Ухвала суду № 40593050, 15.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2014 року Справа № 7006/14/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.,

судді Запотічний І.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду про забезпечення позову від 25 червня 2014 року у справі № 813/4327/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Франкур» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Франкур» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

24.06.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Франкур» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову, у якій просило: - зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві утриматись від вчинення певних дій, а саме використання та поширення іншим органам Міністерства доходів і зборів України актів № 1221/26-59-22-05/38779855 від 08.05.2014 року та № 1260/26-59-22-05/38779855 від 20.05.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Франкур»; вилучити з Бази даних Податковий блок - «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» дані, які вносилися за результатами складання звірок згідно акту № 1221/26-59-22-05/38779855 від 08.05.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки; - вилучити з Бази даних Податковий блок - «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» дані, які вносилися за результатами складання звірок згідно акту № 1260/26-59-22-05/38779855 від 20.05.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки; заборонити усім без виключення органам Міністерства податків і зборів України використовувати інформацію, що викладена в актах № 1221/26-59-22-05/38779855 від 08.05.2014 року та № 1260/26-59-22-05/38779855 від 20.05.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки до вирішення справи по суті.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду про забезпечення позову у справі № 813/4327/14 від 25 червня 2014 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Франкур» про забезпечення адміністративного позову задоволено частково. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві утриматись від використання та поширення іншим органам доходів і збрів України актів про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Франкур» № 1221/26-59-22-05/38779855 від 08.05.2014 року та № 1260/26-59-22-05/38779855 від 20.05.2014 року до розгляду даної справи по суті.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу. Відповідач вважає ухвалу такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства, просить таку скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову повністю.

Враховуючи те, що особи які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, колегія суддів вважає доцільним розглядати справу відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

З матеріалів справи вбачається. що суд першої інстанції задовольнив клопотання про забезпечення адміністративного позову у зв'язку з наявністю підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 5 ст. 117 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції та встановлення для них заборони вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стосовно здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 118 КАС України, клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», за змістом статті 118 КАС України ухвала з питань забезпечення позову (про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову та про відмову в забезпеченні позову) може бути оскаржена.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову позивач послався на те, що підставою для звернення до суду є грубе порушення відповідачем норм матеріального і процесуального права при проведенні зустрічних звірок та обґрунтованості висновків, що були встановлені в актах № 1221/26-59-22-05/38779855 від 08.05.2014 року та № 1260/26-59-22-05/38779855 від 20.05.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року. Вказано, що контролюючим органом не було дотримано порядку проведення зустрічних перевірок та порядку оформлення результатів зустрічних перевірок, а саме платника не було повідомлено про проведення зустрічних перевірок у порядку, передбаченому п.73.3 ст. 73 ПК України; у актах відсутня вказівка на підставу, що спричинила необхідність у зіставленні даних господарських взаємовідносин позивача з контрагентами, їх податкової та бухгалтерської звітності. Окрім того податковий орган не вправі був робити висновки за результатами проведених зустрічних перевірок, оскільки первинні документи до таких перевірок платник не надавав. Тому, зазначає, що використання інформації, викладеної в цих актах може призвести до визнання нікчемними угод, укладених за ланцюгами постачання та до визнання відсутньою бази і об'єкта оподаткування податком на додану вартість, що буде порушенням законних інтересів та прав позивача, негативно відобразиться на його взаємовідносинах з контрагентами та державою. Вказує, що існує велика ймовірність руйнування усталених господарських відносин з підприємствами-контрагентами та завдання шкоди діловій репутації позивача, оскільки дані актів про неможливість проведення зустрічної звірки можуть бути використані під час перевірок підприємств-контрагентів та стати підставою для висновку про порушення останніми податкового законодавства. Розповсюдження відповідачем зазначених актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Франкур» може нанести значної шкоди його діловій репутації, а використання викладеної в них інформації може негативно вплинути на фінансово-господарську діяльність підприємства.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість та терміновість клопотання позивача, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Тому вжив заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зобов'язання Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві утриматись від використання та поширення іншим органам доходів і збрів України актів про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Франкур» № 1221/26-59-22-05/38779855 від 08.05.2014 року та № 1260/26-59-22-05/38779855 від 20.05.2014 року, до розгляду даної справи по суті.

Колегія суддів зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Проаналізувавши викладені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позивачем під час подання клопотання про забезпечення адміністративного позову, належним чином обґрунтовано існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та те, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а тому подане клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з урахуванням розумності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін у справі, наявності зв'язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, імовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про часткове задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду про забезпечення позову від 25 червня 2014 року у справі № 813/4327/14 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Запотічний І.І.