., порушеного постановою слідчого ОБС СВ ФР у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області капітана податкової міліції Овчарова К.В. за фактом реєстрації невстановленими особами на ім'я гр. ОСОБА_6 ТОВ «ТБК» «Фаворі-Строй» без мети здійснення підприємницької діяльності за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України.

Так, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили (п. 86.9 Податкового кодексу України).

Посилання відповідача на порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва відносно контрагента позивача за ознаками складу злочину, передбаченого частиною другою ст. 205 Кримінального кодексу України не може бути доказом на спростування факту реального виконання господарської операції, оскільки постанова слідчого з ОБС СВ ФР Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області капітана податкової міліції Овчарова К.В. не містить жодного посилання на господарські відносини з позивачем, або на рішення суду, яким договір, укладений між ТОВ «Унірем-Сервіс» та ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй», визнано нікчемними.

Так, порушення кримінального провадження відносно контрагента позивача не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки норма частини четвертої ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до відповідальності), а не щодо інших осіб.

Крім того, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України надано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Органи державної податкової служби у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірним та скасувати податкові повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0000872201 від 14.05.2014р. та №0000862201 від 14.05.2014р.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01 липня 2014 року

Суддя Р.А. Барановський