Ухвала суду № 40591592, 04.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2014 року м. Київ К/9991/70377/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011

у справі № 2а-10836/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проммашбуд"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

треті особи Товариство з обмеженою відповідальність "Оаімекс", Приватне підприємство "Каф-Буд", Приватне підприємство "Деліон-Гарант", Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфософт-Ком", суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3, суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проммашбуд" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено планову виїзну перевірку, за результатами якої складено акт № 1061/235/33899245 від 03.03.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; пп.7.2.6 п.7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 , п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.18 "Порядку заповнення податкової накладної", який затверджено наказом ДПА України від 30.05.97 № 165, зареєстрований в Мінюсті України 23.06.97р. за № 233/2037, в результаті чого донараховано податок на додану вартість всього у сумі 45263 грн.

На підставі зазначеного акта відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення № 0000972302/0 від 26.03.2010 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 169197,00 грн. та № 0000982302/0 від 26.03.2010 року про донарахування податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 121270,50 грн.

Стосовно тверджень податкового органу про неможливість формування податкового кредиту з ПДВ у розмірі 14475,41 грн. за отриманими позивачем податковими накладними від 27.04.2007 року №27/04/07110501 від ТОВ «Евробуд», від 05.03.2007 року № 476/хф від ЗАТ «Юникон», від 11.06.07 № 619 від ЗАТ «Електротех», оскільки в яких не має чіткого відбитку печатки (не можливо прочитати назву підприємства, код підприємства) колегія суддів зазначає наступне.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що податкові накладні, виписані ЗАТ «Юникон», ТОВ «Евробуд», ТОВ «Електротех», мають всі необхідні реквізити, передбачених п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Дійсність та повнота виписки податкових накладних підтверджується листами, які отримані позивачем від ТОВ «Евробуд» №14 від 24.03.2010 року та від ЗАТ «Юнікон» № 115 від 25.03.2010 року. Часткова розмитість відбитків печаток на накладних зумовлена фактом прориву водопровідної труби в орендованому позивачем офісі, що підтверджується актом про залиття 03.08.2009 року зазначеного приміщення, в якому зазначено про часткове пошкодження податкових накладних за 2006-2007 роки.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача права на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних від 27.04.2007 року №27/04/07110501 від ТОВ «Евробуд», від 05.03.2007 року №476/хф від ЗАТ «Юникон», від 11.06.07 № 619 від ЗАТ «Електротех», неправомірність донарахування позивачеві податкового зобовязання з ПДВ у сумі 14475,41 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7237,71 грн.

Стосовно господарських операцій між позивачем та ПП «Каф-Буд» колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

В пункті 1.32 ст. 1 вказаного Закону вказано, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Також, згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

З матеріалів справи вбачається, що позивач мав господарські взаємовідносини з ПП «Каф-Буд», про що сторонами укладені відповідні договори, у виконання робіт складені акти прийому робіт та надані податкові накладні.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за надані послуги підприємством фактично сплачені кошти відповідними платіжними дорученнями.

Тобто, позивачем валові витрати, податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість та податковий кредит сформовані у відповідних податкових періодах у відповідності до ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»на підставі податкових накладних отриманих від ПП «Каф-Буд», що засвідчують факти придбання платником податку послуг.

Також колегія суддів зазначає, що ПП "Каф-Буд" не тільки було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, але й мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, що підтверджує дотримання вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011 у справі № 2а-10836/10/2070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011 у справі № 2а-10836/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко