Ухвала суду № 40590408, 12.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2014 року

справа № 1170/2а-843/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: – не з’явився,

відповідача: – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кріон Груп»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2012 року

у справі № 1170/2а-843/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кріон Груп»

до Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,–

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кріон Груп» звернулося у Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до Олександрівського відділення Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 17 березня 2011 року № 0000052300/0, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 34045,00 грн., № 0000062300/0, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на суму 39160,00 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2012 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Кріон Груп» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Олександрівським відділенням Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Кріон Груп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року, за наслідками якої складено акт від 25 лютого 2011 року №8/23-10/20654057.

Перевіркою встановлено порушення, зокрема, пункту 4.1 статті 4, підпункту 11.3.1. пункту 11.3 статті 11, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 31328,00 грн.; підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 27236,00 грн.

На підставі акту перевірки від 25 лютого 2011 року Олександрівським відділенням Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області винесено податкові повідомлення-рішення від 17 березня 2011 року №0000052300/0, збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 34045,00 грн., в тому числі 27236,00 грн. за основним платежем та 6809,00 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями, №0000062300/0, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 39160,00 грн., в тому числі 31328,00 грн. за основним платежем та 7832,00 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Відповідно до підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об’єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми) дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарські операції.

Згідно пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так, витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом першої інстанції встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Кріон Груп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Онітект» укладено договір від 18 січня 2010 року № 01/02-К про надання бухгалтерських послуг, за умовами якого контрагент зобов’язувався виконувати послуги з ведення бухгалтерського обліку протягом дії договору.

Також, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Гіотон», товариством з обмеженою відповідальністю «Кінгдом Трейдінг Компані» укладено договори про надання юридичних послуг № 3 від 24 серпня 2009 року та № 002-ЮП від 19 липня 2010 року, відповідно, за умовами яких контрагенти зобов’язувалися надавати юридичні послуги.

На підтвердження виконання умов укладених договорів надано: податкові накладні, акти виконаних робіт, копії консультацій товариства з обмеженою відповідальністю «Онітект», товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Стік ЛТД», товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства «Інтеркар», товариства з обмеженою відповідальністю «Гіотон» та копію аналізу податкового законодавства товариства з обмеженою відповідальністю «Гіотон».

Разом з тим, позивачем не надано відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, які б підтверджували реальні зміни майнового стану платника податків, що виникли у зв’язку з виконанням умов вищезазначених договорів та використання наданих послуг у власній господарській діяльності, в тому числі, шляхом надання відповідних послуг іншим контрагентам.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відмову у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Кріон Груп».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кріон Груп» – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2012 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим