Ухвала суду № 40590452, 05.08.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2014 рокусправа № 0870/12432/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року

у адміністративній справі № 0870/12432/12 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

в с т а н о в и л а :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року відмовлено у задоволені адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 щодо протиправності та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.12.2012 року № 0002501720 та № 0002491720, якими позивачу донараховано податок на додану вартість в розмірі 21399,43 грн., та податок з доходів фізичних осіб на суму в розмірі 16049,57 грн.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку позивачем по справі з підстав порушення норм матеріального права та не врахування обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору у цій справі, у зв'язку з чим просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заявлених ним у цій справі вимог, акцентуючи увагу апеляційного суду на безпідставності висновків Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про непідтвердженість реальності здійснених ним господарських з контрагентом, оскільки за даними операціями товар був поставлений, оплату здійснено в повному обсязі, господарські операції відображені в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, відбулись реально і спричинили зміни у стані та структурі активів учасників таких операцій, товар використовується в межах господарської діяльності платника податків.

В суовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, та наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача заперечуючи проти задоволення вимог позивача, просив залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення а постанову суду без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін у справі, дослідивши доводи апеляційної скарги позивача та заперечення проти неї, перевіривши за матеріалами справи повному встановлення судом першої інстанції фактичних обставин по справі та їх оцінку з урахуванням норм матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача виходячи з нижченаведеного

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення (а.с.11, 12 т.1), були прийняті на підставі акту "Про результати позапланової документальної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1" від 30.11.2012 року №684/1720/НОМЕР_3, складеного відповідачем внаслідок проведеної фахівцями Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби на підставі наказу від 29.11.2012 року перевірки з питань достовірності вчинених позивачем правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість та податком на доходи фізичних осіб за період з 91.11.2009 року по 30.06.2010 року. (а.с.55-69 т.1).

Як вбачається з матеріалів перевірки, відповідачем було встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі іменується - Закон України №168/97-ВР), внаслідок чого донараховано податку на додану вартість в розмірі 21399 грн. 43 коп.; та порушення положень статей 13 та 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 №13-92 - неналежне ведення обліку доходів та витрат, внаслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб на суму в розмірі 16049 грн. 57 коп.

Вирішуючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції узяв до уваги, що під час перевірки податковим органом позивача з питань відображення ним у складі валових витрат та податкового кредиту з ПДВ операцій з ТОВ "Донтрансторг" за період з 01.11.2009 року по 30.06.2010 року, на вимогу перевіряючих позивачем не було надано жодної інформації та підтверджуючих документів щодо факту перевезення (транспортування) товару, який ним придбавався, і до суду позивач в підтвердження реальності здійснення ним зазначених господарських операцій, також надав лише первинні документи, які ним надавалися контролюючому органу під час проведення перевірки, тобто: договір купівлі-продажу від 02.11.2009, предметом якого являлась поставка товару - зерна озимої пшениці в кількості 25 тон (а.с.15), договір купівлі-продажу від 12.11.2009, предметом якого являлась поставка товару - валок Р6 в кількості 12 штук (а.с.16), договір купівлі-продажу від 04.01.2010, предметом якого являлась поставка товару - електродвигун (а.с.17), договір купівлі-продажу від 01.03.2010, предметом якого являлась поставка товару - транспортера нижнього ТН-15 в кількості 1 штука (а.с.18), договір купівлі-продажу від 06.04.2010, предметом якого являлась поставка товару - зерна озимої пшениці в кількості 12,3 тони (а.с.19), договір купівлі-продажу від 05.05.2010, предметом якого являлась поставка товару - комплекту електрообладнання в кількості 1 штука (а.с.20), договір купівлі-продажу від 01.06.2010, предметом якого являлась поставка товару - електродвигуна в кількості 2 штуки (а.с.21), які буди укладені з ТОВ "Донтрансторг", а також рахунки-фактури (а.с.22-28), видаткові та податкові накладні (а.с.29-42), акти переробки зерна (а.с.43, 44), акти введення в експлуатацію обладнання (а.с.45-49), які саме і досліджувалися контролюючим органом під час перевірки позивача, і на підставі яких відповідач дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4 Закону №168/97-ВР та ст.ст.13, 14 Декрету КМУ №13-92. Інших документів, якими б було підтверджено реальність отримання та перевезення позивачем придбаного товару у відповідності до вмов договорів, зокрема, п.3.1 кожного із договорів з контрагентом, якими передбачалося, що товар поставляється на умовах самовивозу - позивач суду не надав. Також як і не надано було позивачем на вимогу суду (ухвала від 05.02.2013 року) документів: на підтвердження факту перевезення придбаного товару; що стосуються зберігання придбаного товару на складах, резервуарах чи інших будівлях чи спорудах, зважаючи на фізичні характеристики товару - зерно озимої пшениці та окремого обладнання; що посвідчують право власності або право користування транспортними засоби, якими здійснювалось перевезення товару; що підтверджують право власності або право користування земельними ділянками, на яких розташовані установлені механізми; та довіреностей на відповідальних осіб на отримання товарно-матеріальних цінностей; і доказів в обґрунтування можливості придбання товару за готівку, облік якої повинен бути зафіксовуй у відповідних документах, оскільки в підтвердження сплати вартості товару позивачем надані копії фіскальних чеків.

За наведених обставин, суд першої інстанції спираючись на положення ст.ст.1,3,9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ІV (далі іменується - Закон України №996-ІV), та п.1,2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, дійшов висновку про відсутність взаємозв'язку між фактом придбання позивачем товару та його подальшим використанням у власній господарській діяльності, та про не підтвердження позивачем належними доказами факту здійснення ним господарських операцій ТОВ "Донтрансторг", і про юридичну дефектність наявних у позивача видаткових та податкових накладних з підстав виявленої як перевіркою податкового органу так і підтвердженої судом відсутність реально вчинених господарських операцій між позивачем та ТОВ "Донтрансторг".

Судова колегія в повному обсязі погоджується з висновками суд першої інстанції, оскільки ці висновки ґрунтуються на підставі детального дослідження наданих позивачем документів, якими дійсно не підтверджено суттєві обставини щодо руху придбаного позивачем товару, в тому числі і стосовно специфічного товару - зерна озимої пшениці, для обліку й оформлення операцій з яким, чинним законодавство встановлено особливий порядок, а до учасників зернового ринку пред'являються вимоги як стосовно оформлення документів первинного обліку та його транспортування, так і стосовно зберігання зерна виключно на сертифікованих зернових складах, що повинно бути підтверджено відповідними складськими документами та документами про технічний регламент зернового складу, і т.д.

В даному випадку позивач не надав ні контролюючому органу ні суду будь-яких доказів про наявність у нього виробничих потужностей, технічних можливостей, кваліфікованого персоналу, транспорту, та тощо, для здійснення ним господарських операцій по транспортуванню, зберіганню та переробці зерна, отриманого від ТОВ "Донтрансторг" в кількості 25 тон за договором купівлі-продажу від 02.11.2009 року та в кількості 12,3 тони за договором купівлі-продажу від 06.04.2010 року. Не підтверджено позивачем також отримання саме від ТОВ "Донтрансторг" валок Р6 в кількості 12 шт., електродвигунів в кількості 3 шт., транспортера нижнього ТН-15 в кількості 1 шт., та комплекту електрообладнання в кількості 1 шт., які за відповідними договорами купівлі-продажу повинні були вивозитися позивачем самостійно, і відповідно позивач повинен мати не тільки ТТН, а й дорожні листи встановленої форми, оскільки в ТТН поряд з іншими реквізитами зазначаються номера дорожнього листа, найменування перевізника, державні номери автомобілів і причепів та інших даних дорожнього листа.

Крім того, суд першої інстанції правильно взяв до уваги факт порушення кримінально справи з приводу діяльності ТОВ "Донтрансторг" директор якого пояснив, що не має жодного відношення до заснування та ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, і відповідно до вказаного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що надані позивачем до податкової перевірки та до суду первинні документи не мають сили первинних документів, оскільки складені невідомими особами, а директор ТОВ "Донтрансторг" заперечує свою причетність до їх складання та ведення господарської діяльності підприємства.

Відповідно до наведеного, доводи позивача та його представника про правомірність формування позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі наявних у нього податкових накладних виписаних від імені ТОВ "Донтрансторг" за дії якого не може нести позивач - є помилковими, оскільки зазначені накладні не відповідають вимогам пп.7.2.1 та 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР та пунктам 2, 5 Наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" від 30.05.1997 №165, якими чітко визначено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, і недійсною податкова накладна вважається у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Не бере о уваги судова колегія також доводи представника позивача щодо порушення податковим органом вимог п.86.9 ст. 86 ПКУ, тобто винесення податкового повідомлення-рішення на підставі результатів перевірки, проведеної відносно контрагента позивача - ТОВ "Донтрансторг", оскільки в даному випадку перевірка позивача не проводилася відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

За наведених вище обставин, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, судова колегія -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу особи - підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року - залишити без змін

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський