Вирок № 40614189, 25.09.2014, Печенізький районний суд Харківської області

Справа № 633/273/14-к

провадження № 1-кп/633/29/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014р. смт. Печеніги

Печенізький районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Смирнова В.А.

за участю секретаря судових засідань- Ріпа І.В.

за участю прокурора -Шуляка О.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника обвинуваченого -адвоката- ОСОБА_3

потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Печеніги кримінальне провадження № 12013220440002038 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мартове, Печенізького району Харківської області, громадянина України, освіта середня, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого громадським інспектором в Управлінні охорони використання водних біоресурсів та регулювання рибальства в Харківській області, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,

В С Т А Н О В И В:

28 липня 2012 року близько 14 години ОСОБА_1 керував, моторною шлюпкою типа «Южанка», яка відноситься до маломірних судів, без реєстраційних номерів, яка належить йому на праві приватної власності, на якій він рухався по Печенізькому водосховищу, в районі урочища «Шхери» зі швидкістю близько 50 км/годину.

Рухаючись прямолінійно ОСОБА_1, відповідно до висновку судової інженерно-технічної експертизи № 4988 від 18.06.2014р., порушив вимоги п.7.5,7,7 Правил охорони життя людей на водних об'єктах України, а також п. 3.1,3.13,4.2,5.1,5.2.1,5.5,9.6.5 ч.1 Правил користування водними об'єктами для плавання на маломірних ( малих) судах Харківської області, а також п.33, 39 Порядку ведення Державного судного реєстру України і Судної книги України, не переконався, що він рухається безпечно, не створюючи перешкод іншим особам та допустив зіткнення з резиновою шлюпкою, яка стояла на місці на відстані близько 150 м від берега.

Внаслідок нещасного випадку пасажиру резинової шлюпки «Омега -2» ОСОБА_2, відповідно до висновку судової-медичної експертизи № 145-Ч/14 від 21.05.2014 року спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійного перелому тіла 11-го грудного позвонка, закритий розрив лобкового сімфіза, розрив крижово-повздошних зчленувань з обох сторін, перелом заднього відділу правої повздошної кістки, синець крижово-поясничної ділянки. Порушення вимог п.7.7 Правил охорони життя людей на водних об'єктах України та п. 5.5., 9.6.5 ч. І Правил користування водними об'єктами для плавання на маломірних ( малих) судах Харківської області ОСОБА_1, відповідно до висновку судової інженерно- технічної експертизи № 4988 від 18.06.2014 р. перебувають у прямому причинному зв'язку з подією та наслідками що наступили.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128КК України, визнав повністю та пояснив, що дійсно вчинив дане правопорушення при викладених вище обставинах.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам судового провадження положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до вимог ч.3,4 ст. 349 КПК України.

Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 та кваліфікує його дії в рамках пред'явленого обвинувачення за ст. 128КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, особу винного та обставини які пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_1 є злочином невеликої тяжкості. ОСОБА_1 раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, за місцем проживання характеризується позитивно, на даний час працює громадським інспектором в Управлінні охорони використання водних біоресурсів та регулювання рибальства в Харківській області, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

В якості обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, на підставі ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування завданого збитку, надання допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 на підставі ст. 67 КК України, судом не виявлено.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заявили клопотання про застосування до нього амністії, оскільки ОСОБА_1 має на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, вчинив кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, повністю визнає свою вину, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував протии звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році». Потерпілий у судовому засіданні не заперечував протии застосування до обвинуваченого Закону України «Про амністію у 2014 році».

Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені відвідбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні"амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

19.04.2014 р. набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 р. №1185-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п."в" ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, підлягають особи, які на момент вчинення злочину не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

З матеріалів кримінального провадження: свідоцтв про народження серії НОМЕР_1, виданого Мартівською сільською радою Печенізького району Харківської області 10.10.1999р., та свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Мартівською сільською радою Печенізького району Харківської області 19.09.2008 р., вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 на момент вчинення злочину мав і має на утриманні сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, вперше вчинив кримінальне правопорушення , яке не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення він вчинив 28 липня 2012 р., тобто до дня набрання чинності (19 квітня 2014р.) Закону України «Про амністію у 2014 році». Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений визнає повністю, щиро кається у вчиненому.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 амністії, передбачених ст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_1наслідки застосування амністії, а саме: у разі застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років амністія до нього не може бути застосована.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди суд не розглядає, так як ОСОБА_2 в підготовчій частині судового засідання відмовився від позову та надав суду відповідну заяву, в якій вказав, що моральних та матеріальних претензій до ОСОБА_1 не має.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1. в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Долю процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 85,86 КК України, ст. 3 ЗУ "Про застосування амністії в Україні", п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 200 (двісті) годин.

На підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання.

Речові докази по справі- медичну картку № 2439 на ім'я ОСОБА_2; рентген знімки у кількості 14 (чотирнадцять) одиниць;історію хвороби ОСОБА_2, вилучену з Чугуївської ЦРЛ - які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2 - залишити ОСОБА_2 - як законному власнику.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави - код доходів 24060300, р/р № 31113115700406, код отримувача 37519896, МФО 851011, УДКС України в Печенізькому районі Харківської області процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 2460(дві тисячі чотириста шістдесят) грн. 00коп.

Цивільний позов ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Печенізький районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилаєтьсяу часнику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя : В.А. Смирнов