Ухвала суду № 40610877, 17.09.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 2-ар-11-14

(№ 760-23199-13-а)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17. 09. 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бобровник О. В.

при секретарі Славовій Н. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, заяву ОСОБА_1 - про роз'яснення постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 16. 12. 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз'яснення постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 16. 12. 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу.

Заявник мотивує свою заяву тим, що постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 16. 12. 2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу задоволено частково, визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 33-місячного грошового забезпечення та зобов'язано Міністерство оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок настання інвалідності у зв'язку з виконання обов'язків військової служби у розмірі 33 місячного грошового забезпечення, виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за вирахуванням проведеної виплати.

Заявник зазначає, що вищезазначена постанова не зрозуміла в частині складу грошового забезпечення, визначеного ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також в частині щодо визначення розміру грошового забезпечення, з якого має бути вирахувано одноразову грошову допомогу.

В зв'язку із зазначеним заявник просив суд про задоволення заяви.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КАС України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 16. 12. 2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу задоволено частково, визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 33-місячного грошового забезпечення та зобов'язано Міністерство оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок настання інвалідності у зв'язку з виконання обов'язків військової служби у розмірі 33 місячного грошового забезпечення, виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за вирахуванням проведеної виплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

За змістом зазначеної норми процесуального закону роз'яснення допускається, якщо сам зміст рішення не містить в собі висновків суду по тих чи інших питаннях, що ним вирішені, вони є незрозумілими або є незрозумілим спосіб реалізації рішення.

Тобто, відповідно до ст. 170 КАС України, роз'яснення рішення можливо тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

Головною підставою для подання заяви про роз'яснення рішення суду є його незрозумілість, що ускладнює виконання рішення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

За змістом частини другої статті 16 зазначеного Закону у разі інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності військовослужбовцю виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до пятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї статті Закону Кабінет Міністрів України постановою від 28 травня 2008 року № 499 затвердив Порядок, згідно з підпунктом 2 пункту 2 якого одноразова грошова допомога військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, зокрема інвалідам ІІ групи, виплачується у розмірі 30 місячного грошового забезпечення.

Абзацом п'ятим підпункту 4 пункту 2 Порядку передбачено, що для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, грошове забезпечення визначається за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби на день звільнення виходячи з таких складових: посадовий оклад, оклад за військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років.

Водночас частина друга статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» елементи грошового забезпечення визначає по-іншому: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Виходячи із визначених в частині четвертій статті 9 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення грошового забезпечення щодо виплати одноразової грошової допомоги слід застосовувати не Порядок, а Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який має вищу юридичну силу.

Постановою КМУ від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ міністерства внутрішніх справ» була введена щомісячна додаткова грошова винагорода льотному складу.

Відповідно до положень її редакції на момент виникнення спірних правовідносин - встановлення інвалідності позивачу, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій, установлено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством надзвичайних ситуацій та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

На виконання наведеної постанови Міністром оборони України видано Наказ № 595 від 15 листопада 2010 року, яким затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеної Інструкції військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу і виконують польоти за планами бойової (навчально-льотної) підготовки в складі екіпажів літаків, вертольотів, виплачується винагорода в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення за займаною посадою льотного складу, на яке військовослужбовець має право на останній день місяця, за який виплачується винагорода, пропорційно часу виконання обов'язків за займаною посадою льотного складу.

Таким чином, грошова винагорода є щомісячним видом грошового забезпечення, який виплачується усім військовослужбовцям відповідної категорії (до якої, як встановлено судом, відносився і позивач) у розмірі, встановленому Міністром оборони.

Наведені ознаки цієї виплати відповідають ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, визначених ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, враховуючи те, що зміст постанови суду в справі є незрозумілим, що ускладнює її реалізацію в спосіб, приведений у ній, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню.

Виходячи з викладеного вище, керуючись ст. 170 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 - про роз'яснення постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 16. 12. 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу - задовольнити.

Роз'яснити, що щомісячна грошова винагорода, яка встановлена для військовослужбовців Постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22 вересня 2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби надзвичайних ситуацій» входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, визначених ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Роз'яснити, що розмір одноразової грошової допомоги, який підлягає виплаті ОСОБА_1 повинен обраховуватися з розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовця на момент встановлення втрати працездатності (встановлення інвалідності).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: