Рішення № 40614868, 03.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13758/14 03.09.14

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Управління культури туризму та охорони культурної спадщини Оболонської у м. Києві державної адміністрації

про стягнення 38 065,62 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

від позивача: Успенський С.О. дов. №155/1/23-6017 від 31.12.2013

від відповідача: Рибалко М.С. дов. №04-2/7-Д від 16.07.2014

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Управління культури туризму та охорони культурної спадщини Оболонської у м. Києві державної адміністрації про стягнення 38 065,62 грн., крім того просив судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів №1819 від 22.09.2011 позивач надав послуги з теплопостачання та технічного обслуговування, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 33 049,43 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 702,88 грн., інфляційних у розмірі 2 957,25 грн. та 3% річних у розмірі 356,06 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2014 порушено провадження у справі №910/13758/14 та призначено розгляд справи на 04.08.2014.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 04.08.2014 справу було передано в провадження судді Якименку М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2014 суддя Якименко М.М. прийняв справу №910/13758/14 до свого провадження та призначив судове засідання на 03.09.2014 року.

У зв'язку з поверненням судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 справу №910/13758/14 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №910/13758/14 до свого провадження.

01.09.2014 Позивач через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій просить суд стягнути 42 856,58 грн., з яких: 34 671,87 грн. - основний борг, 2 502,47 грн. - пеня, 3 383,16 грн. - інфляційні та 472,08 грн. - 3 % річних.

Дослідивши в судовому засіданні, подану позивачем заяви, суд задовольняє вказану заяву з огляду на таке.

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки збільшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є: 42 856,58 грн., з яких: 34 671,87 грн. - основний борг, 2 502,47 грн. - пеня, 3 383,16 грн. - інфляційні та 472,08 грн. - 3 % річних.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 03.09.2014, з'явився, надав пояснення по справі, просив задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 03.09.2014, з'явився, надав пояснення по справі, просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/13758/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.09.2014. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

22.09.2011 між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (надалі - Підприємство, Позивач) та Управлінням культури туризму та охорони культурної спадщини Оболонської у м. Києві державної адміністрації (надалі - Споживач, Відповідач) було укладено Договір №1819 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою вул. Героїв Дніпра 14, літ Г (Дитяча музична школа №36).

Згідно до п. 2.3.7 Договору за несвоєчасну сплату передбачених цим Договором нарахувань споживач на користь Підприємства сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу.

Додатком №2 до Договору сторони погодили порядок розрахунків за теплову енергію, що споживається.

Згідно з п. 2 Додатку №2 до Договору абонент щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у Підприємства акт звірки на початок розрахункового періоду, розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

Пунктом 3 Додатку №2 до Договору сторони погодили, що сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами абонент виконує не пізніше 23 числа поточного місяця.

На виконання умов Договору у період з вересня 2013 року по липень 2014 року позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 35 070,62 грн., що підтверджується актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування за спірний період.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 34 671,87 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов Договору у період з вересня 2013 року по липень 2014 року позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 35 070,62 грн., що підтверджується актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування за спірний період.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3 Додатку №2 до Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане не пізніше 23 числа поточного місяця.

Із матеріалів справи (акти звіряння за період з вересня 2013 року по липень 2014 року) вбачається, що відповідачем було частково погашено заборгованість за надані позивачем послуги на суму 398,75 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 34 671,87 грн., а з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3 Додатку №2 до Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 34 671,87 грн. на підставі Договору за надані послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Управління культури туризму та охорони культурної спадщини Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації у відзиві на позовну заяву зазначила, що несплата за отримані послуги відбулася у зв'язку із не фінансуванням з державного бюджету, проте наведена обставина не є такою, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги КП "Київжитлоспецексплуатація" про стягнення з Управління культури туризму та охорони культурної спадщини Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації заборгованості у розмірі 34 671,87 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 502,47 грн., інфляційних у розмірі 3 383,16 грн. та 3% річних у розмірі 472,08 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з вересня 2013 р. по липень 2014 р. по кожному платежу окремо.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Пунктом 2.3.7 Договору встановлено, що за несвоєчасну сплату передбачених цим договором нарахувань абонент на користь Дирекції сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період внесення платежу.

Суд перевірив та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання у загальний період з вересня 2013 р. по липень 2014 р. у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунком інфляційних та 3% річних.

За таких обставин, позовні вимоги КП "Київжитлоспецексплуатація" про стягнення з Управління культури ткризму та охорони культурної спадщини Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації заборгованості у розмірі 34 671,87 грн., пені у розмірі 2 502,47 грн., інфляційних у розмірі 3 383,16 грн. та 3% річних у розмірі 472,08 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення судом в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління культури туризму та охорони культурної спадщини Оболонської у м. Києві державної адміністрації (04205, м. Київ, просп. Оболонський, 16, код ЄДРПОУ 37445495) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А код ЄДРПОУ 03366500) заборгованість по сплаті орендних платежів у розмірі 34 671 (тридцять чотири тисячі шістсот сімдесят одна) грн. 87 коп., пеню у розмірі 2 502 (дві тисячі п'ятсот дві) грн. 47 коп., інфляційні у розмірі 3 383 (три тисячі триста вісімдесят три) грн. 16 коп., 3% річних у розмірі 472 (чотириста сімдесят дві) грн. 08 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Дата складання повного рішення 16.09.2014.

Суддя Митрохіна А.В.