Ухвала суду № 40590368, 01.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2014 рокусправа № 335/10123/13-а (2-а/335/243/2013)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданніапеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2013 р. у справі № 335/10123/13-а (2-а/335/243/2013)за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Міського комунального підприємства «Основаніє», Запорізької міської ради, третя особа Орджонікідзевська державна районна адміністрація Запорізької міської ради про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 особисто та як законний представник ОСОБА_4 звернулись до суду з адміністративним позовом в якому просять: визнати протиправними дії посадових осіб міського комунального підприємства «Основаніє», Запорізької міської ради з приводу надання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у користування частини житлового приміщення квартири АДРЕСА_1, реєстрації зазначених осіб у цій квартирі; Визнати протиправною бездіяльність посадових осіб міського комунального підприємства «Основаніє», Запорізької міської ради з приводу невиконання вимог протесту прокурора Орджонікідзевського району м.Запоріжжя №382 ж-01 від 04 листопада 2002 року, а також рішення Орджонікідзевською державною районною адміністрацією №2426 від 26 листопада 2002 року про анулювання договору найму, укладеного між ВРЕЖО №13 та ОСОБА_5; Визнати недійсним наказ Орджонікідзевського ЖЕО №4 «Про вселення» від 11 січня 1988 року; Зобов'язати посадових осіб міського комунального підприємства «Основаніє», Запорізької міської ради вчинити дії, спрямовані на: приведення у відповідність до діючого законодавства статусу ОСОБА_5 та ОСОБА_6, як осіб, що не мають право проживання у житловому приміщенні квартири АДРЕСА_1; позбавлення реєстрації' та особистого рахунку зазначених осіб у вказаній квартирі; виконання вимог протесту прокурора Орджонікідзевського району М.Запоріжжя №382 ж-01 від 04 листопада 2002 року, а також рішення Орджонікідзевською державною районною адміністрацією №2426 від 26 листопада 2002 року про анулювання договору найму, укладеного між ВРЕЖО №13 та ОСОБА_5; усунення перешкод у приватизації житла, яке належить сім'ї ОСОБА_4.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 особисто та як законний представник малолітньої ОСОБА_4 до комунального підприємства «Осовнє» Запорізької міської ради про визнання дій та бездіяльність посадових осіб, визнання недійсним наказу та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду, позивачі звернулися з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати оскаржувану ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи і порушення норм процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, оскільки про порушення своїх прав, свобод та інтересів дізналися лише 17.07.2013 року з відповіді Запорізької міської ради виконавчого комітету ( а.с. 32) .

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позивачу про порушення (на його думку) прав та інтересів стало відомо у березні 2013 року, а тому встановлений строк звернення з позовом до суду не пропущено.

Згідно із ст. 100 КАС України адміністративний позов поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завдання адміністративного судочинства є захист прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частин 1,4 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу суду першої інстанції на вимоги частини 4 статті 11 КАС України, яка передбачає, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин справи.

За змістом статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства, що регулює спірні правовідносини, подібні правовідносини (аналогія закону), або за відсутності такого закону - на підставі конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), принципів верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

Між тим судом першої інстанції постановлено ухвалу з порушенням вимог п.3 ч.1 ст. 165 КАС України, а саме в мотивувальній частині документу не зазначено мотивів, з яких суд дійшов до висновку про пропущення строку позивачами строку звернення до суду , тобто не встановлено день коли позивач дізнався про порушення своїх прав.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що судом першої інстанції не повно встановлені обставини справи, а відтак суд першої інстанції безпідставно залишив позов без розгляду.

З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись: пунктом 3 частини 1 статті 199, 204, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 особисто та як законного представника ОСОБА_4, ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2013 року- скасувати та повернути матеріали адміністративного позову до суду першої інстанції для продовження їх розгляду.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду оскарженню не підлягає оскільки не перешкоджає подальшому провадженю у справі.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов