Постанова № 40615064, 11.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2014 р. Справа№ 910/4335/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

секретар Бутакова О.Ю.

за участю представників:

від позивача: Різунов Р.С. (представник за довіреністю)

від відповідача: Рогожа К.І. (представник за довіреністю)

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

на рішення господарського суду міста Києва

від 14.05.2014 р.

у справі №910/4335/14 (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА"

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

за участю третьої особа-1: ОСОБА_4,

третьої особи-2: ТОВ "ТЕК "МГ-Транс"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 121715,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПРОВІДНА" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 121715,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування власнику майна, пошкодженого при дорожньо-транспортній пригоді, винним у якій визнано водія автомобіля, який застрахований відповідачем, отримав в силу приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України в межах виплаченого відшкодування право зворотної вимоги до відповідальної за збитки особи, якою є відповідач як страховик цивільної відповідальності винної у ДТП особи. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити регресну виплату.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2014 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 та ТОВ "ТЕК "МГ-Транс".

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.05.2014 року у справі №910/4335/14 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" суму страхового відшкодування у розмірі 121715 (сто двадцять одна тисяча сімсот п'ятнадцять) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2434 (дві тисячі чотириста тридцять чотири) грн. 30 коп.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2014 року у справі №910/4335/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 121715,00 грн. відмовити у повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тищенко О.В., Зубець Л.П.) від 12.06.2014 р. апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2014 року у справі №910/4335/14 прийнято до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 22.07.2014 р.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тищенко О.В., Сулім В.В.) від 22.07.2014 р. апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2014 року у справі №910/4335/14 прийнято до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 22.07.2014 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тищенко О.В., Сулім В.В.) від 22.07.2014 р. у справі №910/4335/14 розгляд справи відкладено на 11.09.2014 р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 р. змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) від 11.09.2014 р. апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2014 року у справі №910/4335/14 прийнято до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 11.09.2014 р.

В судове засідання апеляційної інстанції представники третіх осіб не з'явилися.

Оскільки явка представників сторін, третіх осіб у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін, третіх осіб про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представників третіх осіб.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2014 року у справі №910/4335/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2014 року у справі №910/4335/14 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

27.12.2011 р. між ПАТ "Страхова компанія "ПРОВІДНА", як страховиком, та ПІІ "Лукойл-Україна", як страхувальником, був укладений Договір добровільного страхування майна юридичних осіб №11/1127861/9047/11 (надалі - Договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника згідно переліку застрахованого майна, включаючи АЗС ПІІ "Лукойл-Україна", яка знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Бажана Миколи, 2. Вигодонабувачем за Договором є страхувальник.

10.12.2012 р. в м. Києві по проспекту Бажана, 2 (на території АЗС "Лукойл") відбулась ДТП за участю ОСОБА_4, яка керуючи транспортним засобом Jeep Compass, д.н. НОМЕР_1 (цивільно-правова відповідальність якої застрахована в ПрАТ СК "АХА Страхування" згідно полісу №АЕ/0531801, а також договору добровільного страхування ЦВ №158681Гдго/12к-03), розпочала рух, не переконавшись що це буде безпечно, не витягнувши шланг з бензобаку, що призвело до пошкодження заправних колонок №№1, 2, які належать ПІІ "Лукойл" та застраховані позивачем.

Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою №9121863 від 03.01.2013р., виданою відділом Державтоінспекції.

Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 01.02.2013 по справі № 3-9737/12 (якою ОСОБА_4 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення) ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України.

На підставі страхового акту №1001/11/39692/1/97159 від 28.05.2013 р., у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування визначеного вказаним актом, заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, рахунку-фактури ТОВ "Комплекс інженерінг" № 2531 позивач на виконання своїх зобов'язань за Договором здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП шляхом виплати ПІІ "Лукойл-Україна" коштів у сумі 121715,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0039919 від 14.08.2013 р.

Виходячи зі змісту ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Дарницького районного суду м. Києва від 01.02.2013 р. у справі №3-9737/12 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Jeep Compass, д.н. НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди ПІІ "Лукойл-Україна", знаходився під керуванням ОСОБА_4.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Jeep Compass, д.н. НОМЕР_1 встановлена у судовому порядку.

Колегією суддів встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Jeep Compass, д.н. НОМЕР_1, застрахована приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №158681Гдго/12к-03.

Вказаним договором (поліс №АЕ/0531801) передбачено, що франшиза становить 0,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50000,00 грн.

Пунктом 35.1 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно п. 36.2 ст. 36 наведеного Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. За змістом ст. 34 вказаного Закону розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром, визнання яких містяться в п. 2 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1998 р. №8 та Положенні щодо укладення угоди на проведення експертної оцінки майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 08.01.1998 р. №16.

Як вбачається зі звіту вих. №01/59 від 15.04.2013 р. про незалежну оцінку вартості матеріального збитку завданого майну ТОВ "Експертум-АБЕ", вартість проведення відновлювальних ремонтних робіт складає 121715,00 грн., а вартість матеріального збитку з урахуванням зносу становить 110048,48 грн. (стор.№9 Звіту). Відповідно до Звіту власником пошкодженого майна є ПІІ "Лукойл" на підставі свідоцтва про право власності, яке зазначено в додатках до звіту та є його невід'ємною частиною, а також підтверджує належність об'єкту оцінки до звіту (свідоцтво приєднано до позовної заяви під додатком №7).

Акт приймання виконаних будівельних робіт про заміну ПРК на АЗС "Лукойл" в м. Києві на просп. Бажана, 2 наданий ТОВ "Комплекс Інженерінг" та платіжне доручення ПІІ "Лукойл" №232249 від 03.04.2013 щодо оплати послуг ТОВ "Комплекс Інженерінг" підтверджує реальні збитки, понесені ПІІ "Лукойл" в сумі 125825,33 грн., які були перераховані ТОВ "Комплекс Інженерінг" за встановлення нової ПРК.

Як зазначеного з дефектного акту від 11.12.2012 р., складеного ТОВ "Комплекс Інженерінг" щодо пошкодженого майна АЗС "Лукойл" за адресою: м. Київ, просп. Бажана, 2, ремонт ПРК - недоцільний, а ПРК - підлягає заміні.

Як вбачається з матеріалів справи, після огляду ПРК ТОВ "Комплекс Інженерінг" для забезпечення безперебійної роботи АЗС пошкоджену ПКР було демонтовано та доставлено за адресою: м. Бориспіль, вул. Північна, 4 для зберігання, де її оглянуто представниками СК "Провідна" та ПІІ "Лукойл", про що складено акт №396/92 від 18.12.2012 р., а потім там же було оглянуто експертом ТОВ "Експертум-АБЕ" та складено звіт вих.№01/59.

Отже, доказами, що підтверджують обґрунтованість розміру витрат, понесених позивачем у зв'язку з виплатою ПІІ "Лукойл" страхового відшкодування в розмірі 121715,00 грн. є платіжне доручення №0039919 від 14.08.2013 р., яке є реальним підтвердженням фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, звіт вих.№01/59 від 15.04.2013 р. ТОВ "Експертум-АБЕ" згідно якого вартість проведення відновлювальних ремонтних робіт складає 121715,00 грн., дефектний акт від 11.12.2012 р. складений ТОВ "Комплекс Інженерінг" згідно якого ремонт ПРК - недоцільний, а ПРК - підлягає заміні, акт приймання виконаних будівельних робіт наданий ТОВ "Комплекс Інженерінг", локальний кошторис, договір №13/51 від 21.01.2013 р. щодо ремонту ПРК, платіжне доручення ПІІ "Лукойл" №232249 від 03.04.2013 р. щодо оплати послуг ТОВ "Комплекс Інженерінг".

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що наданий відповідачем звіт про розмір матеріального збитку (згідно якого розмір матеріального збитку, завданого власнику паливо розподільної колонки, яка постраждала внаслідок ДТП, становить 82109,52 грн.) не є належним доказом на підтвердження обґрунтованості розміру понесених позивачем витрат, оскільки з даного звіту неможливо встановити належність об'єкту оцінки до звіту проведеного відповідачем (через два роки після ДТП), неможливо встановити яка саме ПРК оцінювалась, де вона знаходилась в день оцінки, яким чином складався акт огляду (фактично без огляду пошкодженого майна), а також, яким чином проводилась оцінка взагалі, оскільки відповідач не має жодних правових відносин з ПІІ "Лукойл".

Верховним Судом України у листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість заміни пошкодженого майна складає 125825,33 грн. та позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 121715,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0039919 від 14.08.2013.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент направлення заяви) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 90 днів з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

21.11.2013 р. для досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з вимогою в порядку регресу №244-ПР. Проте відповідачем дана вимога не виконана.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Виходячи зі змісту статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідні положення встановлені також в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 121715,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2014 року у справі №910/4335/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/4335/14 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко