Вирок № 40586055, 17.07.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.07.2014 Справа №607/8687/14-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Делікатної Л.В.

за участю секретаря Клюхи І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 12014210010001096 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гніздичка, Тернопільського району Тернопільської області, громадянина України, з середньо-спеціально освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 16 грудня 2010 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

- 23 березня 2011 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно визначено покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. Звільнений 11 листопада 2013 року постановою Бердичівського міського суду Житомирської області на невідбутий строк 4 місяці 25 днів, який замінено на 200 годин громадських робіт,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Гульовської О.Г., потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

19 квітня 2014 року о 11 год. 00 хв. у обвинуваченого ОСОБА_1, який перебував на кухні у квартирі АДРЕСА_1, виник злочинний умисел, направлений на вчинення таємного викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_1 19 квітня 2014 року о 11 год. 00 хв., перебуваючи на кухні у квартирі АДРЕСА_1, побачив, як ОСОБА_2 поклав на стіл свої два мобільні телефони марки «Nokia N73» і «Nokia 101». Після чого, скориставшись тим, що ОСОБА_2 заснув та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, таємно викрав два мобільних телефони марки «Nokia N73», вартістю 280 гривень, із карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 10 гривень, на рахунку якого було 30 гривень, марки «Nokia 101», вартістю 180 гривень, із карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 10 гривень, на рахунку якого було 10 гривень.

Із викраденим майном, обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 520 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що 19 квітня 2014 року він разом з ОСОБА_2, його братом ОСОБА_3 та зі своїм знайомим ОСОБА_4, приїхали до останнього на квартиру за адресою АДРЕСА_1, де на кухні продовжили розпивати спиртні напої, а ОСОБА_2 свої два мобільні телефони залишив на столі. На кухні вони сиділи та розпивали горілку близько двох годин. Коли всі заснули, він вирішив викрасти два мобільні телефони марки «Нокіа», які належать ОСОБА_2 та взявши їх, вийшов із квартири. Приїхавши до місця проживання, він вимкнув викрадені телефони та в подальшому думав їх продати, але не став цього робити і зберігав вказані телефони вдома. Через декілька днів його знайшли працівники міліції, яким він зізнався про крадіжку телефонів та повідомив, що вони знаходяться у нього вдома.

У вчиненому обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаюється та просить суд, суворо його не карати та не позбавляти волі, обіцяє в подальшому кримінальних правопорушень не вчиняти. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням відшкодована, оскільки викрадені телефони він повернув потерпілому ОСОБА_2

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 19 квітня 2014 року він зі своїм братом ОСОБА_3 пішли в бар «Оберіг», що по вул. 15 Квітня в м. Тернополі, для того, щоб відсвяткувати день народження брата. В барі вони познайомились з ОСОБА_1 та його другом ОСОБА_4 і всі разом розпивали спиртні напої. Після цього, ОСОБА_4 сказав, що проживає неподалік та запропонував піти до нього, на що всі погодились та купили ще горілки. Прийшовши на квартиру, за адресою АДРЕСА_1, вони пішли на кухню, де продовжили розпивати горілку. При цьому, два свої мобільні телефони марки «Nokia N73» і «Nokia 101» він положив на стіл, оскільки телефонував з них по справах. На кухні вони сиділи близько двох годин, після чого він заснув. Прокинувшись, він помітив, що його телефонів не має та зробив висновок, що їх викрав ОСОБА_1, оскільки його брат та ОСОБА_4 спали також, а ОСОБА_1 в квартирі не було. Після цього, він повідомив в міліцію про крадіжку його мобільних телефонів. Претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має та просить суд не позбавляти його волі, оскільки йому повністю відшкодована шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_1 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, згідно повідомлення про підозру та обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік, те, що він є інвалідом 3 групи, позитивну характеристику за місцем проживання, конкретні обставини справи, обставини, які пом'якшують покарання, а саме: визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням. Обставин, які б обтяжували покарання, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, розкаявшись у вчиненому, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, відшкодував шкоду завдану кримінальним правопорушенням, позитивну характеристику за місцем проживання, думку потерпілого, який просить суд не позбавляти волі обвинуваченого. Вказані обставини дають підстави суду вважати, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування ним покарання, з встановленням йому іспитового строку, що буде достатнім для його виправлення та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

По справі є процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи № 6-212/14 від 29 квітня 2014 року в розмірі 368 грн. 94 коп. (триста шістдесят вісім гривень 94 копійок), які суд вважає, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), оскільки вони виникли у зв'язку із витратами органами досудового розслідування при провадженні у даній справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Зобов'язати ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726) процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи № 6-212/14 від 29 квітня 2014 року в розмірі 368 грн. 94 коп. (триста шістдесят вісім гривень 94 копійок).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяЛ. В. Делікатна