Вирок № 40610437, 24.04.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.2014 Справа №607/6397/13-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Делікатної Л.В.

за участю секретаря Бєлоусової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 12013210010001068 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стриганці, Тисменицького району Івано-Франківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Гульовської О.Г. та обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

На початку 2012 року, обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи поблизу полігону для стрільб в с. Біла, Тернопільського району Тернопільської області, виявив на поверхні грунту розкидані боєприпаси, після чого у нього виник злочинний намір на подальше незаконне зберігання виявлених боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_1 переніс знайдені ним боєприпаси до місця свого проживання, де зберігав без мети збуту. В подальшому 15 березня 2013 року, обвинувачений ОСОБА_1 рухався вул. Качали в м. Тернополі, зберігаючи при собі поліетиленовий пакет з боєприпасами, таким чином порушив вимоги постанови Верховної ради України № 2471-ХІІ від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему», затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства Внутрішніх справ № 292 від 12 квітня 1999 року.

Того ж дня, о 19 год. 30 хв., на вул. Качали в м. Тернополі, працівниками міліції було затримано обвинуваченого ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, і в ході проведення особистого огляду останнього, в присутності двох понятих, із лівої кишені його куртки, було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет із вмістом 52 (п'ятдесят два) боєприпаси.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що на початку вересня 2012 року, точної дати не пригадує, він перебував в с. Біла, Тернопільського району Тернопільської області, поблизу полігону для стрільби, де шукав уламки металобрухту. Проходячи там, він побачив, що на землі розкидані патрони різного калібру, коли почав їх збирати, то виявилось, що серед вищевказаних набоїв є бойові і холості. Підібравши їх, точної кількості не пригадує, однак близько 50 штук, він вийняв із кишені поліетиленовий кульок і помістив їх туди, а кульок поставив у внутрішню кишеню своєї куртки і продовжив шукати металобрухт.

В подальшому, 15 березня 2013 року о 19 год. 30 хв., він прогулювався по вул. Качали, що в м. Тернополі, де підсковзнувся і впав, після чого почав виражатись нецензурною лайкою. В цей момент, до нього підійшли працівники міліції та представившись пояснили, що він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, а саме дрібне хуліганство, та запросили його у службове приміщення ТМВ УМВС України в Тернопільській області для складання адміністративного протоколу. У службовому приміщенні, в присутності двох понятих, під час проведення особистого огляду, працівники міліції у лівій кишені його куртки, у яку він був одітий, виявили та вилучили поліетиленовий кульок із патронами.

У вчиненому обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаюється та просить суд, суворо його не карати та не позбавляти волі, обіцяє в подальшому кримінальних правопорушень не вчиняти.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_1 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, згідно повідомлення про підозру та обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік, позитивну характеристику за місцем проживання, конкретні обставини справи, обставини, які пом'якшують покарання, а саме: визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які б обтяжували покарання, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, розкаявшись у вчиненому, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, позитивну характеристику за місцем проживання. Вказані обставини дають підстави суду вважати, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування ним покарання, з встановленням йому іспитового строку, що буде достатнім для його виправлення та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

По справі є процесуальні витрати за проведення судово-балістичної експертизи № 1-276/13 від 19 березня 2013 року в розмірі 392 грн. (триста дев'яносто дві гривні), які суд вважає, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), оскільки вони виникли у зв'язку із витратами органами досудового розслідування при провадженні у даній справі.

Речові докази: 52 патрон, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області - знищити, після набрання вироком законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Зобов'язати ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), процесуальні витрати за проведення судово-балістичної експертизи № 1-276/13 від 19 березня 2013 року в розмірі 392 грн. (триста дев'яносто дві гривні).

Речові докази: 52 патрон, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області - знищити, після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяЛ. В. Делікатна