Ухвала суду № 40604046, 23.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1410/14 Справа № 207/862/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Тюлюнова В. Г. Доповідач - Кислий М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кислого М.М.,

суддів Литвиненка О.О., Живоглядової І.К.,

секретаря Шевченко Т.В.,

за участю прокурора Реви А.Л.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 серпня 2014 року щодо нього, про відмову в задоволенні клопотання про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році»,-

В с т а н о в и л а:

ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 серпня 2014 року засудженому

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянство України, судимому

- 12.12.2011 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 2 роки,

який відбуває покарання за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03.06.2014 р., яким його засудженого за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст. ст. 70, 71 КК України на 4 роки позбавлення волі,

було відмовлено в задоволенні його клопотання про застосування до нього Закону України "Про амністію у 2014 році" (а.п. 90-92, 93-94).

Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд послався на те, що ОСОБА_2 засуджений за злочини, передбачені ч. 3 ст. 185 КК України, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до тяжких, а ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році» передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу щодо нього скасувати і ухвалити рішення про застосування до нього Закону України «Про амністію в 2014 році» посилаючись на те, що вину він визнав, частково відшкодував збитки. Вважає, що суд порушив його право бути присутнім при розгляді його заяви у суді, а також користуватись послугами адвоката (а.п. 99).

Відповідно до ст. 402 КПК України заперечення на апеляційну скаргу чи інші докази на підтвердження доводів апеляції сторонами судового провадження подані не були.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який не підтримав апеляцію і просив ухвалу суду залишити без змін, оскільки засуджений не підпадає під амністію, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, обговоривши її доводи і зіставивши із наявними матеріалами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_2 засуджений вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03.06.2014 р. за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст. ст. 70, 71 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі (а.п. 67-70). Початок відбуття строку покарання 15.05.2014 року.

Злочини, передбачені ч. 3 ст. 185 КК України, за які засуджено ОСОБА_2, у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до тяжких, а ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році» передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.

За таких обставин, ОСОБА_2, який засуджений за тяжкий злочин, не є суб'єктом Закону України «Про амністію в 2014 році» № 1185-VІІ від 08.04.2014 р., у зв'язку з чим, його апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Що стосується доводів засудженого про порушення судом його прав на участь у засіданні та на адвоката, то з його заяви (а.п. 82) вбачається, що він не просив суд провести розгляд справи з його участю, та з участю адвоката.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і належно вмотивованою, яка зміні чи скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про амністію в 2014 році» № 1185-VІІ від 08.04.2014 р., ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 серпня 2014 року про відмову в задоволенні його клопотання про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» - без змін.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді апеляційного суду: