Постанова № 4059894, 25.06.2009, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

25.06.09 м.Севастополь

Справа №2а-414/09/2770

о 15 год. 23 хв.

каб. № 3

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

судді Єфременко О.О.,

при секретарі Францевіній Н.А.

за участю представників:

позивача -ОСОБА_1, довіреність НОМЕР_1 від 15.04.209;

відповідача - ОСОБА_2, головного державного податкового інспектора юридичного відділу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.Севастополя, довіреність НОМЕР_2 від 23.04.2008,

ОСОБА_3, першого заступника начальника Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.Севастополя, довіреність НОМЕР_3 від 11.03.2008,

не з'явився, Головне Управління Державного казначейства України у м.Севастополі;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.Севастополя,

Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов`язання здійснити певні дії,

суть спору:

 Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.Севастополя (далі -ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя), Головного управління Державного казначейства України у м.Севастополі про зобов'язання ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя надати Головному управлінню Державного казначейства України у м.Севастополі висновок про відшкодування з Державного бюджету України суми податку на додану вартість за жовтень 2008 року на користь позивача в сумі 614 492,00 грн. та зобов'язання Головного управління Державного казначейства України в м.Севастополі перерахувати з відповідного рахунку Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року в сумі 614 492,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя вимог Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997, з наступними змінами та доповненнями (далі -Закон), які виразилися у неправомірності, без законних підстав, не здійснені дії, передбачених чинним законодавством України щодо відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

В ході судового розгляду позивач в порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, просить суд:

- визнати дії ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя незаконними;

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя від 14.05.2009 НОМЕР_4 про зменшення Фізичної особі-підприємцю ОСОБА_4 суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість розмірі 614492,00 грн.

- зобов'язати ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя надати Головному управлінню Державного казначейства України у м.Севастополі висновок про відшкодування з Державного бюджету України суми податку на додану вартість за жовтень 2008 року на користь позивача в сумі 614 492,00 грн.

- зобов'язати Головне управління Державного казначейства України в м.Севастополі перерахувати з відповідного рахунку Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року в сумі 614 492,00 грн.

Відповідно до положень статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право збільшити позовні вимоги в будь-який час до закінчення судового розгляду.

Оскільки збільшення позовних вимог є правом позивача і не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси, суд визнав можливим заявлене клопотання задовольнити.

В ході судового розгляду представник позивача на збільшених позовних вимогах наполягав.

Відповідач, ДПІ у Гагарінському районі м.Севастооля, позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченні за вих. НОМЕР_5 від 02.06.2009 та доповненнях до заперечень з урахуванням збільшення позовних вимог за вих. НОМЕР_6 від 11.06.2009, вважає, що, оскільки оскаржуваним повідомленням-рішенням позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування, до набрання законної сили рішення суду, відсутні підстави для стягнення сум бюджетного відшкодування (т.1 а.с.150-153, т.2 а.с. 8-9).

Відповідач, Головне управління Державного казначейства України у м.Севастополі, надавши письмові заперечення за вих.НОМЕР_7 від 19.05.2009, залишає розгляд справи на розсуд суду, оскільки органи Державного казначейства України здійснюють безпосереднє повернення сум податку на додану вартість із бюджету та не здійснюють безпосередній контроль за органами податкової служби, до участі у розгляду даної категорії справ залучаються для роз'яснення порядку такого відшкодування (т.1, а.с. 54-56).

В подальшому представник Головного управління Державного казначейства України у м.Севастополі в судове засідання не з'явився, по причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду повідомлен у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представників сторін, або неповідомлення ними про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач, Головне управління Державного казначейства України у м.Севастополі, викликався в судове засідання, але в судове засідання не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою від 27.04.2009 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою від 14.05.2009, з'ясував відсутність можливості регулювання спору між сторонами, справа призначена до судового розгляду.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 02.06.2009 по 11.06.2009, з 11.06.2006 по 25.06.2009.

Відповідно до статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представникам сторін роз'яснені процесуальні права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд -

встановив

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

19.11.2008 позивачем надано ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя податкову декларацію по податку на додану вартість за жовтень 2008 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 614516,00 грн., а також заяву про повернення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 614516,00 грн. (т.1, а.с. 10-15).

В період з 15.12.2008 по 19.12.2008 співробітниками ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя проведена позапланова виїзна перевірка Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у вересні 2008 року, за результатами якої складений акт НОМЕР_8 від 24.12.2008 (т.1 а.с.16-27).

Перевіркою підтверджено відображене позивачем в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року бюджетного відшкодування у сумі 115582,00 грн., у тому числі: 107492,00 грн. по довідці зустрічної перевірки від 18.12.2008 № 520/08-04 ДПІ з ВПП у м.Запоріжжі ВАТ ПКБ «Славутич», 8090,00 грн. -інші постачальники з обсягом поставки менше 3% від суми податкового кредиту.

Бюджетне відшкодування у сумі 498910,00 грн. на момент перевірки не підтверджено у зв'язку із відсутністю результатів зустрічної перевірки ЗАТ «Севастопольстрой»від ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя.

Крім того, в ході перевірки встановлено порушення підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, яке призвело до завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2008 року на суму 24,00 грн. Зазначене порушення позивачем визнається та не оскаржується.

14.05.2009 співробітниками ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя проведена позапланова невиїзна перевірка Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у вересні 2008 року з правових відносин з ЗАТ «Севастопольстрой»за вересень, жовтень 2008 року, за результатами якої складений акт НОМЕР_9 від 14.05.2009 (т.1 а.с.95-100).

Перевіркою встановлено порушення підпунктів 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону, що виразилося в необґрунтованому заявлені суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2008 року на суму 614492,00 грн.

Перевіряючи дійшли до висновку, що право власності на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, зареєстровано в КП СМР «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»за громадянином ОСОБА_4, тому Фізична особа-підприємець ОСОБА_4не має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за угодою купівлі-продажу такого об'єкта нерухомості.

На підставі акту перевірки ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_4 від 14.05.2009 про зменшення Фізичної особі-підприємцю ОСОБА_4 суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 614492,00 грн.

Відповідно до положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, провівши оцінку представленим доказам, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

19.08.2008 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та ЗАТ «Севастопольстрой»був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого ЗАТ «Севастопольстрой»продало, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_4купив комплекс будинків, будівель та споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 1748,10 кв.м.

Як свідчить реєстраційний надпис, вказаний об'єкт нерухомого майна зареєстрований КП СМР «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»за ОСОБА_4 та записаний в реєстрову книгу 21.08.2008 під реєстровим № 4715.

На виконання вказаного договору Фізична особа-підприємець ОСОБА_4перерахував ЗАТ «Севастопольстрой» грошові кошти у сумі 4365000,00 грн.

Актом приймання-передачи від 19.08.2008, підписаний сторонами, вказаний комплекс будівель та споруд переданий позивачу.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається з податкової накладної НОМЕР_10 від 19.08.2008 на суму 4365000,00 грн., у т.ч. ПДВ -727500,00 грн., яка видана позивачу ЗАТ «Севастопольстрой», вона містить усі необхідні реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону, що відповідачем не заперечується.

Матеріалами справи підтверджується, що комплекс будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 віднесений до основних фондів та використовується позивачем у своєї господарської діяльності (т.2, а.с.3- 7).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України “Про податок на додану вартість” не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету.

Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строку проведення розрахунків регулюються пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В розумінні п. 1.5 ст. 1 Закону звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Відповідно до підпунктів «а»та «б»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Правовий аналіз підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону дозволяє зробити висновок, що законодавцем для визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню обумовлено лише одне обмеження: така сума має дорівнювати сплаті податку на додану вартість постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.

Аналогічна позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24.01.2008.

Закон не обмежує такий термін як «попередній період»тільки тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду. Отже, будь-який період, який передує звітному є попереднім по відношенню до звітного періоду.

Таким чином, з наведених положень Закону вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яка фактично сплачується у будь-якому попередньому податковому періоді.

Зокрема, це узгоджується з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у пункті 1.8 статті 1 Закону, а саме, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Висновок перевіряючих щодо відсутності даних про сплату контрагентом позивача сум податку на додану вартість до бюджету як підстава для відмови у бюджетному відшкодуванню, судом не приймається виходячи з наступного.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Отже, податкові органи не можуть зменшувати суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість покупцю при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого зменшення.

Аналогічна позиція викладена у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 18.04.2006.

Пунктом 8.3 Наказу Державної податкової адміністрації України № 196 від 24.04.2003 „Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ юридичним особам” затверджено, що у ході проведення планових і позапланових виїзних документальних перевірок заявленого до відшкодування податку на додану вартість забезпечити проведення зустрічних перевірок основних постачальників платника податку на додану вартість з метою встановлення фактичних обставин здійснених операцій, у тому числі факту включення постачальниками сум податку на додану вартість, які підлягають підтвердженню, до складу податкових зобов'язань у декларації з податку на додану вартість за відповідний період.

В період з 15.01.2009 по 16.01.2009 співробітниками ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя проводилася документальна невиїзна позапланова перевірка ЗАТ «Севастопольстрой»щодо підтвердження відомостей, отаманих від особи, яка мала правові відносини з платником податку Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, за результатами якої складений акт НОМЕР_11 від 16.01.2009, прикладена до матеріалів справи (т.1 а.с.167-171).

Перевіркою не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

Крім того, судом береться до уваги, що позивачем була заявлена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2008 року у розмірі 614492,00 грн., яка склалася у наслідок здійснення операцій з наступними контрагентами:

- ЗАТ «Севастопольстрой»- сума ПДВ -498910,00 грн.,

- ВАТ ПКБ «Славутич»- сума ПДВ -107492,00 грн.,

- інші постачальники -сума ПДВ -8090,00 грн.

Проведення перевірки, за наслідками якої складений акт НОМЕР_9 від 14.05.2009, стосувалося лише взаємовідносин з ЗАТ «Севастопольстрой».

Разом з тим, податковим повідомленням-рішенням від 14.05.2009 НОМЕР_4 позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 614492,00 грн.

Заперечення ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя відносно відсутності права позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за угодою купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна внаслідок реєстрації права власності за громадянином ОСОБА_4 судом не приймаються, оскільки Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказ Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 передбачена реєстрація нерухомого майна лише за фізичною, або за юридичною особою.

Отже, судом встановлено, що позивачем виконані вимоги пункту 7.7 статті 7 Закону щодо порядку подання до державної податкової інспекції податкових декларацій з податку на додану вартість та розрахунків суми бюджетного відшкодування в установлені строки, а також встановлено, що обсяг податку на додану вартість підтверджений податковими накладними та фактично сплачений постачальникам товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону встановлено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення покладено на ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Отже, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя від 14.05.2009 НОМЕР_4 про зменшення Фізичної особі-підприємцю ОСОБА_4 суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 614492,00 грн. винесено з порушенням норм діючого законодавства, а тому підлягає визнанню нечинним та скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 30 червня 2009 року о 16-30.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати дії Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.Севастополя незаконними.

3. Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.Севастополя від 14.05.2009 НОМЕР_4 про зменшення Фізичної особі-підприємцю ОСОБА_4 суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 614492,00 грн.

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Гагарінському районі м.Севастополя (99014, м.Севастополь, вул.Пролетарська, 24) надати Головному управлінню Державного казначейства України у м.Севастополі (99011, м.Севастополь, вул.Балаклавська, 9) висновок про відшкодування з Державного бюджету України суми податку на додану вартість за жовтень 2008 року у розмірі 614492,00 грн. (шістсот чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто дві грн. 00 коп.) Фізичної особі-підприємцю ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_12, розрахунковий рахунок 26002030978400 в АКБ «УкрСиббанк»МФО 311005).

5. Зобов'язати Головне управління Державного казначейства України у м.Севастополі (99011, м.Севастополь, вул.Балаклавська, 9) перерахувати з відповідно рахунку Державного бюджету України на користь Фізичної особі-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_12, розрахунковий рахунок 26002030978400 в АКБ «УкрСиббанк»МФО 311005) заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року у розмірі 614492,00 грн. (шістсот чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто дві грн. 00 коп.).

6. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУДКУ у м. Севастополі, одержувач Державний бюджет Ленінського району м.Севастополя 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Фізичної особі-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_12, розрахунковий рахунок 26002030978400 в АКБ «УкрСиббанк»МФО 311005) витрати по сплаті судового збору в сумі 6,80 грн. (шість грн. 80 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя підпис О.О.Єфременко

З оригіналом згідно

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.О.Єфременко

Використовуючи YouControl, ви зможете глибоко аналізувати ваших контрагентів:

• Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
• Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
• Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
• Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
• Перевірити наявність податкового боргу;

Безкоштовна бізнес реєстрація

Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!

10 повних досьє контрагентів
+ консультація

Зареєструватися

Корисне про YouControl

Тарифи Про компанію Наша команда Взаємодія з медіа Співпраця з ЗВО Навчальні вебінари Навчання для користувачів Наш блог КСВ

Рішення

Перевірка юросіб Перевірка фізосіб, НПД Фінансовий моніторинг Перевірка власності Фінансові показники Автоматизація перевірки Виявлення звʼязків Експрес-аналіз YouControl Фінансовий скоринг банків України

Каталоги

Каталог компаній Компанії за КВЕД Каталог судових рішень Каталог офшорних зон Каталог власників та директорів Каталог декларацій Каталог нотаріусів

База знань YouControl

Перевірка штрафів в Україні Як перевірити виконавче провадження? Перевірка арешту майна Як перевірити особу в реєстрі боржників

Продукти YouControl

YouScore

API для автоматизації перевірок контрагентів

YC.Market

Пошук клієнтів, партнерів та постачальників

YC World

Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків

YC Academy

Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів

Консультативний висновок

Письмовий висновок по компанії або ФОП

Розширення

Firefox, Google Chrome

Ми у соцмережах

Facebook LinkedIn Youtube Instagram X (ex-Twitter)

Юридична інформація

Terms of Service Terms of use Data Protection Policy Cookies Policy Технічні характеристики Антикорупційна програма

Сплачуйте онлайн

Ми у соцмережах

Facebook LinkedIn Youtube Instagram X (ex-Twitter)

Сплачуйте онлайн

Юридична інформація

Terms of Service Terms of use Data Protection Policy Cookies Policy Технічні характеристики Антикорупційна програма

Корисне про YouControl

Тарифи Про компанію Наша команда Взаємодія з медіа Співпраця з ЗВО Навчальні вебінари Навчання для користувачів Наш блог КСВ

Каталоги

Каталог компаній Компанії за КВЕД Каталог судових рішень Каталог офшорних зон Каталог власників та директорів Каталог декларацій Каталог нотаріусів

Рішення

Перевірка юросіб Перевірка фізосіб, НПД Фінансовий моніторинг Перевірка власності Фінансові показники Автоматизація перевірки Виявлення звʼязків Експрес-аналіз YouControl Фінансовий скоринг банків України

База знань YouControl

Перевірка штрафів в Україні Як перевірити виконавче провадження? Перевірка арешту майна Як перевірити особу в реєстрі боржників

Продукти YouControl

YouScore

API для автоматизації перевірок контрагентів

YC.Market

Пошук клієнтів, партнерів та постачальників

YC World

Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків

YC Academy

Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів

Консультативний висновок

Письмовий висновок по компанії або ФОП

Розширення

Firefox, Google Chrome

YouControl — повне досьє на кожну компанію України

© 2026 All rights reserved