Ухвала суду № 40612251, 16.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 р.Справа № 818/1762/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2014р. по справі № 818/1762/14

за позовом Аграрного підприємства "Інтер"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Аграрне підприємство "Інтер" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у здійсненні реєстрації за поданою реєстраційною заявою форма 1-ПДВ від 10.06.2014 № 368;

- зобов'язати відповідача вчинити дії, а саме - здійснити реєстрацію позивача у Реєстрі платників податку на додану вартість за поданою реєстраційною заявою форма 1-ПДВ від 10.06.2014 реєстраційний № 368.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2014р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Інтер" задоволено частково. Визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області у здійсненні реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Інтер" у Реєстрі платників податку на додану вартість за поданою реєстраційною заявою форма 1-ПДВ від 10.06.2014 № 368. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області повторно розглянути реєстраційну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Інтер" форма 1-ПДВ від 10.06.2014р. № 368. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2014р. в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Аграрне підприємство "Інтер" є юридичною особою, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

10 червня 2014 року позивачем до ДПІ у м. Сумах була подана реєстраційна заява платника податку на додану вартість № 368.

За результатами розгляду вказаної реєстраційної заяви ДПІ у м. Сумах направила на адресу ТОВ "Аграрне підприємство "Інтер" лист від 16 червня 2014 року № 32187/10/18-19-18-02-55 (а.с. 8), в якому було зазначено, що в реєстраційній заяві платника податку на додану вартість 1-ПДВ вказані неповні дані, а саме: у розділі 8 вказані недостовірні дані щодо чисельності працівників, оскільки позивачем до контролюючого органу не подано таблицю 1 додатка 4 "Нарахування єдиного внеску" звітності про суми нарахованої заробітної плати працівників, яка подається до 20 числа щомісяця.

Реєстраційну заяву платника податку на додану вартість 1-ПДВ відповідачем залишено без виконання та було запропоновано подати нову реєстраційну заяву платника податку на додану вартість з повними даними.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо не реєстрації позивача платником податку на додану вартість. Крім того, суд першої інстанції не вбачає законних та обґрунтованих підстав для пропозиції позивачу надати нову заяву про реєстрацію.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржується.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року №1394 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.11.2011 року за №1369/20107 (далі - Положення №1394).

Згідно із п. 181.1. ст. 181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Відповідно до п.182.1 ст.182 Податкового кодексу України, якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

В силу п.183.1 ст.183 Податкового кодексу України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Згідно з п.183.7 ст.183 Податкового кодексу України заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Відповідно до п. 183.8. ст. 183 Полаткового Кодексу контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу.

Податковим кодексом України визначений перелік підстав на підставі яких податковий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ та зазначений перелік є вичерпним.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що реєстраційна заява платника податку на додану вартість, складена за формою №1-ПДВ та заповнена відповідно до вимог п.182.1 ст.182 Податкового Кодексу України, Положення №26.

Як вбачається з матеріалів справи податковим органом не було встановлено здійснення ТОВ "Аграрне підприємство "Інтер" постачання товарів/послуг передбаченого статтею 180, пунктом 181.1. статті 181, пунктом 182.1. статті 182, пунктом 183.7 статті 183 розділу V Податкового кодексу України.

Згідно із п. 3.2. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 16.01.2014 № 26 (далі - Положення) платником ПДВ можуть бути зареєстровані особи, визначені у пункті 1.4 розділу І цього Положення та які відповідають вимогам пункту 1.5 розділу І цього Положення.

Відповідно до п. 3.9. Положення, якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника (для юридичних осіб, які подали заяву до контролюючого органу у спосіб, визначений в абзаці першому підпункту 1 пункту 3.5 цього розділу), не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, відомості про заявника не включені до Єдиного державного реєстру, то протягом 5 робочих днів від дня отримання заяви контролюючий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Колегія суддів зазначає , що при залишенні без розгляду реєстраційної заяви платника ПДВ, податковий орган не вимагав від позивача будь-яких документів про підтвердження достовірності відомостей про чисельність працівників.

Крім того, відповідач не надав суду належних доказів в обґрунтування свого твердження стосовно недостовірних даних щодо чисельності працівників у розділі 8 реєстраційної заяви позивача форми 1-ПДВ.

Позивачем надано до матеріалів справи додаток 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування "Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів" за травень 2014 року (а.с. 24-31), що підтверджує достовірність даних, зазначених у розділі 8 реєстраційної заяви форми 1-ПДВ щодо чисельності працівників.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що лист ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 16.06.2014 року суперечить вимогам Положення № 26, а саме, відсутнє будь-яке законне обґрунтування недостовірності або неповноти даних в реєстраційній заяві платника ПДВ та обґрунтування відсутності здійснення постачання товарів/послуг або невідповідності вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Податкового Кодексу України та не вбачає із зазначеного листа законних та обґрунтованих підстав для неприйняття заяви позивача щодо реєстрації як платника податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2014р. по справі № 818/1762/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 22.09.2014 р.