Рішення № 40598143, 16.09.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року Справа № 915/1281/14

за позовом: Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" /вул. Новицького Якова, 11, м. Запоріжжя, 69005/

до відповідача: Фермерського господарства "АГРОПРОМ-СИНТЕЗ" /вул. Садова, 16, с. Троянка, Казанківський район, Миколаївська обл., 56032/

про стягнення 415194,93 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Пасемко Н.І. (довіреність від 15.09.2014 № 89/14)

від відповідача: не з'явився

CУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 182869,00 грн. основного боргу, 103114,04 грн. індексації ціни товару, 54860,70 грн. штрафу та 74351,19 грн. збитків.

Заявлений позов позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати товару, переданого йому позивачем за договором поставки пестицидів від 14.11.2012 № КГ-П-3, укладеним між сторонами.

Ухвалою суду від 14.08.2014 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 04.09.2014 о 11 год. 40 хв.

Ухвалою суду від 04.09.2014 розгляд справи був відкладений на 16.09.2014 о 12 год. 30 хв. у зв'язку з неподанням відповідачем витребуваних судом доказів.

Відповідач свого представника в судове засідання 16.09.2014 знову не направив, вимоги ухвал суду від 14.08.2014 та від 04.09.2014 не виконав, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому, згідно з ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2012 між сторонами був укладений договір поставки пестицидів № КГ-П-3 (далі - договір), за яким позивач зобов'язався поставляти та передавати у власність відповідача пестициди та мікродобрива (далі - товар), а останній, в свою чергу, - приймати цей товар та оплачувати його вартість.

Згідно з п.п. 2.1., 2.2. договору:

- найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються у специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами;

- кожна наступна специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього договору, і не скасовує та не змінює дію попередніх специфікацій ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. договору:

- відповідач зобов'язався оплатити позивачу товар у строки та у розмірах, що визначені в специфікаціях, а також зобов'язався сплатити суму індексації ціни товару в порядку, визначеному цим договором. Якщо в специфікації не вказано дату (строк) оплати товару, то такий товар оплачується відповідачем у день його отримання від позивача. Ця умова також діє, якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не була підписана специфікація;

- оплата товару здійснюється відповідачем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок позивача. Підставою для платежу є даний договір.

Згідно з п. 5.6. договору:

- ціна товару, що вказана в специфікаціях, визначена на дату їх складання. У зв'язку з тим, що товар буде оплачуватися відповідачем не в день складання специфікацій, то всі платежі відповідача позивачу за товар підлягають індексації. Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті відповідачем позивачу; СП - сума платежу за товар; К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1- курс гривні до долару США на дату складання Специфікації, по якому визначалась ціна товару в ній (вказується у Специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у специфікації, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання специфікації. Якщо на якусь дату Національним банком України не встановлений офіційний курс гривні до долару США, то сторони беруть офіційний курс гривні до долару США встановлений НБУ в найближчий до такої дати попередній день;

- для показника К2 сторони використовують середній курс продажу банками доларів США за гривні (показник ASK на веб-сторінці www.udinform.com в огляді фінансового дня) на міжбанківському валютному ринку зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який сторони одержують із веб-сторінки www.udinform.com в огляді фінансового дня. Якщо показник К2 не можливо встановити з причини непрацездатності веб-сторінки www.udinform.com, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України, у найближчий попередній до дати платежу день;

- у день здійснення платежу відповідач самостійно, без пред'явлення йому рахунку позивачем, проводить його індексацію у вище встановленому порядку та перераховує позивачу проіндексовану суму платежу. Якщо К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП;

- у випадку прострочення відповідачем сплати платежу, визначеного договором, то проіндексована сума такого платежу визначається у вищезазначеному порядку, але вона у цьому випадку не може бути меншою від проіндексованої суми платежу на дату здійснення цього платежу за договором;

- при зверненні позивача до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за цим договором, суми прострочених і несплачених відповідачем платежів індексуються у вищевказаному порядку, але показник К2 для них визначається станом на дату складання позовної заяви позивачем про стягнення з відповідача заборгованості за цим договором. Проіндексована сума прострочених і несплачених відповідачем платежів не може бути меншою від проіндексованої суми таких платежів на дату їх здійснення за договором. Якщо показник К2 під час розгляду справи в суді зменшується, то перерахунок суми індексації ціни товару не проводиться. Якщо показник К2 під час розгляду справи в суді збільшується порівняно із таким показником на дату складання позовної заяви, то позивач має право провести перерахунок суми індексації ціни товару на день подання заяви про збільшення позовних вимог;

- сторони домовились, що для показника К2 позивач може використовувати курс купівлі доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку банківською установою, яка обслуговує позивача (АТ "Райффайзен Банк Аваль", АТ "Ерсте Банк", ПАТ "Креді Агріколь Банк" тощо) станом на дату здійснення платежу відповідачем. Курс купівлі доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку банківською установою, яка обслуговує позивача, підтверджується позивачем довідкою банку. При наданні відповідачу позивачем довідки банківської установи, за умови, що курс гривні до долару США в ній вище ніж курс, по якому провадилася індексація платежу, то проводиться перерахунок суми проіндексованого платежу і відповідач доплачує позивачу різницю протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту одержання довідки від позивача. Якщо станом на дату здійснення платежу відповідачем курс купівлі долару США за гривні на міжбанківському валютному ринку не встановлений банківською установою, яка обслуговує позивача, то сторони беруть курс купівлі долару США за гривні на міжбанківському валютному ринку банківською установою, яка обслуговує позивача, у найближчий до такої дати попередній день;

- зобов'язання відповідача по сплаті проіндексованих сум платежів є грошовим зобов'язанням відповідача перед позивачем з оплати товару. Сплачені відповідачем позивачу суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару вказану в специфікаціях, є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару.

Згідно з п.п. 8.1., 8.2. договору:

- за прострочення строків виконання грошових зобов'язань відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,05 % від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 (двадцять) календарних днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 30 (тридцяти) % від простроченої суми. Пеня та штраф на суму попередньої оплати, якщо товар не був отриманий відповідачем, не нараховуються;

- сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності з вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) по таким зобов'язанням сторони згідно з ст. 259 Цивільного кодексу України збільшують до 3 (трьох) років.

Згідно з п.п. 9.1., 9.3. договору:

- договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до кінця року, в якому він був укладений. Якщо сторони в наступному році не укладуть новий договір поставки, але фактично будуть здійснюватися поставки товару відповідачу, то цей договір продовжує діяти і в наступному році аж до моменту укладання нового договору поставки;

- договір є виконаним відповідачем, коли відповідачем виконанні всі обов'язки, передбачені договором, у т.ч. сплачена сума індексації ціни товару.

Специфікацією від 19.04.2013 № 1 до договору сторони узгодили поставку позивачем відповідачу товару вартістю 165717,00 грн. з наступним порядком оплати:

- перший платіж в сумі 49392,30 грн. перераховується відповідачем позивачу у строк не пізніше 15.05.2013;

- другий платіж в сумі 32928,20 грн. перераховується відповідачем позивачу у строк не пізніше 20.08.2013;

- третій платіж в сумі 83396,50 грн. перераховується відповідачем позивачу у строк не пізніше 15.10.2013.

У цій специфікації сторони вказали, що суми платежів підлягають індексації згідно з договором.

Специфікацією від 22.04.2013 № 2 до договору сторони узгодили поставку позивачем відповідачу товару вартістю 105600,00 грн. з наступним порядком оплати:

- перший платіж в сумі 31680,00 грн. перераховується відповідачем позивачу у строк не пізніше 15.05.2013;

- другий платіж в сумі 21120,00 грн. перераховується відповідачем позивачу у строк не пізніше 01.08.2013;

- третій платіж в сумі 52800,00 грн. перераховується відповідачем позивачу у строк не пізніше 15.10.2013.

У цій специфікації сторони вказали, що суми платежів підлягають індексації згідно з договором.

Специфікацією від 16.05.2013 № 3 до договору сторони узгодили поставку позивачем відповідачу товару вартістю 2152,00 грн. з оплатою його останнім у строк не пізніше 01.08.2013. У цій специфікації сторони вказали, що суми платежів підлягають індексації згідно з договором.

Специфікацією від 03.06.2013 № 4 до договору сторони узгодили поставку позивачем відповідачу товару вартістю 22400,00 грн. з оплатою його останнім у строк не пізніше 15.08.2013. У цій специфікації сторони вказали, що суми платежів підлягають індексації згідно з договором.

На виконання умов договору, 02.04.2013, 26.04.2013, 17.05.2013 та 03.06.2013 позивач поставив відповідачу товар вартістю 295869,00 грн., що підтверджується видатковими накладними (а. с. 20 - 24, т. 1), довіреностями (а. с. 25 - 28, т. 1), актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 20.01.2014, поясненнями позивача та не заперечується відповідачем.

Відповідач свої зобов'язання за договором в частині оплати вартості вказаного товару виконав частково, сплативши позивачу лише 113000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 34, т. 1), актом звірки взаєморозрахунків станом на 20.01.2014, поясненнями позивача та не заперечується відповідачем.

20.01.2014 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, у п. 1, 2, 5 якої узгодили, що:

пункт 1 - відповідач підтверджує, що прострочене грошове зобов'язання (основний борг) відповідача перед позивачем з оплати отриманого за договором поставки товару, станом на дату складання цієї додаткової угоди, становить 182869,00 грн.;

пункт 2 - позивач надає відповідачу відстрочку виконання даного грошового зобов'язання на наступних умовах: відповідач зобов'язується в порядку, встановленому договором поставки, сплатити позивачу: не пізніше 30 березня 2014 року - суму основного боргу, вказану в пункті 1 цієї додаткової угоди; не пізніше 15 липня 2014 року - 24783,73 грн. збитків, завданих відповідачем позивачу простроченням оплати товару за договором поставки, що є погодженими сторонами, і частково компенсують як прострочення, так і втрати позивача за надання відстрочки оплати товару за цією додатковою угодою;

пункт 5 - якщо відповідачем не буде своєчасно та належним чином виконане грошове зобов'язання з оплати суми основного боргу, вказаної у пункті 1 додаткової угоди, то замість частини збитків, вказаних вище, відповідач зобов'язаний не пізніше 15 квітня 2014 року сплатити позивачу 74351,19 грн., що є повною сумою збитків, заздалегідь погоджених сторонами, заданих відповідачем позивачу простроченням оплати товару за договором поставки, включаючи втрати позивача за надання цієї відстрочки (неможливістю користуватися грошовими коштами по яким надається відстрочка). Сторони домовились, що оскільки суми збитків у цій додатковій угоді заздалегідь визначені та погоджені сторонами, то вони (у т.ч. їх виникнення та їх розмір) не підлягають оспорюванню та заперечуванню відповідачем і доказуванню позивачем.

Відповідач у строк встановлений додатковою угодою та до цього часу суму основного боргу в розмірі 182869,00 грн., індексацію ціни товару, визначену позивачем на дату складання даного позову, в розмірі 103114,04 грн. та збитки в розмірі 74351,19 грн. позивачу не сплатив, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та жодним чином не спростовується відповідачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як встановлено судом у п.п. 5.1., 5.6. договору та у додатковій угоді № 1 до договору сторони передбачили умови зобов'язання відповідача по оплаті товару: вартість товару з індексацією.

За цих підстав, господарський суд, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, вважає, що позов позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 182869,00 грн. та суми індексації ціни товару в розмірі 103114,04 грн. підлягає повному задоволенню господарським судом.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 5 ст. 225 Господарського кодексу України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.

Відповідно до ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Як встановлено судом у п. 5. додаткової угоди № 1 до договору сторони передбачили, що якщо відповідачем не буде своєчасно та належним чином виконане грошове зобов'язання з оплати суми основного боргу, вказаної у пункті 1 додаткової угоди, то замість частини збитків, вказаних вище, відповідач зобов'язаний не пізніше 15 квітня 2014 року сплатити позивачу 74351,19 грн., що є повною сумою збитків, заздалегідь погоджених сторонами, заданих відповідачем позивачу простроченням оплати товару за договором поставки, включаючи втрати позивача за надання цієї відстрочки (неможливістю користуватися грошовими коштами по яким надається відстрочка). Сторони домовились, що оскільки суми збитків у цій додатковій угоді заздалегідь визначені та погоджені сторонами, то вони (у т.ч. їх виникнення та їх розмір) не підлягають оспорюванню та заперечуванню відповідачем і доказуванню позивачем.

За встановлених обставин, господарський суд вважає, що у діях відповідача наявний склад господарського правопорушення, а тому позов позивача в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 74351,19 грн. підлягає повному задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено судом у п. 8.1. договору сторони передбачили, що за прострочення строків виконання грошових зобов'язань відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,05 % від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 (двадцять) календарних днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 30 (тридцяти) % від простроченої суми.

За цих підстав, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, вважає, що позов позивача в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 54860,70 грн. також підлягає повному задоволенню судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач жодним чином не спростував обставини, доведені суду позивачем.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "АГРОПРОМ-СИНТЕЗ" (вул. Садова, 16, с. Троянка, Казанківський район, Миколаївська обл., 56032, код 35741970) на користь Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" (вул. Новицького Якова, 11, м. Запоріжжя, 69005, код 34216986) 182869 (сто вісімдесят дві тисячі вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 00 коп. основного боргу, 103114 (сто три тисячі сто чотирнадцять) грн. 04 коп. індексації ціни товару, 54860 (п'ятдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят) грн. 70 коп. штрафу, 74351 (сімдесят чотири тисячі триста п'ятдесят одна) грн. 19 коп. збитків та 8303 (вісім тисяч триста три) грн. 90 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 22.09.2014.

Суддя Д.О.Бездоля