Вирок № 40591309, 05.08.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2014 Справа №607/9818/14-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Делікатної Л.В.

за участю секретарів Клюхи І.М., Бєлоусової К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 12014210180000253 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Макіївка Донецької області, громадянки України, з середньою освітою, неодруженої, непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої:

- 31 жовтня 2001 року Центрально-Міським районним судом м. Макіївки Донецької області за ч.2 ст. 86, ст. 44 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 26 грудня 2001 року Кіровським районним судом м. Макіївки Донецької області за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст.185, ч. 3 ст. 42, 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 31 жовтня 2006 року Центрально-Міським районним судом м. Макіївки Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років обмеження волі;

- 08 лютого 2007 року Центрально-Міським районним судом м. Макіївки Донецької області за ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі. Звільнена 28 серпня 2013 року після відбуття покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 395 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Левчука А.О., потерпілої ОСОБА_2, обвинуваченої ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2014 року близько 12 год. 00 хв. обвинувачена ОСОБА_1 прийшла на територію господарства, де проживає сім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Підійшовши до вхідних дверей вказаного будинку, обвинувачена ОСОБА_1 зрозуміла, що вони зачинені та мешканців в середині будівлі немає. В подальшому, обвинувачена ОСОБА_1 помітила, що у дитячому візку, який знаходився біля входу у вищезазначений будинок, а саме у відділенні для речей, знаходиться ключ від вхідних дверей у домоволодіння сім'ї ОСОБА_4 та ОСОБА_2 В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна із будинку сім'ї ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 23 квітня 2014 року о 12 год. 00 хв., переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає та її дії не будуть помічені сторонніми особами, вийняла із відділення для речей дитячого візка, розташованого біля входу у будинок сім'ї ОСОБА_4 та ОСОБА_2, ключ від вхідних дверей та з його допомогою відчинила їх та проникла в приміщення вищевказаного житлового будинку. В подальшому, обвинувачена ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_3, діючи умисно, переслідуючи корисливі цілі, таємно викрала з нього золоті вироби, а саме: три каблучки загальною вартістю 4200 гривень, ланцюжок, на якому знаходилися хрестик та кулон загальною вартістю 2000 гривень, а також срібну каблучку вартістю 300 гривень. Після вчинення крадіжки обвинувачена ОСОБА_1 з викраденим з місця скоєння злочину втекла, чим завдала потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 6500 гривень.

Крім цього, вироком Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 08 лютого 2007 року обвинувачену ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, а також на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком того ж суду від 31 жовтня 2006 року, більш суворим за даним вироком, ОСОБА_1 було остаточно призначено покарання у вигляді семи років позбавлення волі. Згідно довідки про звільнення серії ТЕР № 04636 від 28 серпня 2013 року ОСОБА_1 було звільнено після відбуття покарання із Збаразької виправної колонії № 63. 19 липня 2013 року Збаразьким районним судом Тернопільської області на підставі п. «б» ст. З, ст.ст. 4-6, 10 Законом України «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі», ст. 411 КПК України (в редакції 1960р.), п. 11 Перехідних положень КПК України, ОСОБА_1 було встановлено адміністративний нагляд строком на один рік. Після встановлення адміністративного нагляду ОСОБА_1 обрала постійне місце проживання у АДРЕСА_2 та беззаперечно знала, що їй судом встановлений адміністративний нагляд, відповідно до якого, поряд з іншими обмеженнями, їй потрібно було прибути до обраного місця проживання не пізніше 31серпня 2013 року та зареєструватись у Кіровському РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області. Однак, ОСОБА_1, всупереч вищевказаному рішенню суду, з метою ухилення від адміністративного нагляду, після відбуття покарання без поважних на те причин, не повідомивши контролюючі органи, не прибула по місцю обраного проживання, а залишилась проживати у свого співмешканця в смт. В. Березовиця Тернопільського р-ну Тернопільської області, де 23 квітня 2014 року була затримана працівниками правоохоронних органів за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень визнала повністю та показала, що після звільнення з місць позбавлення волі вона познайомилася із ОСОБА_5, жителем АДРЕСА_1 та залишилася у нього тимчасово проживати. Із постановою Збаразького районного суду Тернопільської області від 19 липня 2013 року вона була ознайомлена, також вона знала про те, що їй після звільнення з місць позбавлення волі необхідно прибути по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_4 та зареєструватися у Кіровському РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області, однак цієї вимоги вона не виконала, оскільки залишилася проживати у цивільному шлюбі із ОСОБА_5 в с. В. Березовиця, Тернопільського району. Відносно крадіжки, то 23 квітня 2014 року вона отримала заробітну плату та вирішила повернути борг подружжю ОСОБА_2 У зв'язку із цим о 12 год., цього ж дня вона пішла на подвір'я господарства зазначеного подружжя. Підійшовши до вхідних дверей будинку вона постукала, однак ніхто не відкрив і вона зрозуміла, що вони зачинені та що вдома нікого не має. В цей момент у дитячому візку, який знаходився біля вхідних дверей у будинок, а саме у відділенні для речей, вона побачила ключ від вхідних дверей у будинок сім'ї ОСОБА_2. У зв'язку з цим вона вирішила зайти у будинок потерпілої та викрасти звідти якесь майно, а тому за допомогою ключа відчинила вхідні двері у будинок і проникла всередину. Перебуваючи у будинку сім'ї ОСОБА_2, вона пройшла через коридор та зайшла в кімнату, де із шкатулки, що знаходилася в серванті даної кімнати, викрала золоті та срібні вироби, які зазначені в обвинувальному акті. Викравши дані речі вона заховала їх у кишеню спортивних штанів, у які була одягнена та повернулась додому, а після приїзду працівників міліції вона добровільно повернула вказані золоті та срібні вироби.

У вчиненому обвинувачена ОСОБА_1 щиро розкаюється та просить суд, суворо її не карати та не позбавляти волі, обіцяє в подальшому кримінальних правопорушень не вчиняти.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 показала, що 23 квітня 2014 року о 12 год. вона із сім'єю вийшли із будинку, де вони проживають, а сама АДРЕСА_3, закривши при цьому вхідні двері на замок, на пішли та город. Ключ від вхідних дверей вони залишили у дитячому візку, що знаходився поблизу входу у будинок. Через декілька хвилин зателефонував сусід ОСОБА_6 та повідомив, що обвинувачена, яка проживала по сусідству, заходила в її будинок та перебувала там близько 10 хв., після чого вийшла та пішла до себе додому. Вона з чоловіком повернулися додому, будинок був закритий. Перевіривши наявність майна, вона виявила відсутність золотих та срібних виробів.

Претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченої немає, оскільки викрадені речі їй повернуті, а щодо міри покарання обвинуваченої, покладається на думку суду.

Крім власного визнання вини, обвинувачена ОСОБА_1 повністю погодилась зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували її винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, згідно повідомлення про підозру та обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченою зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності її позиції, а також роз'яснивши їй, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень та вважає, що органами досудового розслідування її дії кваліфіковано вірно:

- за ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням у житло;

- за ст. 395 КК України - неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі (порушення правил адміністративного нагляду).

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної, її вік, характеристику по місцю останнього відбуття покарання, яка є негативною, конкретні обставини справи, обставини, які пом'якшують покарання, а саме: визнання нею своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням. Обставин, які б обтяжували покарання, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_1 їй слід призначити покарання в межах санкції статей обвинувачення, за ст. 395 КК України у виді арешту, за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в термін, наближений до мінімального.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишити попередній, тримання під вартою, строк відбуття покарання обвинуваченій рахувати з 23 квітня 2014 року.

По справі є процесуальні витрати за проведення судової трасологічної експертизи №14-64/14 від 02 червня 2014 року в розмірі 553 грн. 41 коп. (п'ятсот п'ятдесят три гривні 41 копійка), які суд вважає, слід стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), оскільки вони виникли у зв'язку із витратами органами досудового слідства при провадженні у даній справі.

Речові докази:

- золоті вироби, які, відповідно до розписки від 30 квітня 2014 року, знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 - залишити у її розпорядженні, після набрання вироком законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 395 КК України та призначити їй покарання

за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

за ст. 395 КК України - у виді 6 (шести) місяців арешту.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 23 квітня 2014 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишити попередній, тримання під вартою, який продовжити на 2 місяці, визначивши кінцевий термін його дії - 02 жовтня 2014 року о 00 год. 00 хв.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726) процесуальні витрати за проведення судової трасологічної експертизи №14-64/14 від 02 червня 2014 року в розмірі 553 грн. 41 коп. (п'ятсот п'ятдесят три гривні 41 копійка).

Речові докази:

- золоті вироби, які, відповідно до розписки від 30 квітня 2014 року, знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 - залишити у її розпорядженні, після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяЛ. В. Делікатна