Постанова № 4059908, 30.06.2009, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Дата ухвалення
30.06.2009
Номер справи
2а-487/09/2770
Номер документу
4059908
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.06.09 м.Севастополь

Справа №2а-487/09/2770

о 15 год. 22 хв.

каб. № 3

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

судді Єфременко О.О.,

при секретарі Францевіній Н.А.

за участю представників:

позивача -ОСОБА_1, представник за усною заявою, паспорт серії НОМЕР_1 від 01.02.2000;

відповідача - ОСОБА_2, старшого державного податкового інспектора юридичного відділу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя, довіреність НОМЕР_2 від 08.05.2008;

ОСОБА_3, начальника відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя, довіреність НОМЕР_3 від 01.04.2008;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньНОМЕР_4 від 29.05.2008 та НОМЕР_5 від 31.07.2008.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

В ході судового розгляду представник позивача на позовних вимогах наполягав.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченні за вих. НОМЕР_6 від 13.05.2009, вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог діючого законодавства України, оскільки в ході перевірки позивачем надано пояснення, з якого вбачається, що вона здійснює посередницькі послуги з організації ремонтно-будівельних робіт; доставка закуплених будівельних матеріалів здійснюється безпосередньо на об'єкти контрагентів, тому у неї нема залишків матеріалів. Крім того, відповідач вважає, що надані Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 первині документи за своїм змістом суперечать наданим раніше поясненням (а.с.44-45).

Ухвалою від 24.04.2009 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою від 14.05.2009, з'ясував відсутність можливості регулювання спору між сторонами, справа призначена до судового розгляду.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 02.06.2009 по 22.06.2009, з 22.06.2006 по 24.06.2009.

Відповідно до статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представникам сторін роз'яснені процесуальні права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд -

встановив

В період з 24.04.2008 по 15.05.2008 співробітниками ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя проведена планова документальна перевірка з питань дотримання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 вимог податкового законодавства України за період з 07.07.2006 по 31.03.2008, за результатами якої складений акт НОМЕР_7 від 19.05.2008.

Перевіркою встановлено порушення вимог підпунктів 7.4.3, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997, з наступними змінами та доповненнями (далі -Закон), яке виразилося у заниженні суми податку на додану вартість у сумі 52545,00 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість відносно товарів, які не були використані в оподатковуваних операціях, зокрема, у березні 2007 року на 1288,90 грн., у серпні 2007 року на 7221,55 грн., у вересні 2007 року на 7778,83 грн., у жовтні 2007 року на 7902,77 грн., у листопаді 2007 року на 6648,78 грн., у грудні 2007 року на 11391,53 грн., у січні 2008 року на 5203,84 грн., у лютому 2008 року на 5106,72 грн.

Зазначене порушення призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягав сплати до бюджету за 2007 рік на суму 42234,00 грн., за перший квартал 2008 року на суму 10311,00 грн., чим порушено підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону.

На підставі акту перевірки ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішенняНОМЕР_4 від 29.05.2008 про визначення Фізичної особі-підприємцю ОСОБА_4 суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 78817,50 грн., з яких 52545,00 грн. -основний платіж, 26272,50 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач, в порядку підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»звернувся із скаргою, але рішенням начальника ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя № 7800/10/25-020 від 31.07.2008 первісна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішенняНОМЕР_4 від 29.05.2008 залишено без змін.

За результатами адміністративного оскарження 31.07.2008 ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_5 про визначення Фізичної особі-підприємцю ОСОБА_4 суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 78817,50 грн., з яких 52545,00 грн. -основний платіж, 26272,50 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Рішенням Державної податкової адміністрації у м.Севастополі про результати розгляду повторної скарги НОМЕР_8 від 06.10.2008 податкові повідомлення-рішення ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя НОМЕР_4від 29.05.2008 та НОМЕР_5 від 31.07.2008 залишені без змін, повторна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 -без задоволення.

Аналогічне рішення прийнято Державною податковою адміністрацією України за вих. НОМЕР_9від 16.12.2008 (а.с.63-64).

Відповідно до положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, провівши оцінку представленим доказам, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

08.02.2007 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та ТОВ «Севастопольське авіаремонтне підприємство»укладений договір, відповідно до умов якого позивач бере на себе зобов'язання із власних матеріалів виконати ремонтно-відновні роботи об'єктів нерухомого майна.

Загальна кошторисна вартість об'єкта встановлена сторонами договору у переліку, який є додатком до договору, і складає 502903,18 грн., з яких 393128,18 грн. -вартість матеріалів.

19.09.2007 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та підприємцем ОСОБА_5 укладений договір, предметом якого є взаємовідносини, пов'язані із зберіганням матеріалів та проведенням ремонтно-відновніх робіт на об'єкті за адресою АДРЕСА_1.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 передає на зберігання матеріали, а підприємець ОСОБА_5 зобов'язана зберігати ці матеріали та повернути їх на вимогу позивача.

Згідно пункту 3.4 Договору Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зобов'язана за заявкою підприємця ОСОБА_5 видавати необхідні матеріали. При цьому право власности на матеріали не переходить до підприємця ОСОБА_5 (пункт 3.5 Договору).

Актом прийому-передачи від 02.04.2008, підписаним сторонами договору, позивач передала, а підприємець ОСОБА_5 прийняла на відповідальне зберігання товарно-матеріальні цінності.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що в подальшому товарно-матеріальні цінності були реалізовані третім особам, що підтверджується договором НОМЕР_10 від 03.09.2008 та договором НОМЕР_11 від 03.09.2008 та відповідними первинними документами (договорами, специфікаціями до договору, видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактури), прикладними до матеріалів справи.

Зазначені договори, які були укладені позивачем з третіми особами, ніким не оскаржені, в судовому порядку недійсними не визнавалися.

Суд вважає помилковим застосування до позивача підпунктів 7.4.3, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону, оскільки із їх змісту вбачається, що не включається до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника.

Разом з тим, частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно пунктів 1.7, 1.8 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 326 від 11.06.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2004 за № 803/9402 факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів. У разі відсутності первинних документів, що підтверджують факт порушення, до акта перевірки додається пояснення платника податків, що перевіряється.

Первинні документи (договори, акти прийому-передачі), які надані позивачем в ході судового розгляду справи, свідчать про те, що товарно-матеріальні цінності передбачалося використати у господарської діяльності позивача, зокрема при виконанні договору від 08.02.2007.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В ході перевірки перевіряючими зроблений висновок, що не весь придбаний товар, який віднесено до складу податкового кредиту за податковими накладними, реалізовано у звітних періодах. При цьому, згідно наданим в ході перевірки поясненням від 16.05.2008, залишку товару у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 немає. Отже, на думку ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя, позивачем необґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість товару, який не був використаний в оподаткованих операціях.

Але даний висновок суперечить абзацу 4 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону, відповідно до якого право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Слід зазначити, що Законом передбачено лише два випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість: відсутність податкової накладної або виписка податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість. Інших підстав цей Закон не передбачає.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 30 червня 2009 року о 17-00.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя НОМЕР_4від 29.05.2008 та НОМЕР_5 від 31.07.2008 про визначення Фізичної особі-підприємцю ОСОБА_4 суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 78817,50 грн., з яких 52545,00 грн. -основний платіж, 26272,50 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

3. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУДКУ у м.Севастополі, одержувач Державний бюджет Ленінського району м.Севастополя 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 2529602102) витрати по сплаті судового збору в сумі 6,80 грн. (шість грн. 80 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя підпис О.О.Єфременко

З оригіналом згідно

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.О.Єфременко

Часті запитання

Який тип судового документу № 4059908 ?

Документ № 4059908 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 4059908 ?

Дата ухвалення - 30.06.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 4059908 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 4059908 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 4059908, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Судове рішення № 4059908, Окружний адміністративний суд міста Севастополя було прийнято 30.06.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 4059908 відноситься до справи № 2а-487/09/2770

Це рішення відноситься до справи № 2а-487/09/2770. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 4059894
Наступний документ : 4062488