Рішення № 40588322, 19.09.2014, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2062/14-ц

Справа № 2/226/850/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2014 року м.Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Петуніна І.В.,

при секретарі Альберті О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача Димитровського багатогалузевого об'єднання комунального господарства,

розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в м.Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до Димитровського багатогалузевого об'єднання комунального господарства про визнання неправомірним нарахування боргу, відмови в проведенні перерахунку, зобов'язання зробити перерахунок,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду позовом про визнання неправомірним нарахування боргу, відмови в проведенні перерахунку, зобов'язання зробити перерахунок до Димитровського багатогалузевого об'єднання комунального господарства та в обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є споживачем комунальних послуг з вивезення твердих побутових відходів. Позивач регулярно сплачує за надані послуги, але відповідачем нараховуються борги, за послуги, які, він не надає. Також частково не враховується сплата позивача за надані послуги. Позивач звертався до відповідача у телефонному режимі з питання проведення перерахунку або надання пояснень щодо неіснуючого боргу, але пояснень так і не було надано. 17 червня 2014 року позивач звернувся до відповідача з листом, яким просив провести перерахунок нарахування за вивіз твердих побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1; надати інформацію щодо норм надання послуг, затверджених органом місцевого самоврядування (із зазначенням реквізиту документу, що їх затверджує), що діяли у період з 01.09.2011 року по теперішній час; надати графік вивезення побутових відходів (із зазначенням реквізиту документу, що його затверджує та погоджує); інформацію, щодо розміщення контейнерного майданчика для збору побутових відходів для будинку АДРЕСА_1 та його облаштування, тарифи надання послуг (із зазначенням реквізиту документу, що їх затверджує), що діяли в період з 01.09.2011 року по теперішній час; структуру тарифів надання послуг, що діяли в період з 01.09.2011 року по теперішній час; інформацію, про те, як помісячно нараховувалась плата за надані послуги з 01.09.2011 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1, та як помісячно сплачувались ці послуги позивачем; інформацію, щодо існування договору на вивезення побутових відходів між відповідачем та балансоутримувачем АДРЕСА_1 та за наявності реквізити цього договору. Даний лист відповідачем було отримано 19.06.2014 року. Відповідь відповідача від 14.07.2014 року, фактично йому направлена 23.07.2014 року. Відповідь надана з порушенням вимог Закону України «Про звернення громадян», відповідь неповна, надана поза межами п'ятнадцятиденного терміну. З відповіддю відповідача позивач не погоджується, а також не погоджується з нарахуванням йому боргу та вважає дії відповідача злочинними. Згідно з позовом до суду за період з квітня 2011 року до червня 2014 року, підписаним невідомою особою, завіреним печаткою відповідача, за квітень 2011 року у позивача не було заборгованості перед відповідачем, у травні 2011 року позивачем було сплачено 50 грн., що не оспорюється сторонами та вихідне сальдо склало - 50 грн., тобто це переплата за послуги. У червні 2011 року позивачу нічого не було нараховане, але вихідне сальдо склало 431,48 грн. У липні 2011 року вихідне сальдо склало 381,48 грн. тобто залишилось незмінним. У серпні 2011 року позивачу було зроблено перерахунок та списано 99,52 грн., вихідне сальдо склало 281,96 грн. З даною заборгованістю позивач погодитися не може, крім того даний борг спростовується листом № 01-11/780 від 15.09.2011 року, яким повідомлялось що станом на 01.09.2011 року було зроблено перерахунок та станом на 01.09.2011 року борг відсутній. У вересні-грудні 2011 року позивачу щомісячно нараховувалось 7,87 грн., але тариф становив 6,22 грн. 26 грудня 2011р. позивачем було сплачено 24,88 грн., тобто за 4 місяці - вересень-грудень 2011 року по тарифу 6,22 грн. Цей платіж відповідачем не враховано, але він підтверджується копією платіжного доручення від 26.12.2011 року, зробленого за допомогою інтернет-платежу Приват24 на рахунок 26002301349 МФО 394233 ЄДРПОУ 21973020, що відповідає реквізитам зазначеним у листі відповідача № 01-11/780 від 15.09.2011 року. За підрахунками позивача, станом на 01.01.2012 року заборгованість відсутня. Наступні платежі позивач здійснював у вересні 2012 року на суму 195,98 грн., жовтні 2012 року, що не оспорюється сторонами. Таким чином, позивач сплатив 391,96 грн. чим зробив переплату на 63 місяці наперед. Також 17.12.2012 року позивач сплатив 18,66 горн., що стверджується копією платіжного доручення, здійсненого за допомогою інтернет-платежу ВАБ24, але ця сплата відповідачем неврахована. Станом на 01.01.2013 року позивачем була здійснена переплата на 63 місяці вперед, але відповідачем ще нараховане 15,92 грн. заборгованості. У 2013 році позивач здійснив платежі: 13.03.2013 року - 12,44 грн., 20.05.2013 року - 12,44 грн., що стверджується копією платіжного доручення здійсненого за допомогою інтернет-платежу ВАБ24, які відповідачем невраховані. Оплати позивача у вересні 2012 року, жовтні 2012 року по 18,66 грн. були враховані відповідачем. Було враховано і оплату позивача в грудні 2012 року - 50,14 грн. Всього за 2013 рік позивачем сплачено 112,34 грн., що відповідає тарифу 6,22 грн. - 18місяцям, тобто переплата склала 69 місяців. У січні 2014 року позивач сплатив 18,66 грн., у березні 2014 року - 23,61 грн., обидва платежі відповідачем зараховані, але не було зараховано платіж 25,80 грн. від 23.04.2014 року, зроблено за допомогою інтернет-платежу Приват24, а також платіж на суму 6,51 грн., зроблений у липні 2014 року. Позивач вважає, що дані розрахунки є доказом нарахування за послуги в тих розмірах, які він не отримував, а саме: не вірно визначено тариф, необґрунтовано проводилось нарахування у червні 2011 року, а відомо про це йому стало тільки тепер, адже своїм листом відповідач його запевнив, що заборгованості немає. Просив визнати неправомірним необґрунтоване нарахування боргу за комунальні послуги, зобов'язати відповідача провести перерахунок за житлово-комунальні послуги з вивезення твердих побутових відходів, визнати неправомірним відмову у проведенні перерахунку за житлово-комунальні послуги з вивезення твердих побутових відходів.

Сторони до судового засідання не з'явилися, про день і час розгляду судом справи по суті повідомлені належним чином, від позивача надійшла заява з проханням розглянути справу без його участі, на позовних вимогах наполягав, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку, від відповідача клопотання про відкладення розгляду справи не надходило.

Враховуючи позицію позивача, який не заперечував проти розгляду справи заочно, те, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суд дану справу розглядає у порядку заочного провадження.

Судом встановлено, що позивачу згідно з особовим рахунком 10329, відкритим за адресою: АДРЕСА_1, здійснювалися нарахування за сміття за період з квітня 2011 року до червня 2014 року (а.с.10).

Листом відповідача від 15.09.2011 року, позивач повідомлений про перерахування боргу за ТПВ, та станом на 01.09.2011 року заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 немає (а.с.7).

На своє звернення від 17.06.2014 року, 23.07.2014 року позивач ОСОБА_1 отримав відповідь від відповідача, датовану 14.07.2014 року, з пропозицією звернутися до Димитровського БОКГ з необхідними для перерахування заборгованості документами (перелік документів додається), а також проведення детальної звірки документів (а.с.8, 9).

Згідно з рахунком на оплату житлово-комунальних послуг за червень 2014 року за адресою: АДРЕСА_1 існує заборгованість за вивіз ТПВ в сумі 297,91 грн. (а.с.12).

Позивачем сплачено згідно з платіжним дорученням від 26.12.2011 року за вивезення ТПВ за вересень-грудень 2011 року - 24,88 грн., 17.12.2012 року за допомогою VAB24 за вивезення ТПВ за жовтень-грудень 2012 року - 18,66 грн., платіжним дорученням від 23.04.2014 року за вивезення ТПВ за березень 2014 року - 25,80 грн., ., 13.03.2013 року за допомогою VAB24 за вивезення ТПВ за січень-лютий 2013 року - 12,44 грн., 20.05.2013 року за допомогою VAB24 за вивезення ТПВ за березень-квітень 2013 року - 12,44 грн. (а.с.11, 13).

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст.ст.11, 15 ЦК України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Само по собі нарахування відповідачем сум за надання комунальних послуг не встановлює для позивача будь-яких обов'язків і чинним законодавством не передбачено оскарження нарахування суми в якості способу захисту прав.

Зазначені вимоги можуть бути визнані в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювались дії, рішення, які є обов'язковими до виконання, зокрема, при стягненні відповідачем суми боргу за надані комунальні послуги позивачу, при вирішенні яких суд зобов'язаний буде дати оцінку зазначеним вимогам.

Оскільки позивач не привів суду доказів щодо настання дій, які б потребували захисту його інтересу в судовому порядку, суд вважає його вимоги щодо визнання неправомірним необґрунтованого нарахування боргу за комунальні послуги безпідставними, не передбаченими законом, а тому задоволенню не підлягаючими.

Разом з тим, відповідно до п.5 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов'язаний розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою від 17.06.2014р. про здійснення перерахунку.

Відповідач надав відповідь, що станом на 01.06.2014р. по особистому рахунку позивача існує заборгованість за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів у сумі 259,21 грн., за вищевказаною адресою зареєстровано 3 особи, щомісячне нарахування за послуги з вивезення твердих побутових відходів становить 38,70 грн. Для перерахунку необхідно звернутися до абонгрупи відповідача. До відповіді була додана копія особового рахунку.

Позивач разом з позовною заявою надав платіжні документи на перерахування коштів за надані комунальні послуги.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Жодних заперечень, пояснень з відповідними доказами проти позовних вимог позивача, до суду від відповідача не надходило.

У зв'язку з цим, враховуючи надані докази, суд вважає, що відповідач зобов'язаний провести перерахунок за житлово-комунальні послуги з вивезення твердих побутових відходів.

Щодо вимоги про визнання неправомірною відмову у проведенні перерахунку за житлово-комунальні послуги з вивезення твердих побутових відходів, то суд вважає, що ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки відмови у проведенні перерахунку не було, так як позивачу листом від 14.07.2014р. було запропоновано надати необхідні документи для проведення перерахунку. Доказів, що позивачем відповідачу були надані квитанції про сплату за відповідні комунальні послуги при поданні своєї заяви про перерахунок, не надано.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з вiдповiдача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 243,60 грн.

На пiдставi ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги, керуючись ст.ст.3, 10, 11, 57, 60, 209, 212, 215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Димитровського багатогалузевого об'єднання комунального господарства про визнання неправомірним нарахування боргу, відмови в проведенні перерахунку, зобов'язання зробити перерахунок, задовольнити частково.

Зобов'язати Димитровське багатогалузеве об'єднання комунального господарства провести перерахунок за житлово-комунальні послуги з вивезення твердих побутових відходів.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В.Петунін